4 Хід роботи

4.1 Розглянути фіксованих у формаліні гідробіонтів зі шкіряним диханням: гіллястовусих ракоподібних, личинок двокрилих (мокреців, хаоборус) під мікроскопом при малому збільшенні. Зарисувати Polyphemus, позначити головний щит.

4.2 Розглянути під лупою фіксованих у формаліні гідробіонтів що мають органи дихання зябри: двостулкових молюсків (беззубку, мідію, устрицю, ракоподібних – річкового рака, гамаруса. Зарисувати двостулкового молюска Anodonta cyqnea, позначити зябра.

4.3 Розглянути під лупою фіксованих у формаліні гідробіонтів, що дихають трахейними зябрами: личинок веснянок, волохокрильців, одноденок, бабок. Зарисувати зовнішній вигляд личинки волохокрильця великого (Phryqanea qrandis), позначити трахейні зябра.

4.4 Розглянути під лупою фіксованих у формаліні гідробіонтів, що дихають атмосферним повітрям за допомогою трахей: жука-плавунця та його личинку, личинок перистовусого комара (коретри), малярійного комара, мухи-львинки. Зарисувати зовнішній вигляд личинки комара звичайного (Culex), позначити cифон, стигми.

5 Зробити висновок про особливості дихання гідробіонтів.

6 Оформити звіт і здати на перевірку викладачу.

7 Контрольні питання

7.1 Які є способи дихання у гідробіонтів?

7.2 Які органи дихання мають вищі раки?

7.3 Яка будова трахейних зябер?

7.4 Навести приклади гідробіонтів зі шкіряним диханням.

7.5 Які органи дихання мають личинки волохокрильця?

7.6 Яким тваринам властиве повітряне дихання?

7.7 Який спосіб дихання властивий кожному виду личинок бабок?

7.8 Які органи дихання має черевоногий молюск Ставковик звичайний?

7.9 Навести приклади гідробіонтів із комбінованим атмосферно-водяним диханням.

7.10 Який спосіб дихання мають одноклітинні організми?

Лабораторна робота № 9 (2 години) Тема: знайомлення з представниками населення водоймищ різних температурних областей

1 Мета: Навчитися відрізняти за морфологічними ознаками гідробіонтів тропічної, помірної та полярної зон Світового океану

2 Матеріальне забезпечення

2.1 Таблиці: “Морські молюски”, “Ракоподібні”, “Голкошкірі”;

2.2 Фіксовані у формаліні: головоногі молюски, корали, поліхети, ракоподібні, губки, коловертки, устриці;

2.3 Мікроскопи, лупи, предметне скло, покривне скло;

2.4 Чашки Петрі, піпетки, пінцети.

3 Теоретичне обґрунтування роботи

Різні зони Світового океану розрізняються за характером дії екологічних факторів, серед яких провідна роль належить температурі.

Висока питома теплоємкість водойм зумовлює значно менші коливання температури у поверхневих шарах води порівняно з повітрям (річна амплітуда температур у поверхневих шарах океану не перевищує 10-15⁰С, а на великих глибинах температура взагалі стала – від –1,5 до –2⁰С), але різні типи водойм значно відрізняються за температурним режимом.

У житті і поширенні водних тварин велике значення має температура води. У різних водоймах температурний режим неоднаковий, що залежить від пори року, глибини водойми, нагрівання сонцем, температури повітря, суші. Неважко встановити, що різні види тварин неоднаково реагують на зміни температури своєї водойми. На основі цієї властивості серед водної фауни розрізняють тварин, які відносно легко витримують великі зміни температури (евритермні організми), і таких, які не витримують значних коливань температури (стенотермні організми). Більшість водяних тварин (водяні клопи, личинки деяких комах, різні види молюсків і ін.) належить до групи евритермних організмів. Ось чому важливо знати температурний режим водойми. Вимірюють температуру або на середині, або в кількох місцях водойми (серед заростей, на мілині та на найбільшій глибині) спеціальними термометрами. Звичайними повітряними термометрами можна вимірювати температуру води тільки на поверхні водойми..

Температура води має велике значення під час розмноження та ембріонального розвитку гідробіонтів. Так, розвиток яйця жука-плавунця при температурі води 28^оС триває 9 днів, а при температурі 12-18^оС – 20-40 днів.

Температура води іноді викликає зміни у розмноженні деяких тварин. Так, дафнія (род Cladocera) протягом літа відкладає незапліднені яйця, які розвиваються партеногенетично, даючи початок самкам. Наприкінці літа самка дафнії відкладає яйця, з яких вже розвиваються самці. Запліднена самка відкладає зимові яйця, багаті на жовток і більш за розмірами. Після перезимівлі на дні

водойми навесні з яєць розвивається перше покоління самок, які потім розмножуються партеногенетично. Подібне чергування двостатевого і одностатевого, або партеногенетичного, поколінь властиве і деяким іншим гідробіонтам, наприклад, коловерткам.

На Україні поверхня водойм взимку вкривається льодом, який захищає від різних коливань температури води і подальшого її зниження. Якщо лід водойми не вкритий снігом, то крізь нього проходить світло, забезпечуючи процеси фотосинтезу у водоростей. При цій умові тварини водойми мають найнеобхіднішу кількість кисню і перезимовують більш-менш нормально. Та коли лід довгій час вкритий снігом, то проникнення світла утруднюється або припиняється, у водоймі відбуваються процеси гниття, тваринам не вистачає кисню, що може призвести до масової загибелі (задухи) тварин, зокрема риб.