6. Методика і техніка складання консолідованої фінансової звітності

Метод консолідації фінансової звітності застосовують тоді, коли одне підприємство володіє понад 50 % простих акцій іншо­го підприємства.

Контроль — це повноваження керувати операційною й фі­нансовою політикою підприємства для отримання вигід від його діяльності.

Компанію-інвестора розглядають як материнську (холдинго­ву) компанію, а ту, яка є об'єктом інвестування, — як дочірню. Таким чином, дочірня компанія — це компанія, яку контролює інша (материнська) компанія. Своєю чергою, материнська компанія — це компанія, яка має одну чи кілька дочірніх. З юридич­ного погляду, материнська компанія та її дочірні підприємства є окремими юридичними особами й складають окремі фінансові звіти. Та оскільки рада директорів (чи інший керівний орган) ма­теринської компанії одночасно має вирішальний голос у радах директорів дочірніх підприємств, то об'єднання компанії (бать­ківської та дочірніх) можна розглядати як окрему економічну одиницю.

У міжнародній практиці материнську компанію з усіма її до­чірніми підприємствами називають групою. Певна річ, що акціо­нерів і кредиторів материнської компанії цікавлять результати всіх операцій, що здійснюються під контролем материнської компанії, зокрема й дочірніх.

У зв'язку з цим поряд з фінансовими звітами окремих компа­ній складають звіти, що відображають фінансовий стан і резуль­тати діяльності групи компаній.

Такі звіти називають консолідованими фінансовими звітами. Консолідована фінансова звітність — це фінансова звітність гру­пи, яку розглядають як єдине підприємство. Характерною її ри­сою є те, що активи, зобов'язання, доходи та витрати двох чи біль­ше юридично самостійних одиниць об'єднано в окрему систему фінансової звітності.

Міжнародний стандарт обліку № 22 «Об'єднання підпри­ємств» передбачає два основні методи обліку в об'єднаннях під­приємств:

1. метод придбання;

2. метод об'єднання інтересів (злиття).

Ці методи ґрунтуються на тому, що об'єднання підприємств — це або результат набуття одним підприємством контролю над іншим (або кількома), або результат об'єднання інтересів двох чи більше підприємств.

Якщо материнська компанія виплачує готівкові гроші чи ви­дає боргові зобов'язання, набуваючи акції іншої компанії, то об'єднання підприємств обліковують за методом придбання.

Метод об'єднання інтересів застосовують тоді, коли акції до­чірнього підприємства набуто прямим обміном на акції материн­ської компанії. Визначальний момент цієї операції полягає в то­му, що акціонери дочірньої компанії стають акціонерами ма­теринської.

Більшість об'єднань підприємств відбувається як результат набуття одним підприємством контролю над іншим або кількома підприємствами. За методом придбання під час складання консолідованої звітності активи та пасиви придбаного підприємства повинні відображатися за їх ринковою вартістю на дату придбання.

Різниця між ціною придбання та ринковою вартістю придба­них активів повинна відображатись у фінансовій звітності як «ці­на бізнесу» (гудвіл) та амортизуватися впродовж корисного тер­міну використання, але зазвичай не більше 20 років.

Процес консолідації фінансової звітності описано Міжнарод­ним стандартом обліку № 27 «Консолідована і окрема фінансова звітність». Вона складається послідовним об'єднанням сум (ста­тей), вказаних у фінансових звітах материнської та дочірніх ком­паній. Щоб консолідована звітність містила інформацію про гру­пу як єдине ціле, у процесі її складання необхідно зробити низку врегулювань для усунення внутрішньогрупових операцій. Внутрішньогрупові операції можуть означати, наприклад, реалізацію товарів, оренду майна, надання позик.

Розглянемо методику складання консолідованого балансу за методом придбання. Припустимо, що баланси материнської та дочірньої компаній мають зміст, наведений у табл. 7.4 і 7.5.

Таблиця 7.4