2. Форми альянсів

Участь в активах без створення організації

Угоди про участь в активах без утворення нової організації підрозділяються на угоди з придбання меншої частки участі та з обміну акціями.

Угоди з придбання меншої частки участі являють собою добровільні відносини між двома фірмами, в яких одна фірма купує значну, але менш 50%, частку іншої фірми для ведення спільної діяльності. Багато прикладів цієї форми МСА можна знайти в автомобілебудуванні та нафтовидобувній промисловості.

В альянсі зі спільною участю партнери зазвичай укладають кілька функціональних угод з тим, щоб використовувати взаємодоповнюючі здатності партнерів. Прихильники альянсів зі спільною участю стверджують, що передача акцій партнеру зміцнює відносини і збільшує можливості для успіху функціональних угод. Володіння акціями може сприяти особистому взаєморозумінню між вищими керівниками фірм-партнерів.

Стратегія запрошення партнера купити меншу частку участі може також використовуватися як додатковий захисний засіб проти ворожих дій інших компаній.

Обмін акціями між партнерами веде до можливості однієї фірми впливати на прийняття рішень іншою фірмою, а останній, в свою чергу, чинити аналогічний вплив на прийняття рішень першою.

Створення спільних підприємств

Угоди про участь в активах з утворенням нової організації являють собою спільні підприємства (СП).

СП забезпечує спільну, але не обов'язково рівну, власність і контроль над використанням активів.

Спільне підприємство трактується як узгоджена діяльність двох і більше партнерів, спрямована на досягнення спільної мети, як зі створенням, так і без створення нової організації (юридичної особи). Спільне майно партнерів визначає їх спільну власність на створюваний продукт.

У деяких випадках партнери обмежують свою співпрацю виконанням певних функцій.

Загальна риса сучасних СП полягає в тому, що партнери співпрацюють з виробництва одного певного продукту або в одній країні, при цьому вони можуть виступати як конкуренти на інших ринках.

Контрактні угоди

До МСА належать також довгострокові контакрактні функціональні і неформальні угоди.

Функціональні угоди являють собою формальні угоди без дольової участі партнерів або створення СП. Альянси у формі функціональних угод є проекти, в яких дві або більше компаній вирішують співпрацювати за одним або кількома видами діяльності: НДДКР, виробництво, маркетинг, спільне використання технології, ліцензування, дистрибуція т.д. При функціональних угодах сторони передають ресурси для ведення спільної діяльності, але не ділять власність або прибуток підприємства. Функціональні угоди дозволяють переорієнтувати альянс у відповідь на постійні зміни глобальних ринків.

Успішно працюючі функціональні альянси також легко можуть бути трансформовані в альянси із спільною участю або СП.

Неформальні угоди включають асоціації зі співробітництва між двома або більше організаціями, що передбачають, наприклад, негласну взаємодомовленість між конкурентами в умовах олігополії.

Відмінності формального співробітництва від неформального полягають в наступному:

- формальна співпраця є юридично оформленою і більш помітною як в рамках співпрацюючих фірм, так і поза ними;

- неформальна співпраця ґрунтується на довірі, яка зміцнюється через ділові відносини. Вона поступово розвивається як результат зростаючого пізнання інтересів один одного;

- неформальна співпраця розвивається безпосередньо тими, хто включений в ділові відносини між фірмами - зазвичай лінійними менеджерами, що знаходяться на середньому рівні ієрархії. На противагу цьому, у формальну кооперацію зазвичай вступають на більш високому рівні при порівняно більшій участі співробітників.