4 Хід роботи

4.1 Розглянути фіксовані у формаліні організми, які відносяться до прикріплених: бурі водорості, вищі водні рослини, губки, двостулкові молюски (мідії, устриці, дрейсена) та ін. Зарисувати зовнішній вигляд мідії.

4.2 Розглянути фіксовані у формаліні свердлувальні організми (деревоточці), губки, черви, ракоподібні, морські їжаки. Зарисувати зовнішній вигляд шашеля.

4.3 Розглянути фіксовані у формаліні організми, що закопуються: поліхети, личинки комах, черевоногі і двостулкові молюски та ін. Зарисувати зовнішній вигляд нори піскожила.

4.4 Розглянути фіксовані у формаліні організми, що мешкають на поверхні ґрунту: креветки, краби, головоногі молюски, бички, камбали, скати, морські їжаки, двостулкові молюски. Зарисувати зовнішній вигляд котушки.

4.5 Розглянути фіксовані у формаліні організми, що вільно пересуваються по дну: ракоподібні, голкошкірі, поліхети. Зарисувати зовнішній вигляд нереїди.

5 Зробити висновок про особливості пристосування гідробіонтів до бенталі.

6 Оформити звіт і здати викладачу на перевірку.

7 Контрольні питання

7.1 Як називають дно океану?

7.2 Які зони виділяють в бенталі? Чим вони характеризуються?

7.3 Які адаптації мають гідробіонти для існування в тій або іншій зоні?

7.4 Як називають населення бенталі?

7.5 На які групи поділяють донні організми в залежності від їх відношення до субстрату?

7.6 Дайте характеристику прикріплених організмів.

7.7 Дайте характеристику свердлувальним організмам.

7.8 Дайте характеристику тваринам, що закопуються.

7.9 Охарактеризуйте організми, що мешкають на поверхні ґрунту.

7.10 Охарактеризуйте організми, що вільно пересуваються по дну.

Лабораторна робота № 4 (2 години) Тема: ознайомлення з методикою збору планктона та бентоса

1 Мета

1.1 Вивчити будову різних знарядь збору планктону та бентосу;

1.2 Ознайомитися з принципом їх дії.

2 Матеріальне забезпечення

2.1 Таблиці: конструкцій знарядь збору планктону та бентосу;

2.2 Планктонна сітка, сачок водяний, драга, дночерпач, скребачка, сачок

малий.

3 Теоретичне обґрунтування роботи

Зважаючи на велике значення природного корму для рибопродуктивності ставу, рибовод повинен вміти, хоча б в загальних рисах, визначити наскільки цей корм поширений в ставу.

Щоб дізнатися, який стан природної кормової бази, рибовод бере проби планктону і бентосу. Універсальний метод збору планктону придатний для всіх груп організмів і для всіх типів водойм не існує, всі відомі методи можуть бути розподілені на дві групи:

1) відокремлення планктону від води у самій воді;

2) зачерпування або засмоктування води з відокремленням планктону від

води після підйому приладу на поверхню шляхом фільтрування крізь сітку або відстоювання, також за допомогою центрифуги.

Знаряддя, які застосовуються при вивченні макрозообентосу поділяють на знаряддя для якісного та кількісного збору проб.

Планктонну сітку використовують для виловлювання дрібних і мікроскопічних тварин і водоростей, що живуть у товщі води (одноклітинні, коловертки, різні рачки та ін.). Коли немає готової планктонної сітки, її можна замінити підсакою, натягненою на залізний обідець діаметром 20-25 см. Тканиною для сітки є шовковий (млинарський) газ 58-64 або інша густа шовкова тканина. В різних частинах ставу набирають мірною квартою воду й переливають у сітку. Планктон відфільтровується на дні сітки. Потім сітку вивертають і осад змивають у склянку, із склянки його переливають до пляшки з розчином 4-процентного формаліну.

Сачок водяний використовують для збирання тварин, що плавають близько від берега водойми та серед водяних рослин (дрібних риб, амфібій та різних водяних безхребетних). Складається сачок з трьох частин: дротяного обруча, мішка і держака. Обруч (діаметром 30-35 см) виготовляють з нержавіючого дроту завтовшки 5-6 мм. Кінці дроту згинають під прямим кутом, щоб ними можна було прикріпити обруч до держака, який роблять з легкого і міцного дерева. Довжина держака 2-2,5 м, товщина 30-40 мм. Мішок для сачка шиють з тонкої мішковини або іншої міцної тканини, яка добре пропускає воду. Глибина мішка – 50-55 см, дно – округле. Зшитий мішок натягують на обруч і прикріплюють до держака.

Сачок малий застосовується для виловлювання дрібних і ніжних водяних тварин (мальків риб, дафній, циклопів, водяних кліщів, личинок комарів тощо). Обруч сачка діаметром 15-20 см виготовляють з дроту товщиною 2-3- мм. Мішок довжиною 25-30 см шиють з тонкої густої тканини (маркізету тощо) і прикріплюють до обруча; довжина держака до 1,5 м.

Проби донних організмів, або бентосу, беруть спеціальними приладами: дночерпачами, драгами, скребачками та ін.

Драга та дночерпач використовуються для добування тварин, що живуть у ґрунті та в мулі дна водойми. Звичайно його спускають на дно, де він захоплює грунт. Грунт цей промивають у сачку з рідкої тканини. В промитій частині ґрунту вибирають пінцетом личинок комах, черв’яків та інших тварин і фіксують їх у формаліні.

Металеве або волосяне сито діаметром 25-30 см з густою сіткою (вічка до 1 мм²) використовують для збирання дрібних тварин, що живуть на дні водойми і в мулі (війчасті черви, олігохети, личинки тендипецид і одноденок, дрібні молюски тощо).

Скребачка, використовується для збирання водяних тварин, які живуть на дні водойми серед водяної рослинності. Виготовляють її із залізної вилки, до вільних кінців якої прикріплюють металеву пластинку. Один край пластинки загострений, а на другому – дірочки для прикріплення мішка. Мішок виготовляють з такої самої тканини що і водяний сачок. Задній кінець вилки, що закінчується муфтою, прикріплюється до держака.