3. Ринкова економіка вільної конкуренції

Ринкова економіка, за теорією А.Сміта, - це лад, заснований на приватній власності, в якому здійснюється вільна гра ринкових сил. Рушійною силою господарського розвитку є прагнення індивідуума до досягнення власних економічних інтересів, що збільшує не тільки його добробут, а й примножує багатство суспільства.

Основними ознаками ринкової економіки вільної конкуренції є такі:

• приватна власність на виробничі і трудові ресурси;

• необмежена чисельність суб’єктів ринку, абсолютно вільний доступ на ринок і вихід з нього;

• вільна конкуренція;

• доступність всебічної інформації про ринок для кожного суб’єкта;

• свобода учасників господарської діяльності;

• самостійне встановлення цін на товари та послуги;

• стихійне ринкове регулювання економічних процесів;

• відсутність у кожного із суб’єктів ринкових відносин можливості безпосередньо впливати на рішення, які приймаються іншими суб’єктами.

Ринкова економіка – це економічна система, господарська діяльність якої базується на рівноправності різних форм і масштабів власності та економічної ініціативи, свободі учасників підприємницької діяльності, вільному ціноутворенні та вільній конкуренції.

4. Змішана економічна система

Сучасна ринкова економіка (друга половина XX ст.) докорінно відрізняється від ринкової економіки вільної конкуренції. Для неї характерні такі особливості: створено умови для розвитку вільної конкуренції та підприємницької діяльності; сформовано розвинуту ринкову інфраструктуру; соціальний захист непрацездатного і малозабезпеченого населення; суттєво посилилась роль держави в регулюванні фінансової, кредитної та цінової політики та ін.. тобто, сучасна ринкова економічна система набула рис урегульованості та певної соціальної орієнтованості, якісно змінилася у бік так званої змішаної економічної системи.

Змішана економічна система – це змішана система вільного підприємництва, економічний контроль у якій здійснюється як суспільством, так і приватними інститутами.

Вона має такі основні ознаки:

• колективна приватна та державна власність;

• взаємодія і взаємозв’язок її форм господарювання;

• державне регулювання національної економіки з метою стимулювання сукупної пропозиції та сукупного попиту;

• маркетингова система управління національним виробництвом;

• чітка соціальна спрямованість національного господарства на основі економічного зростання.

Змішаною економікою є сучасні національні господарства розвинутих країн, бо вони однорідні за своєю соціально-економічною структурою. Національні господарства з розвинутою ринковою системою складаються із різних рівноправних виробничих структур: державних підприємств, великих приватних промислових корпорацій і торговельних комплексів, різних приватних фірм, суб’єктів малого бізнесу тощо. У цілому вони утворюють змішане господарство. Отже, у змішаній економічній системі (сучасній ринковій економіці) поєднуються різні форми і види власності та типи господарства.

У цій системі економічний контроль здійснюється як державою, так і приватними суб’єктами господарювання. Приватна система діє шляхом ринкового механізму, а держава – за допомогою адміністративного регулювання, податків і витрат. У цій системі величезна роль належить державі, яка повинна мати ефективні економічні методи впливу на ринок і конкуренцію, на організацію та рух капіталів і національного виробництва.