Леонід зашкільняк. Методологія історії

техніка, спосіб харчування і т. д.). Зміни цивілізащйного плану, як зазначалося вшиє, є дуже повільними І викликаються "розривом" у структурі (християнство, застосування парової машини тощо).

Такий погляд на суспільство і місце людини в ній постулював методологію розгляду минулого. Бродель, в сутності, зводить дослідження до двох теоретичних понять — "системи" І "моделі", у рамках яких слід шукати місце кожного конкретного прояву людської активності. До цього вчений додавав обов язковий елементі метод вивчення — "синхронізацію" (намагання синхронно прослідковувати зміни тих чи Інших сторін діяльності людей або соціальних структур) [133,65-77].

Застосування методології "глобальної Історії¹" виявилося не простим явищем, дуже працехлонним та обтяжливим з фактологічної точки зору, Бродель дав декілька зразків такої історії. Серед них окреме місце посіла 3-томна "Матеріальна цивілізація І капіталізм", яку автор писав 20 роив. І в якій намагався подати синхронний опис всесвітньої Історії у ХУ-ХУ Ш ст. Історик прийшов до висновку, шо зворотнім моментом формування иовочасного капіталізму послужило прагнення людей до створення з допомогою речей зручностей У повсякденному житп: це прагнення змінило світ наприкінці XVIII ст.. давши поштовх розвиткові капіталізму. Дослідник подав докладний опис сошально-скономічних взаємин, включаючи господарство, торгівлю, транспорт, побут, моду тощо різних країн та народів, зауваживши чимало спільних рис. Не випадково другий том пращ він назвав "Ігри обміну", підкресливши "речовий" характер формування капіталістичних суспільних відносин. Нарешті, завершує роботу (3-й том) картина ку.тьтурно-політичних. взаємин, котрі виникли на підставі економічного житія І спричинили ПОБІЛЬШ структурні перетворення, які підготували промислову революцію І перехід до сучасного типу виробництва. Власне у культурі і суспільній свідомості, на думку вченого, проявилися ті особливості формування "матеріальної цивілізації", яку називали також капіталізмом. Тим самим, Бродель підкреслює не стільки економічний ("капіталізм"), скільки більш широкий суспільний ("гшвілізащиний") принцип бачення соціуму, в якому суспільна свідомість посідає рівнозначне, а часом й провідне значення стосовно господарства.

За часів Броделя Школа "Аннали" досягла значних впливів у європейській історіографії. Дослідників приваблювали синтезуючі тенденції методології "анналістів", яка давала можливість більш "об'ємного" погляду на суспільство, позбавленого соціологічного схематизму з його переважною увагою до масових "позалгодських" явищ (стосунків). У працях послідовників Школи більш відчутним був "людський" вимір Історії. У 50-х роках зусиллями вчених Школи була опублікована 7-томна "Загальна Історія цивілізацій" (за ред. М.Крузе), яка послужила підставою для підготовки шильних підручників з Історії. Цпвілізаційна термінологія увійшла у широкий вжиток. Синтезуючого погляду на історію дотримувалися численні французькі Історики, серед яких Е.Лабрусс, П.Губер, П.Шоню. "ранній" Е.Лс Руа Ладюрі та ін.

Проте, шІвілІзащйна історія усе ж розглядала історію у сошолопзованих термінах, яю надавали перевагу масовим явищам і їх відображенню у свідомості. Націленість на людину у ц суспільних проявах