ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Розробка нових педагогічних технологій пішла шляхом активізації учбової діяльності студентів. Модульний принцип комплектації навчального матеріалу дозволяє забезпечити активну пошуково-пізнавальну роботу студентів, їх свідоме і сумлінне ставлення до навчання, підвищення якості знань. Навчання розглядається як послідовний технологічний процес на всіх етапах професійної підготовки студентів. Це обумовило чітке визначення ролі і місця кожного заняття в технологічному ланцюгу модульної системи навчання, його впливу на кінцевий результат.
Структура організації навчального процесу з теми характеризується видами та змістом його елементів та логікою їх побудови: циклом лекцій і системою лабораторних і семінарських занять, самостійною роботою студентів і контрольними заходами.
На початку теми студентам видається план-графік, який містить необхідну інформацію про об'єм навчального навантаження, види занять, вимоги до знань та вмінь, завдання на самостійну роботу, контрольні заходи, рекомендована література.
Самостійна робота передбачає оволодіння студентами навчальним матеріалом у вільний від обов'язкових навчальних занять час. Завдання на самостійну роботу видаються студентам заздалегідь, що гарантує можливість студентам вільно користуватися необхідними дидактичними засобами.
Самостійна робота - метод навчання, при якому пізнавальна діяльність студентів дозволяє розвинути їх індивідуальні здібності. Постійне поповнення і оновлення знань стає однією з сторін професійної діяльності фахівця. Ці якості поглиблюються системою самостійної роботи студентів, яка спрямована на вивчення проблем, які виходять за рамки програми.
Домашні самостійні роботи розраховані в кількості 21 година з основних тем теоретичного матеріалу.
До завдання входять теоретичні питання, рішення задач, виконання малюнків, схем тощо.
ПЕРЕЛІК САМОСТІЙНИХ РОБІТ
1 Вплив факторів зовнішнього середовища
на існування гідробіонтів - 10 годин;
2 Прісні водоймища - 11 годин.
Самостійна робота № 1 (10 годин)
Тема: ВПЛИВ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ІСНУВАННЯ ГІДРОБІОНТІВ
1 Мета: встановити взаємозв’язок між абіотичними факторами і
біологічними комплексами та вплив їх на життя гідробіонтів
2 Теоретичне обґрунтування
Екологічний фактор - будь-який вплив на організм, до якого у останнього виникає пристосування. В процесі еволюційного розвитку кожний вид організмів пристосовується до певних умов, поза якими існувати не може. Існують пристосування до певного хімічного складу середовища, температурного і світлового режиму та інших факторів. Всі ці фактори, переплітаючись створюють комплекс умов, в яких існують організми, і поділяються на абіотичні, біотичні та антропічні фактори.
Абіотичні фактори — усі компоненти неживої природи з їхніми фізичними і хімічними властивостями (температура, світло, вологість, склад ґрунту та ін.).
Біотичні фактори створюються сукупністю живих організмів.
Антропічні фактори зумовлені присутністю людини, її трудової діяльністю, яка змінює природне середовище і цим впливає на живі організми і чисельність їх популяцій.
Для існування живих організмів найбільше значення належить таким кліматичним факторам, як температура, вологість, світло.
Температура на земної поверхні залежить від географічної широти і висоти над рівнем моря. Крім того, вона змінюється за порами року. В зв’язку з цим у тварин і рослин є різні пристосування до температурних умов. У більшості організмів процеси життєдіяльності відбуваються в межах від -4°С до +40-45°С. Цим пояснюється бідність форм життя в арктичних районах і умовах тундри.
Для кожного виду характерна своя оптимальна температура і крайні межі виживання, при яких відбуваються процеси життєдіяльності. Утворилися вони в процесі добору в зв'язку з умовами існування. Більшість морських безхребетних дуже чутливі до змін температури і витримують її підвищення лише до 30°С і рідко які з них - до 38°С. Вони мешканці великих водойм, які не перегріваються, тому у них не виникло пристосувань до виживання при високої температурі.
Значно ширший діапазон витривалості до змін температури у мешканців малих прісних водойм. Вони можуть витримувати як промерзання так і нагрівання до 41-44°С.
Світло - один з найважливіших факторів, з яким пов’язане все життя на Землі. В спектрі сонячного світла виділяють три біологічно нерівнозначні зони: ультрафіолетову, видиму та інфрачервону.
Ультрафіолетові промені згубні для всього живого. Життя на поверхні Землі можливе завдяки озоновому екрану, який не пропускає основну масу цих променів.
Видимі промені особливо необхідні для життя. Вони використовуються зеленими рослинами для фотосинтезу. Більшість тварин добре розрізняють ці промені, без них неможливо орієнтування в просторі за допомогою зору. Розвиток кольорового зору спричинив у процесі природного добору формування різного забарвлення у тварин, що часто має захисне значення, а також забарвлення у квіток, що приваблюють до себе комах-запилювачів.
Інфрачервоні проміні найбільш багаті тепловою енергією. При поглинанні їх тканинами тварин і рослин вони викликають їх нагрівання. З ними пов’язана інтенсивність фізіологічних процесів у рослин і пойкілотермних тварин.