3. Метод Крилова
Крім методу Фадєєва-Левер’є знаходження коефіцієнтів характеристичного рівняння матриці досить поширеним є метод Крилова, який базується на відомій теоремі Келі-Гамільтона, яка стверджує, що будь-яка матриця А задовольняє своє характеристичне рівняння
. (5)
Якщо
рівняння (5) помножити на довільний
вектор
,
то можна отримати такий запис:
, (6)
де
вектори
обчислюються
за формулами:
(7)
На основі рівняння (7) формуємо систему лінійних алгебраїчних рівнянь для знаходження коефіцієнтів характеристичного рівняння матриці:
. (8)
Якщо
система (8) виявиться виродженою, то
необхідно замінити початковий вектор
,
який для зручності зазвичай обирають
як
.
Приклад 3. Користуючись методом Крилова, побудувати характеристичне рівняння матриці, наведеної в прикладі 1.
Вибираючи
початковий вектор
,
знаходимо необхідні вектори (7) і будуємо
та розв’язуємо систему рівнянь (8).
Результати обчислень, одержані за
допомогою програми Mathcad,
наведено на лістингу 4.
4. QR-алгоритм
QR-алгоритм базується на перетворенні подібності матриці А таким чином, щоб власні значення матриці, отриманої внаслідок перетворення, обчислювалися простіше, ніж для початкової матриці. Найпростіше знайти власні значення трикутної матриці, для якої:
,
при
цьому власні значення дорівнюють
діагональним елементам матриці
.
Дещо складніше знаходити власні значення для блочно-діагональної матриці
,
оскільки
і задача про знаходження власних значень
матриці А
зводиться до задачі знаходження власних
значень матриць, які знаходяться на
діагоналі. А це вже простіша задача, бо
порядок діагональних матриць нижчий,
ніж вихідної матриці. Якщо блочні матриці
мають розмірність
або
,
то задача розв’язується просто, оскільки
власні значення матриць розмірності
обчислюються за наступними формулами:
,
. (9)
QR-алгоритм
дозволяє створити на базі матриці А
матрицю
,
подібну до А,
яка має блочно-діагональну форму.
Нагадаємо, що матриці вважаються
подібними, якщо вони мають однакові
власні значення.
Розглянемо коротко QR-алгоритм. Нехай А – довільна матриця з дійсними коефіцієнтами, власні значення якої необхідно визначити. Її можна завжди подати у вигляді добутку двох матриць
, (10)
де
– ортогональна матриця, а
- верхня трикутна матриця. Нагадаємо,
що матриця
називається ортогональною, якщо
і
.
Із
виразу (13) знаходимо
.
Тоді матриця
, (11)
на основі властивостей ортогональних матриць, буде подібна до матриці А.
Тепер
розкладемо матрицю
на добуток ортогональної і правої
трикутної матриць
і сформуємо нову матрицю
,
яка подібна до матриці А.
Продовжуючи
цей процес далі, можна побудувати
послідовність матриць
,
де
.
Матрицю
можна розкласти на добуток ортогональної
і правої трикутної матриць
і сформуємо нову матрицю
,
яка також подібна до матриці А.
При цьому матриця
обчислюється за формулою
. (12)
Розкладання
матриці на добуток ортогональної і
правої трикутної матриці здійснюється
послідовною дією на матрицю А ортогональних
матриць обертання Гівенса. Для
отримання верхньої трикутної матриці
елементи початкової матриці
,
які стоять нижче головної діагоналі,
обтулюються по стовпцях. Для цього
використовується послідовність
ортогональних матриць обертання:
,
,
(13)
де
,
,
– кут обертання.
Відмітимо
властивість матриці обертання
,
а саме
,
де Е – одинична матриця.
Дійсно,
з добутку
отримуємо:
,
,
.
З цього випливає, що усі недіагональні
елементи будуть дорівнювати нулю, а
діагональні – одиниці, а отже матриця
і
,
що випливає з оберненої матриці.
Тепер
помножимо транспоновану матрицю Гівенса
на матрицю А,
і в отриманій матриці виділимо елемент
,
який ми хочемо зробити нульовим:
.
Розв’язавши
систему рівнянь
одержимо:
,
. (14)
В усіх
подальших обчисленнях із матрицями
Гівенса елемент
буде залишатися нульовим, тому що в цих
матрицях більше не використовуються
одночасно елементи, що розташовані в
рядку
і стовпці
.
У разі
збіжності процесу QR-розкладання
матриці обчислення власних векторів
за відомими власними значеннями
здійснюється за формулами:
(15)
Приклад 5. Знайти наближені значення власних значень матриці з прикладу 1.
Результати обчислень після першої ітерації наведено на лістингу 5.
На лістингу 6 наведено програму реалізації QR-алгоритму з кількістю ітерацій, яка задається параметром К та результати обчислені за допомогою вбудованої функції eigevals(A), та результати одержані за допомогою програми при виконанні однієї та 30 ітерацій, які практично точно співпадають з точними.
