4 Хід роботи
4.1 Розглянути культуру нематод, вивчити біологію і біотехніку культивування нематод. Зарисувати схему установки для культивування нематод.
4.2 Розглянути культуру білого енхітрея, вивчити біологію і біотехніку культивування. Зарисувати зовнішній вигляд кокону з яйцями, вихід молоді з кокону білого енхітрея та установку для культивування енхітреїв.
4.3 Приготувати тимчасовий водний препарат культури артемій, розглянути під мікроскопом при малому збільшенні, вивчити біологію та біотехніку культивування артемій.. Зарисувати зовнішній вигляд дорослого рачка та личинки артемії, а також апарата для масового розведення артемії.
7 Контрольні питання
7.1 Яких нематод культивують?
7.2 Схарактеризуйте біологію і культивування нематод.
7.3 Схарактеризуйте культивування коловерток в садках.
7.4 Схарактеризуйте біологію і культивування білого енхітрея.
7.5 Опишіть пристрій для вирощування водяних організмів по Е.Л.Садиковой.
7.6 Схарактеризуйте біологію та культивування хірономід.
Література
1 Березина Н.А. Гидробиология. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 360 с.
2 Березина Н.А. Практикум по гидробиологии. – М.: Агропромиздат, 1989. – 208 с., ил.
3 Богатова И.Б. Рыбоводная гидробиология. – М.: Пищевая промышленность, 1980. – 168 с.
4 Галасун П.Т. Ставове рибництво. – К.: Урожай . 1974.- 190 с.
5 Годівля риб. Підручник / Герман І.М., Гринжевський М.В., Желтов Ю.О. та ін. За ред. Германа І.М. – К.: Вища освіта, 2001. – 269 с., іл..
6 Константинов А.С. Общая гидробиология. Учебник для биолог. спец. Унтов. – М.: Высшая школа, 1979. – 480 с., ил.
7 Кражан С.А., Лупачева Л.И. Естественная кормовая база водоемов и методы её определения при интенсивном ведении рыбного хазяйства (справочный матеріал для работников прудовых хозяйств УССР). – Львов: УААН, 1999.– 102 с.
8 Карпанин Д.П., Іванов А.П. Рыбоводство. – М.: Пищевая промышленность, 1967. – 370 с.
9 Топачевский А.В.,Масюк Н.В. Пресноводные водоросли Украинской ССР, 1984.
10 Хомчук А.Я. та ін. Довідник по ставковому рибному господарству. - К.: 1950. – 176 с.
ПРАВИЛА З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ
Під час роботи в лабораторії необхідно дотримуватися правил безпеки. Студенти повинні пройти інструктаж викладача з техніки безпеки в лабораторії, після чого лаборант робить відповідний запис у спеціальному журналі про проведення інструктажу.
Необхідно додержувати робоче місце у чистоті.
Не допускати порушень особистої та колективної безпеки.
Прилади, інструменти використовувати тільки за призначенням. Не користуватися зіпсованим обладнанням, інструментами та електроприладами.
Необхідно виконувати тільки доручену вам роботу за умовами, що безпечні заходи її виконання вам відомі.
Перед початком роботи звільнити робоче місце від сторонніх предметів. Убрати з проходів усе що заважає і під час роботи їх не заставляти.
Всі необхідні предмети розташувати зручно, щоб під час роботи з ними не виникало зайве напруження, падіння, травми.
Необхідно ознайомитися зі станом обладнання шляхом особистого його огляду.
Під час роботи необхідно дотримуватися особистої обережності при роботі із пробами гідробіонтів законсервованих у формаліні.
Всі дії із консервованими у формаліні гідробіонтами робити тільки в кюветах, не допускаючи попадання бризок формаліну на столи, обличчя і особливо в очі.
Під час роботи з вологими препаратами банки брати обережно тільки сухими руками щоб уникнути падіння банки.
Під час роботи зі скальпелем, ножицями, голками, ножами не допускати поранення рук.
Загальний кювет з рибою у лабораторії повинен бути під витяжкою (якщо лабораторія нею обладнана), а також повинен бути накритий вологою тканиною.
При роботі з колекційною рибою у ванночку з об’єктом долити трохи води, щоб зменшити випаровування.
Якщо бризки формаліну попали на слизові оболонки очей, рота, носа, їх необхідно змити великою кількістю проточної води.
Під час поранення колючим чи ріжучим інструментом необхідно зараз же промити рану 3%-ним розчином перекису водню, обробити зеленкою чи йодом та забинтувати.
По закінченні роботи всю рибу зібрати до загального кювету і накрити вологою тканиною.
Всі банки з вологими препаратами і пробами гідробіонтів скласти на загальний стіл.
Збільшувальну техніку, якщо є потреба, протерти і здати лаборанту. Всі інструменти і предметне скло промити, витерти сухою тканинною і також здати лаборанту.
Робоче місце залишити у повному порядку.
Помешкання старанно провітрити.
Д
ержавний
комітет рибного господарства України
Б
ілгород-Дністровський
морський рибтехнікум
Ж УРНАЛ
л
абораторних
робіт
( звіти)
1
3.
лР.
000022. 014. ДЗ
Керівник
Н.Г.Смірнова
Виконавець
О.О.Званцова
2
008
1
Мета роботи
Вивчити різноманіття планктонних і бентосних організмів ставків.Навчитися відрізняти їх за морфологічними ознаками.
2
Матеріальне забезпечення
2.1 Таблиці та малюнки представників мешканців ставків;
2.2 Мікроскопи;
2.3 Мікропрепарати.
3 Теоретичне обґрунтування роботи
Стави – це штучні водойми, які будують на великих і малих річках, струмках та у балках для розведення риби; постачання води до тваринницьких ферм, різних промислових підприємств; зрощування, напування худоби, вигулу водоплавної птиці, регулювання стоку. Є стави комплексного використання (в селах) і декоративні (в парках). Вони бувають руслові, або балочні і одамбовані.
Серед представників рослинності ставків відрізняють вищу водну рослинність яка буває надводна, або жорстка, підводна, або м’яка, та плаваюча. До надводної рослинності відносять осоку, рогіз, очерет, комиш та ін. Підводна рослинність – різні види рдестів, кушир, друт, елодея. З плаваючої вищої рослинності добре відома ряска.
Значну роль у товщі води відіграє і фітопланктон – мікроскопічні водорості, які, швидко розмножуючись поділом, здатні протягом невеликого часу бути збудником “цвітіння” води.
Розрізняють групи зелених, синьо-зелених, діатомових та інших водоростей. Серед нижчих рослин розрізняють ще бактерії та гриби.
4 Хід роботи
4 .1 Зарисувати представників фітопланктону
М алюнок № 1 Volvox aureus
4.2 ……………………………………………………………………
… …………………………………………………………………………
5 Висновок
..............................................