1. Архітектура та образотворче мистецтво.

В архітектурних спорудах панівні позиції посідав класичний стиль.

В архітектурних спорудах панівні позиції посідав класичний стиль. На початку XIX ст. його замінив новий стильовий напрям — ампір. Однак він повинен був поступитися українським будівничим традиціям при забудові малих будинків, провінційних палат, галерей, ґанків, які набували своєрідних українських ознак. З поміж видатних українських архітекторів вирізнявся А.Меленський (1766— 1833 pp.), котрий упродовж ЗО років був головним архітектором Києва. Він спорудив і перебудував чимало будівель, зокрема корпус духовної академії, Миколаївську церкву-ротонду на Аскольдовій могилі, будинок першого міського театру. На Харківщині та Херсонщині плідно працював П.Ярославський (1750—1810 pp.). За проектом професора Київського університету італійця О.Оберетті був споруджений у класичному стилі головний корпус університету (1837 — 1842 pp.). У 20 — 30-х роках XIX ст. у Львові була побудована бібліотека Оссолінських, Львівська ратуша (1824—1835 pp.), Народний дім (1851 — 1864 pp.) і низка житлових будинків.

ампір – це

Теоретичним підґрунтям класицизму була антична теорія поетики і насамперед «Поетика» Арістотеля, теоретичні засади якого втілювала французька “Плеяда” (XVII ст.). У виробленні своїх загальнотеоретичних програм, особливо в галузі жанру і стилю, класицизм спирався і на філософію раціоналізму.

Основні риси класицизму :

Видатні архітектори класицизму : А.Меленський , П.Ярославський,О.Оберетті, скульптор І.Мартос.

Теоретик класицизму ХVІІІ ст. Й.Вінкельман писав, що “слід уникати надмірної експресії тіла та занадто виразної міміки, яка деформує риси та форми й промовляє до інстинктів глядача, а не до його інтелекту”

Риси класицистичного стилю яскраво втілилися в скульптурі:

1). характерною була благородна простота й спокійна велич форм

2). скульптори й теоретики класицизму надавали перевагу статичній композиції.

3). орієнтація на класицистичну врівноваженість людської постаті в просторі

Львівську класицистичну скульптуру створювали переважно майстри, творчі пріоритети яких сформувалися в колі Віденської академії мистецтв — Гартман Вітвер, Антон, Йоан, Леопольд Шімзерн та ін. Але у Львові представлена не лише німецько-австрійська лінія класицизму, а й італійська, репрезентована творами видатних західноєв­ропейських скульпторів другої половини ХVІІІ — першої половини ХІХ ст. Антоніо Канови та Бертеля Торвальдсена.

Тарас Григорович Шевченко (1814 — 1861 pp.) був одним із найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Його талант яскраво виявився у галузі станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури. Він досконало володів технікою акварелі, олії, офорта, рисунка олівцем і пером

Офорт - це

На першу половину XIX ст. припадає зародження української національної музики. Виходять у світ перші збірки народних пісень — "Українські мелодії" (1831 р.) М.Маркевича.

Народницька доба українського відродження надзвичайно важлива на шляху подальшого національно-культурного зростання України. її можна поділити на два періоди:

• Романтичний діяльність членів Кирило-Мефодіївського братства (50-ті роки XIX ст.)

• Позитивістський культурно-просвітницька діяльність членів «Старої Громади» (60--80-ті роки XIX ст.).

етнографія – це