4 Хід роботи

4.1 Розглянути фіксованих у формаліні гідробіонтів полісапробної зони: деякі водорості (осциляторію, евглену), інфузорії, личинки комах бджоловидок та ін. Зарисувати їх зовнішній вигляд, позначити систематичне положення.

4.2 Розглянути фіксованих у формаліні гідробіонтів альфа-мезасапробної зони: деякі синьо-зелені водорості (різні види осциляторії), діатомові (нитцшія), зелені (хламідомонас, сценедесмус, евглену), коловерток, інфузорії та ін. Зарисувати їх зовнішній вигляд, позначити систематичне положення.

4.3 Розглянути фіксованих у формаліні гідробіонтів бета-мезасапробної зони: синьо-зелені водорості (мікроцистис, афанізоменон, анабену), діатомові (мелозиру, циклотелу, навікулу), зелені (педіаструм, пандорину, вольвокс, спірогіру), деяких молюсків, ракоподібних, комах та ін. Зарисувати їх зовнішній вигляд, позначити систематичне положення.

4.4 Розглянути фіксованих у формаліні гідробіонтів олігосапробної зони: водорості діатомові (циклотелу), зелені – водяну сіточку, улотрикс, кладофору, зигнему, мужоцію; деяких коловерток, моховаток, личинок одноденок і бабок та ін. Зарисувати їх зовнішній вигляд, позначити систематичне положення.

5 Зробити висновок про особливості метода оцінки якості води за біологічними показниками.

6 Оформити звіт і здати на перевірку викладачу

7 Контрольні питання

7.1 Охарактеризувати біологічні методи оцінки санітарного стану водойм.

7.2 Які є зони забруднення за системою Колквитця-Марсона?

7.3 Охарактеризувати векторний метод Головина для визначення стану водойми.

7.4 Назвати переваги і недоліки біологічних методів?

7.5 Які методи засновані на використанні великих таксонів як біоіндика-торів ?

7.6 Охарактеризувати метод Вудивиса.

7.7 Які процеси переважають у полісапробній зоні?

7.8 З якої зони вода придатна для пиття?

7.9 Перелічите гідробіонтів мезосапробної зони.

7.10 Які водорості зустрічаються в олігосапробної зоні?

Лабораторна робота № 11 (2 години) Тема: ознайомлення зі способами добування корму гідробіонтами

1 Мета: вивчити особливості живлення гідробіонтів у зв’язку зі способом життя

2 Матеріальне забезпечення

2.1 Таблиці: Способи травлення гідробіонтів;

2.2 Фіксовані у формаліні: молюски, дафнії, личинки хірономід, жуків-плавунців;

2.3 Мікроскоп, лупа, предметне і покривне скло;

2.4 Пінцети, піпетки, чашки Петрі.

3 Теоретичне обґрунтування роботи

Спосіб живлення різних водяних тварин неоднаковий. Серед хижих (водяні клопи, водяні жуки і їх личинки, личинки бабок та ін.) одні, наприклад клопи (ранатра, плавт, водяний скорпіон та ін.), захоплюють здобич передніми кінцівками, які виконують роль хватальних органів. Захоплену здобич вони проколюють своїм гострим хоботком.

Личинки бабок захоплюють здобич так званою маскою і висмоктують їжу щелепами; у жуків-плавунців та їх личинок є хватальні щелепи.

Особливий спосіб живлення розвинувся у водяних тварин, які ведуть сидячий спосіб життя. Так, гідра і моховатки захоплюють їжу щупальцями. Личинки деяких волохокрильців (камподеовидні форми) з шовкової павутинки плетуть ловильні сітки, в які потрапляють різні дрібні тварини (ракоподібні, інфузорії тощо), якими вони живляться.

Багатьом водяним тваринам властивий так званий фільтраційний спосіб живлення: через тіло проходить вода, з якої відціджуються поживні речовини. Такий спосіб живлення можна спостерігати в губки бодяги; в якої крізь величезну кількість пор, що пронизують її тіло, надходить вода із поживними речовинами. Ці речовини захоплюються спеціальними клітинами в джгутикових камерах. Так само живляться двостулкові молюски (жабурниця, перлівниця та ін.). Вода безперервно надходить через ввідний сифон в зяброву порожнину і омиває тіло. Ротові лопати затримують поживні часточки і заганяють їх до ротового отвору. Фільтраційне живлення властиве і деяким іншим тваринам, наприклад личинкам комарів.

Багато водяних тварин живиться рослинною їжею (ставковики, котушки та ін.), є й паразитичні тварини (риб’яча п’явка та ін.).

В залежності від способу добування корму водяних тварин, переважно безхребетних, ділять на шість груп:

1 Ковтаючи тварини. Вони ковтають грунт і використовують в їжу детрит. До них відносяться личинки хірономід, деякі черви, морські зірки, морські їжаки, голотурії, деякі молюски.

2 Збираючі тварини. Вони збирають детрит з поверхні ґрунту за допомогою різних пристосувань: сифонів у двостулкових молюсків, амбулакральних ніжок у офіур, пальп у деяких багатощетинкових червів, кінцівок у деяких членистоногих та ін.

3 Осаджувачі (седиментатори). Добування їжі шляхом осаджування сестону. До них відносяться інфузорії, губки, коловертки, моховатки, личинки хірономід та ін.

4 Фільтратори. Добування їжі шляхом фільтрації. Розрізняють активних і пасивних фільтраторів. До активних належать вищи ракоподібні, деякі личинки двокрилих, оболочники, вусаті кити, корали, актинії та ін. До пасивних належать личинки волохокрильців, личинки мошок, морські лілії та ін.

5 Хижаки. Ці тварини добувають їжу або переслідуванням здобичі, або підстерігають її. До них відносяться кальмари, деякі великі ракоподібні, личинки комах, морські зірки та ін.

6 Пасовищні. Ці тварини використовують для їжі водорості, вищі водні рослини, перифітон. До них належать деякі черевоногі молюски (ставковик звичайний), вищі ракоподібні (гамаріди, рівноноги раки).