
- •Тематика курсових робіт із дисципліни «Історіографія культури України».
- •Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт
- •Тема 1. Сучасна історіографія як наука та навчальна дисципліна. Основні етапи її становлення
- •Можливі пункти плану:
- •Список використаної літератури
- •Тема 2. Епос, легенди та міфи як складові вітчизняної історіографії
- •Можливі пункти плану:
- •Список використаної літератури
- •Тема 7. Культура Київської Русі в сучасній вітчизняній історіографії
- •Рекомендована література:
- •Тема 8. Зародження писемності у східних слов’ян: джерела та історіографія
- •Можливі пункти плану: (і в такому варіанті)
- •Рекомендована література:
- •Тема 10. Культурна спадщина українських теренів хііі – першої половини XVI століття в сучасній історіографії
- •Можливі пункти плану
- •Рекомендована література:
- •Тема 11. Люблінська унія 1569 року та її вплив на вітчизняну культуру. Історіографічний аспект проблеми
- •Можливі пункти плану
- •Рекомендована література
- •Тема 17: Берестецька битва 1651 року в історіографії
- •Можливі пункти плану:
- •Рекомендована література:
- •Тема 25. Народне мистецтво Волині (або більш локально - Рівненщини) в сучасній історіографічній думці
- •Можливі пункти плану
- •Рекомендована література:
- •Навчальна література Виткалов Сергій Володимирович Історіографія культури України:
- •33000, М. Рівне, вул. С.Бандери, 12.
Можливі пункти плану: (і в такому варіанті)
«Руські письмена» і початки освіти (860 – 861 рр.). Система її формування. Жіноча освіта. Перші її центри (1086 р., Київ).
Виникнення кириличної абетки. Берестяні грамоти. Писемна культура Київської Русі ХІ — першої половини ХІІІ століть. Настінні написи. Церковно – слов’янська мова. Використання різних мов як характерна риса культурно-освітнього розвитку давньоруської держави у ІХ – ХІІ століттях..
Перекладне письменство. Житійна література Болгарії, Чехії в Україні. Історичні твори (хроніки) І.Малали Антіохійського, Г.Амартола та Ю.Грішника (VI – VII ст.). Природничі науки («Фізіолог», «Шестоднев»), збірки «золотих думок» – «Бджоли», апокрифи. Мета і значення їх поширення на київських землях.
Перші українські літописці (Нестор, Никон, Сільвестр) і питання формування моделі вітчизняної історії.
Рекомендована література:
Бондаренко Г. Історичне пізнання / Г. Бондаренко. – Луцьк, 1998.
Возняк М.С. Історія української літератури. В 2-х тт., т.1 / М.С. Возняк. – Львів: Світ, 1992.
Денисенко А. Нестор-Літописець / А. Денисенко // Київська старовина . – 1993. - №1.
Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії / Д.І. Дорошенко. – К., 1996.
Запаско Я.П. Пам′ятки книжкового мистецтва. У 3 книгах / Я.П. Запаско, Я.Д. Ісаєвич. – Львів, 1981-1984.
Історія української культури. Енциклопедія в 5-ти т., тт.1-2. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 2001.
Котляр М.Ф. Іларіон, Никон, Нестор / М.Ф. Котляр // Український історичний журнал. – 1989. - №3.
Костомаров Н.И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. В 3-х кн., кн. 1 / Н.И. Костомаров. – М.: Книга, 1990.
Літопис Руський. За Іпатським списком. Переклад Л.Махновець. – К., 1989
Макарчук С.А. Писемні джерела з історії України / С.А. Макарчук. – Львів: Світ, 1999.
Попович М.В. Нариси історії культури України / М.В.Попович. – К., 1998.
Теоретичні проблеми вітчизняної історії, історіографії та джерелознавства. Навчальний посібник. / Укладачі Ю.М. Олексеєв, Я.В.Верменич, А.Г.Слюсаренко. - К., 1993.
Толочко П.П. Київська Русь / Петро Толочко. – К., 1999.
Тема 10. Культурна спадщина українських теренів хііі – першої половини XVI століття в сучасній історіографії
Мета роботи: проаналізувати культурну спадщину українських теренів ХІІІ першої половини XVI ст.
Завдання:
Проаналізувати літературу зазначеного питання.
Дослідити історичну долю Галицько-Волинського князівства у другій половині XIII – першій половині XIV століть.
Вивчити традиції духовної культури давньоруської Київської держави як важливого чинника розгортання духовного життя.
Узагальнити Україно-болгаро-сербські зв’язки. Їх прояв у літературі.
Охарактеризувати духовну літературу зазначеного періоду.
Можливі пункти плану
ХІІІ – перша половина XVI ст. у джерелознавчій та історіографічній базі.
Галицько-Волинський, Супрасльський та короткий Київський літописи як основа національної історіографії зазначеного періоду. Історико-мемуарні джерела. Літопис Биховця і давньоруська суспільно-політична думка.
Традиції духовної культури давньоруської Київської держави як важливий чинник розгортання духовного життя
Україно-болгаро-сербські зв’язки. Їх прояв у вітчизняній літературі.
Характеристика духовної літератури даного періоду (Печерського монастиря і літературну справу. Літописання та мистецьке оздоблення книг. Книжкова мініатюра («Галицьке Євангеліє», 1283 р.). Бугацьке, Холмське Євангелії як пам’ятки писемності доби).