7.3. Види транснаціональних фінансово-промислових груп

ФПГ можуть бути об'єднаннями "горизонтального", "вертикального" типу або "конгломератами".

Вертикально комбіновані ФПГ являють собою об'єднання підприємств під єдиним контролем, що здійснюють різні стадії виробництва того чи іншого товару, тобто функціонують за принципом замкнутого технологічного ланцюжка - від видобутку сировини до випуску готової продукції, доведення її до споживача через власну транспортну і збутову мережу.

Підґрунтям для створення вертикально інтегрованих груп є прагнення ефективно впливати на ринок за допомогою контролю за виробничо-розподільчим циклом з одного центру.

Разом з тим фундаментальні риси сучасної ринкової економіки - не тільки конкуренція і гнучкість виробництва, але і рівним чином стійкість і стабільність господарського стану. Для підприємств будь-якого розміру шлях до цього лежить через диверсифікацію виробництва. Її розгортання можна досягти як на власній виробничій і фінансовій базі підприємства, так і шляхом підбору партнерів з оформленням відносин через взаємний обмін акціями, внесення паїв у статутні капітали знову створених підприємств і т.п.

В умовах диверсифікації виробництва свою життєвість довели організаційні структури типу горизонтальних ФПГ.

Горизонтально комбіновані ФПГ - це об'єднання під єдиним контролем двох і більше підприємств, які володіють повним технологічним циклом одночасно в декількох галузях.

Разом з тим досвід провідних країн свідчить, що виникнення горизонтальних ФПГ стало відповіддю на стрімкий розвиток нових галузей виробництва, спробою зміцнити свої позиції на ринку в результаті впровадження в нові сфери діяльності та включення сучасних видів виробництв до складу вже сформованих ФПГ.

Активізація диверсифікаційних процесів у промисловості послаблює монополізм за рахунок міжгалузевого переливу капіталу, подолання вузької спеціалізації виробництва, посилення реальної і потенційної конкуренції. Вторгнення на монополізований ринок будь-якої нової фірми чи навіть загроза вторгнення вже самі по собі можуть посилити конкуренцію і чинити понижуючий тиск на ціни. Звичайно, багато залежить від типу олігополістичної гри після входу в галузь нової фірми, але проте цілком можна припустити, що функціонування галузі покращиться. Ще найбільш ймовірне таке поліпшення, якщо на той чи інший галузевий ринок вторгається диверсифікована фірма. По-перше, така фірма в порівнянні з новоствореною корпорацією володіє більш багатими джерелами фінансування, як зовнішніми, так і внутрішніми, і тому легко може здійснити навіть "капіталомістке" вторгнення, подолавши вхідні бар'єри в галузь. По-друге, диверсифікована фірма легше витримує "післявхідну" демпінгову цінову гру, яку схильна затіяти фірма-абориген в надії розорити і витіснити прийшлу фірму. По-третє, знаходячись під загрозою вторгнення потужного диверсифікованого конкурента, фірми-аборигени не будуть підвищувати ціни і галузевий прибуток, щоб не зменшувати привабливості, що зменшить ступінь його монополізації навіть при високій концентрації виробництва.

Тому, без сумніву, можна зробити висновок про сприятливий вплив диверсифікації на міжфірмові відносини та галузеві ринки.

Разом з тим необхідно враховувати, що диверсифікація як інвестиційна стратегія спрямована на зменшення ризику і на зростання фірми, а не на максимілізацію прибутку, оскільки капітальні вкладення спрямовуються на розширення виробництва.

Процеси диверсифікації виробництва викликали до життя і ФПГ конгломеративного типу, утворені на основі об'єднання різних, технологічно не пов'язаних між собою підприємств, що знаходяться на різних стадіях виробництва і оперують у різних галузях народного господарства.

Ці об'єднання є формуваннями, орієнтованими на розвиток і максимізацію прибутків. У цьому випадку відбувається об'єднання цілої мережі різнорідних підприємств, які не мають ні технологічної, ні цільової єдності, з фінансовим контролем з боку керуючої або головної компанії. Конгломератам властива значна децентралізація управління. Їх відділення користуються більшою свободою і автономією у визначенні всіх аспектів своєї діяльності, ніж аналогічні структурні підрозділи диверсифікованих ФПГ.

Головними засобами управління в них виступають фінансово-економічні важелі, методи непрямого регулювання діяльності підрозділів, що використовуються керівною компанією. Основним структурним фінансовим блоком конгломеративного ФПГ дуже часто виступає холдингова компанія разом з банками та іншими фінансово-кредитними інститутами. Диверсифікаційна структура конгломератів надає їм більшу стійкість у конкурентній боротьбі і зменшує ризик збитків від кон'юнктурних, структурних та циклічних коливань. Провідною сферою інтересів стають передові галузі, пов'язані з виробництвом і використанням наукомісткої продукції, технологічних новинок, надскладної техніки.

Підводячи певний проміжний підсумок, можна сказати, що як спосіб інтеграції промислового та банківського капіталу, ФПГ характеризуються безліччю шляхів виникнення і форм існування. Вони здатні функціонувати не тільки у вигляді холдингової компанії, але і без створення особливої адміністративно-управлінської структури. Їх учасників можуть об'єднувати не тільки система взаємного володіння акціями, а й угоди про використання патентів, переплетення директоратів і т.п. Склад і структура кожної конкретної групи визначаються індивідуально, на основі врахування стану виробництва і ринку.

7.4. Міжнародний досвід створення і функціонування транснаціональних фінансово-промислових груп

На сьогоднішній день у світі накопичений великий досвід створення і розвитку ФПГ. Структура і характер високо інтегрованих об'єднань в окремих країнах виявляють як схожі риси (чому в першу чергу сприяє діяльність транснаціональних компаній), так і помітні відмінності. Значною мірою відмінності у складі та структурі кожної конкретної групи обумовлені конкретно-історичними обставинами і визначаються індивідуально, на основі врахування стану виробництва і ринку, але, перш за все, специфікою законодавчого регулювання ролі фінансових організацій в питаннях корпоративної власності та управління.

Економіка індустріальних країн демонструє різноманітні форми організаційно-господарської взаємодії міжкорпоративних об'єднань і побудови на їх основі фінансово-промислових груп. Серед величезного різноманіття форм ФПГ є як традиційні концерни на чолі з великою промисловою корпорацією, так і універсальні багатогалузеві фінансово-промислові об'єднання, що сформувалися навколо банків.

Розглянемо найбільш типові моделі ФПГ деяких високорозвинених країн.