
- •Реалізація дії механізму ринку цінних паперів
- •Характеристика національних (н) і міжнародних (м) інвестиційних ринків
- •2. Визначення майбутньої вартості грошей у фінансових розрахунках
- •1. Види інвестиційних проектів, класифікація та методи оцінювання їх економічної ефективності
- •Глава 7 особливості побудови і функціонування транснаціональних фінансово-промислових об’єднань
- •7.1. Організаційна побудова фінансово-промислових груп
- •Фінансово-економічний блок фпг
- •2) Трастовий відділ банку в ролі координатора діяльності фпг.
- •3) Взаємне володіння акціями учасників фпг.
- •7.3. Види транснаціональних фінансово-промислових груп
- •Фінансово-промислові групи сша
- •Південнокорейські фінансово-промислові групи (чеболі)
- •Фінансово-промислові групи фрн
- •7.5. Механізм створення групи компаній
- •7.6. Організаційно-економічні умови створення і функціонування тфпг в Україні
- •Глава 8
- •Форми альянсів
- •Створення спільних підприємств
- •Контрактні угоди
- •Створення альянсу через володіння акціями
- •Ліцензійні угоди і франчайзинг
- •8.3. Відмінності стратегічних альянсів
Південнокорейські фінансово-промислові групи (чеболі)
Для Південної Кореї як, можливо, не для кожної іншої країни світу, також характерний високий ступінь концентрації виробництва і капіталу, монополізація декількома найбільшими чеболами (chaebols, "чеболі" або "чаеболи" - корейський варіант назви фінансово-промислових груп за російською термінологією ), яких вже налічується декілька десятків ("Самсунг", "Деу", "Голд Стар" (LG), "Хенде", "Хьюндай" і т.д.) майже по всіх галузях економіки.
Практично всі великі та середні підприємства належать до різних таких груп подібного роду.
Найбільші чеболі багато в чому схожі з провідними фінансово-промисловими групами в Японії (сюданами). Відмінності ж полягають в тому, що корейські групи базуються на сімейному капіталі.
Корейські вчені визначають чеболь як «групу формально самостійних груп, що перебувають у власності певних сімей і під єдиним адміністративним і фінансовим контролем».
Приблизно до 70-х років система контролю фірм, що входять до чеболя, здійснювалася переважно провідним власником, членами його сім'ї та близькими друзями, які стояли на чолі фірм, що входять до групи. У міру переходу до дивізіональної структури групи відбувався перехід контролю входячих до групи фірм в комітети на рівні групи з відділами планування, управління персоналом, обліку і фінансів.
Для чеболей, цих найбільших метаструктур, характерний високий рівень диверсифікованості. У кожній з них представлені всі провідні галузі промисловості, що, безсумнівно, обумовлює високий рівень конкуренції між фірмами, що входять в різні чеболі.
У трьох найбільших чеболях промислові фірми, які входять до них, представляли в середині 80-х років від 33 до 57 галузей. При цьому диверсифікація пов'язаного типу здійснювалася найчастіше додаванням нових продуктових ліній у діючій фірмі. Вертикальна інтеграція і диверсифікація незв'язаного типу здійснюється за допомогою придбання фірм або створення нових фірм - філій.
Значною своєрідністю відрізнялися формування та еволюція південнокорейських чеболей.
Прийнято вважати, що провідні чеболі об'єднують фірми, що мають мало спільного щодо застосовуваних технологій і ринків збуту, які вони обслуговують.
Однак нерідко між окремими сферами діяльності чеболей існують певні зв'язки, хоча вони і не лежать на поверхні. Наприклад, включення в такий великий конгломерат як "LG" (Лакі Голдстар), різних і, на перший погляд, не маючих відношення один до одного, сфер бізнесу все-таки підпорядковувалося певній логіці міжгалузевих зв'язків. Почавши з виробництва пластмас, фірма здійснила впровадження у виробництво електротехнічної та електронної продукції та телекомунікаційного обладнання (в яких пластмаси знаходять досить широке застосування), а також в переробку нафти. Від останньої не таким вже й нелогічним видається перехід до будівництва танкерів, а від нього - до страхового бізнесу.
Більш детальний розгляд історії становлення та основних напрямків діяльності корейських чеболей наведемо на прикладі "Самсунга" (Samsung).
"Самсунг" починався з сорока осіб, що займалися продажем продовольства всередині країни, а також у Китаї та Японії.
Поступовий розвиток компанії, перетворення її в корпорацію-конгломерат з усіма ознаками глобальної імперії полягав у дотриманні принципу "Від простого - до складного", від трудомістких виробництв - до капіталомістким, потім - наукомістких. Спочатку продовольство й одяг, потім - будівництво, хімія, метали та інша важка промисловість.
У 1970-1980 рр. - освоєння глобальних ринків, машинобудування і високих технологій: електроніки та авіації, придбання інших атрібутів сучасної економічної імперії - створюються фінансова група, дослідницькі та освітні центри, випускаються газети і журнали і т. д.
"Самсунг" працює більш ніж у 20 галузях промисловості: Samsung Engineering & Const. (проектування і будівництво об'єктів у різних галузях) - будіндустрія; Samsung Fine Electronic (виробництво добрив та інших хімічних товарів) і Samsung General Chemicals Co. (синтетичні волокна, каучук) - хімічна промисловість; Samsung Electronics, Samsung Data System Co., Samsung Display Devices, Samsung Electromechanics - приладобудування та електроніка; Samsung Heavy Ind. - машинобудування; Samsung Petro Chemical - нафтопереробка; Samsung Aerospace Ind .- авіабудування; Samsung Motors ( виробництво легкових і вантажних автомобілів) - автомобільна промисловість. Найстарша компанія групи - Samsung, заснована ще в 1938 році, виконує функції головного торгового дому.
Цікаво відзначити, що рішення створити у 1995 році групу автомобільного виробництва не схоже на типову логіку побудови промислової імперії. Це рішення виглядало б природним в 60-і роки, десь між хімічною промисловістю та електронікою. Втім воно вкладається в нову логіку диверсифікації ризику. Бо саме в цей же час "Самсунг Електронікс" - найбільший підрозділ корпорації - починає зіштовхуватися з труднощами (вже в 1996 році обсяг продажів скоротився на 2%, реалізації напівпровідникових товарів - на 31,8%).
На сьогоднішній день масштаби діяльності групи "Самсунг" такі, що їх краще порівнювати з національними економічними показниками Кореї. Обсяг продажів корпорації становить більше 10% ВНП, експорт - понад 12%. Коли в 1996 році загострилася хронічна проблема корейської економіки - зріс зовнішньоторговельний дефіцит країни, з тридцяти великих чеболів тільки п'ять показали позитивний торговельний баланс. Кращі результати у "Самсунга" - перевищення експорту над імпортом на 5 млрд. доларів.
Як відомо, економічна імперія - колоніальні володіння. Їхню функцію у "Самсунга" виконують відділення, розташовані по всьому світу, - в Європі, Північній Америці, Японії, Китаї, Сінгапурі та Південно-Східній Азії. Для управління ними в 1995 році був встановлений спеціальний регіональний підрозділ, який називають "Другий "Самсунг ".
Як показали проведені південнокорейськими економістами дослідження, фірми, що входять до чеболя, мають вищі показники співвідношення між прибутком і акціонерним капіталом у порівнянні з фірмами, що функціонують поза рамками чеболей.
Дуже важливими чинниками динамічного зростання південнокорейських груп були: набутий ними досвід у проектуванні та реалізації інвестиційних проектів, що дозволяло їм освоювати нові галузі та швидко диверсифікувати свою діяльність; широкомасштабне придбання іноземних технологій і здатність їх удосконалювати; велика увага до підготовки управлінського персоналу, зокрема, і за кордоном.
На закінчення хочеться ще раз наголосити, що важливу, а іноді й вирішальну, роль у формуванні чеболь грала держава. Як відзначає Амсден, диверсифіковані групи виникали прямо чи опосередковано у зв'язку з державними імпортозаміщувальними проектами в базових галузях - у виробництві цементу і добрив, рафінованого цукру, нафтопереробній промисловості та великомасштабному будівництві.