
- •Леонід зашКільняк. Методологія Ісгорії
- •3) Історичних знань, їх структури, адекватності щодо реальності, соціальної значущості.
- •Леонід Зашкільняк. Методологія історії
- •Розділ 1. Початий історичної свідомості. Антична історіографія
- •1 .Зародження міфологічної Історичної думки
- •Леонід Зашкільняк. Методологія історії
- •Леонід Зашкільняк. Методологія історії
- •Леонід Здшкільняк. Методологія історії
- •Леонід Здшкїльняк. Методологія Історії
- •2.Грецька і римська антична історіографія
- •Розділ 1. Почлткн історичної1 свідомості...
- •Леонід зашкільняк. Методологія історії
- •Леонід Зашкільняк. Методологія історії
- •Леонід Зашкільняк. Методологія історн
- •Леонід Здшкіпьняк. Методологія історії
- •Леонід Здшкільнлк. Методологія історії
- •Леонід Злшкільняк. Методологія історії
- •Розділ 2. Теологічна Історія...
- •1 .Теоретичні підстави християнської теології історії
- •Леонід Злшкільняк. Лієтодологія історії
- •Розділ 2. Теологічна історія...
- •Леонід Злішлміяк. Методологія історії
- •Розділ 2. Теологічна історія...
- •Леонід Злшкілкняк. Методологія Історії
- •Розділ 2. Теологічна Історія...
- •Леонід Злщкільняк. Методологія історії
- •Розділ 2. Теологічна історія...
- •2.Етапи та ідеї західноєвропейської історіографії у1-хіу ст.
- •Леонід Здшкільнлк. Методологія історії
- •Розділ 2. Теологічна історія...
- •Леонід Зашкільняк. Методологія історії
- •Розділ 2. Теологічна Історія...
- •Розділ 2. Тєологічмд історія...
- •Леонід Злшкільняк. Методологія історії
- •Розділ 2. Теологічна історія...
- •3.Візантійська історична думка та її впливи
- •Леонід Здшкільмяк. Методологія історії
- •1 .Світоглядні підстави гуманістичної історіографії
- •Леонід Злишльияк. Методологія історії
- •Леонід Зашкільняк. Лієтодологія Історії
- •Леонід зашкшьняк. Методологія історії
- •Леонід Злшкільняк. Методологія історії
- •Леонід Злшкільняк. Методологія історії
- •2.Ідеї критичної історіографії XVII ст.
- •Леонід Здшкільнак. Методологія історії
- •3.Філософська Історія Просвітництва
- •Леонід Злшкідьмяк, Методологія історії
- •Леонід Зашкільняк*. Методологія історії
- •Леонід зашкшьняк. Методологія історії
- •Леонід Зашкільмяк. Методологія історії
- •Леонід ЗашкІльняк. Методологія історії
- •Леонід Зашкідьняк.АуУетодологІя історії
- •Леонід Злшкілкняк. Методологія історії
- •Леонід Злшкільняк. Методологія історії
- •Леонід зашшьняк. Методологія історії
- •Леонід зашкільняк. Методологія історії
- •Леоі пд Злшкільняк. Методологія історії
- •Розділ 5. Історична теорія "віку історії'...
- •Леонід Здшкільняк. Методологія історії
- •Розділ 5. Історична теорія "кіку історії"...
- •Леонід ЗашкІльняк, Методологія історії
- •Леонід Здшкільняк. Методологія історії
- •Леонід ЗдшкІлкняк. Методологія історії
- •Леонід Зашкільмяк, Методологія історії
- •Леонід Здшкільнак. Методологія історії
- •Леонід Здшкільняк. Методологія істерії
- •Леонід зашкільняк. Методологія історії
- •1 .Інтелектуальний перелом на рубежі століть
- •Леонід ЗашкІльняк, Методологія історії
- •Леонід зашкільнж. Методологія історії"
- •Леонід Злшкільняк, Методологія історії
- •2.3. Марксизм і Історія
- •Леонід Здшкільняк. Методологія історії
- •Леонід Зпшкіпьняк. Методологія історії
- •2.2.Історико-сошологічш теорії початку XX ст.
- •Леонід зашкілшяк. Методологія історії
- •Леонід Злшкшьшк. Методолога історії'
- •Леонід Злшкільняк. Методологія Історії
- •Леонід Здшкільняк. Методолога історії
- •Леонід Злшкількяк. Методологія Історії
- •2.4.Школа "Аннали" — і: "нова історична наука"
- •Леонід Зашкільняк. Методологія історії
- •3.Філософія історії у XX столітті
- •3.1.Абсолютний Історизм б.Кроче
- •Леонід Зашкільняк. Методологія Історії
- •3.2.Ідся Історії р.ДКоллшгвуда
- •3.3.Історія цивілізацій. А.Д.Тойнбі
- •ЛеоНід Здшкільняк. ДУєтодологія Історії
- •3.4.Теологічна філософія історії XX століття
- •3.5.Аналітична філософія історії (неопозитивізм)
- •4.Неокантіантська традиція к Історії
- •Леонід Злшкільняк. Методологія історії
- •4.1.Феноменологія та історія
- •Леонід зашкільняк, Методологія історії
- •4.2.Філософія історії людини (екзистенціалізм)
- •Леонід Здшкільиак. Методологія історії
- •Леонід Зашкільняк. Методологія історії
- •1 .Нові тенденції у розвитку науки
- •Леонід Зашкільняк. Методологія історії
- •2.Від соціологічної до антропологічної історії 2.1 .Марксизм і неомарксизм в Історії
- •Леонід Здшкільняк. Методологія історії
- •Леонід Здшкільняк. Методологія історії
- •Леонід Злшкільмяк. Методологія історії
- •2.2.Шкода "Аннали" — 2: "глобальна історія"
- •Леонід зашкільняк. Методологія історії
- •Розділ 7. Теоретична історіядр.Угої половини XX ст.
- •2.3."Нова наукова Історія"
- •Леонід Зашкільняк. Методологія історії
- •Леонід Злшкільняк. ИЛетодологія історії
- •Леонід Зашкільняк. Методологія історії
- •Леонід Зпішільняк. Методологія історії
- •2.4.Школа "Аннали" — 3: антропологічна Історія
- •Леонід зашКільнж. Методологія історії
- •2.5.Історія та інформатика
- •Леонід Зашкільмяк. Методологія історії
- •3."Мова філософія історії": нарративізм
- •3.1 .Структурна антропологія та Історія
- •Леонід Зашкільняк. Методологія історії
- •3.2.Нарративна філософія історії
- •Леонід ЗашкІльняк. Методологія історії
- •Леонід заіпкільняк. Методологія Історії
- •Леонід зашкшьняк. Методологія Історії
Леонід Злшкільняк. ИЛетодологія історії
астрономія чи хімія,- писав учений.- доки вона не розірве раз І назавжди зі своїм міфологічним корінням, як астрономія розірвала з астрологією, а хімія — з алхімією, шанси Історії розімкнути порочне коло, в яке Історію завело ЇЇ минуле, є невеликими" [157,211].
Погляди "нових Істориків" зустріли сильну протидію традиціоналістів. Зокрема, у Великобританії проти них виступив впливовий Історик Д.Р.Ктгон ("Практика Історії", 1967). Він наголошував на культурно-аксюлогічному характері історичних ошнок. які не можна звести до "наукових" і безсторонніх, підкреслював особливості Історичного метод;', спрямованого на деталізацію І описовість, використання уяви та Інтуїції. Заперечував можливість універсального підходу до Історії, який, на його думку, скеровує людство до спекулятивних історіософських побудов, що вводять в оману. Історія існує заради Історії, заради Інтелектуального І культурного розвою суспільства, а не для виснування прогнозів на майбутнє [170. 64-97]. У міркуваннях Елтона містилася розумна частка скепсису щодо втрати Історією гуманістичного змісту. Дискусії "нових Істориків" І традиціоналістів послужили приводом для переосмислення теоретичних підстав Історії постмодертстами (про них нижче).
Найбільш плідним стосовно Історії виявився напрям "нових Істориків", який отримав назву 'нової економічної історії", яскраві представники якого американські вчені Роберт В.Фогель і Дуглас К.Норт 1993 р. одежали Нобелівську премію в галузі науки. Напрям взяв початок у 1957 р„ коли молоді гарвардські вчені А.Г.Конрад і Д.Р.Мсйєр представили на конференції американської Асоціації Економічної Історії методологічну доповідь "Економічна теорія, статистичний підхід І економічна Історія". Вона мала переломове значення у дослідженні економічної Історії, забезпечила поширення нових підходів у американських, а потім університетах багатьох країн. У доповіді йшлося про новий метод дослідження Історії господарських відносин, який у загальних рисах вимагав: (1) концептуалізащї (гіпотези) предмету вивчення, (2) створення ппотези на підставі економічної теорії, (3) однозначної постановки дослідницького завдання, яке б вимагало тільки позитивної або негативної відповіді, (4) квантифікації даних історичних джерел, (5) обов'язкового перепшду вже отриманих раніше оцінок 1 результатів П82. 64-,68].
Від 60-х років на перший план у розвигку "нової економічної історії" висунулися згадані вище Фогель І Норт, яза випускали книжку за книжкою, доводячи переваги нової методології, опертої на економічній теорії І квантифікації. Щорічні семінари І конференції, що скликалися з підтримкою різноманітних фондів, незабаром здобули світове визнання. Самі ж керівники ще 1960 р. оприлюднили результати своїх досліджень: Норт переконливо довів, що рабство було скасоване у США не внаслідок Його економічної неефективності, а через вплив суспільно-політичних Ідей ("Економічніш розвиток СІЛА 1790-1860"); Фогель спростував твердження про неефективність залізничного транспорту у США і заміну його автомобільним {'Тихоокеанська залізниця: зразок підприємництва"). Крім цього обидва вчених та їхні послідовники поширили нову методологію також на соціальну І політичну Історії, заохотивши насамперед до квантифікації джерельного матеріалу'.
Розділ 7. Теоретична історія другої половини XX ст.
Ідеалом представників напряму є сувора "наукова", доказова історія, що будується за зразком природничих і технічних наук. Вона вимагає поєднання (часом в одній особі, але не обов'язково) доброго Історика, доброго економіста (соціолога і Т.Д.), комп'ютерним. Але вони категорично відмовляються від глобальної економічної Історії і теорії, обмежуючися "мікроеконошкою", підкреслюючи, що не може бути теорії, яка визначає поведінку людини у будь-яких випадках, незалежно від обставин. Кожна теорія, у їхньому розумінні, мас лише гіпотетичне прикладне значення І може підтверджуватися або пс підтверджуватися па конкретному фактичному матеріал.
Об'єктом дослідження вони вважають раціональні людські дії, які реалізуються в межах певних економічних (соціальних тощо) систем, параметри яких піддаються чіткому визначенню. Гаю системи можна моделювати, а отримана модель слугує теорією, котру слід перевірити на фактичному матеріалі.
"Нова економічна Історія" швидко знайшла прихильників у багатьох країнах, але й зустріла чимало опонентів, які закидали їй "зникнення людини" з Історії, складну термшолоню і логіку, доступні лише вузьким спеціалістам, а не загаду.
Подібні тенденції характеризують "нову соиіальну історію", яка знайшла активних прибічників у Великобританії. Франції й Німеччині. У Великобританії, після проведення 1963 р. загальнонаціональної конференції "Історія, сошодопя 1 соціальна антропологія", нові методи дослідження історії почали активно поширюватися [149, 35-39]. У 1976 р. за Ініціативою Е.Ьріптса було створене "Британське товариство соціальної історії" та його орган "Соцгіап хісюрі". Подібно до американської "пової економічної Історії" британські Історики застосовували математичні методи до аналізу соціальних структур І груп. Деякі дослідники намагалися назагал соціологічне трактувати Історію, іалучаючи марксистську сошолопю (Р.Бівсрс. П.Берктошо).
Близькими до британських були 1 залишаються погляди німецьких теоретиків "соціальної Історії", у працях яких, однак, більше пов язань з теоретичною спадщиною К.Маркса, К.Лампрехта. М.Вебера.
Німецька "соціальна Історія" інституалІзувалася після створення 1972 р. часопису "Історія 1 суспільство", а трохи згодом спеціальної дослідницької групи з теорії історії, в яку увійшли провідні вчені напрямку Ю.Копка. ІО.Ргозен, Р.Козеллєк. Г.Пуле, В.Ю.Моммзен, Т.НІЇтпердей та ін. Група опублікувала тритомник методологічних досліджень ("Об'єктивність і партійність в історичному дослідженні", 1977, "Історичний процес". 1978. Теорія І метод в Історії", 1979). Німецькі історики нав'язували до системно-структурного розуміння суспільства, в якому рівною мірою представлені правові, адміністративні, економічні та інші структурні елементи. Ці елементи у своїй взаємодії даюгь випадкову рівнобіжну, якою є суспільство на даному етапі. До аналізу масових процесш слід застосовувати різноманітні теорії прикладних наук.
З "новою науковою Історією" співзвучна "клюметрика" (від Кліо -музи Історії у давньогрецькій міфології"), яка народилася у США й там здобула