2. Типи економічних систем та їх еволюція.

Економічна система – історична сукупність виробничих відносин, що відповідає продуктивним силам і взаємодіє з ними, ґрунтується на основі об’єктивних законів і суб’єктивних чинників.

Як складний організм економічна система має типові характеристики:

- цілісність;

- органічність;

- мобільність;

- ієрархічність.

Визначимо основні типи економічних систем:

• система вільного або чистого ринку;

• система змішаної економіки (сучасна ринкова економіка);

• командно-адміністративна система або централізовано-планова економіка;

• традиційна система.

1. Традиційна економічна система

Традиційна (самодостатні) економіка ґрунтувалася звичаєвому праві, обрядах, які віками характеризували виробничу та інші види діяльності людей. Саме ці обставини визначали, що виробляти, як розподіляти та споживати. Такі економічні системи неохоче сприймали технічний прогрес, нові форми економічних відносин. Хоча традиційні економічні системи притаманні далекому минулому, деякі їх риси і нині властиві слаборозвинутим країнам.

Найбільш характерні риси традиційної економічної системи:

• Притаманне панування натурально-общинних форм господарювання;

• Багатоукладність економіки;

• Виробництво, розподіл і обмін здійснюється на основі звичаїв, традицій і культових обрядів, які є первинними порівняно з новими формами економічної діяльності;

• Виробництво матеріальних і нематеріальних благ здійснюється за допомогою примітивної техніки з широким застосуванням ручної некваліфікованої праці з найпростішими формами її організації та при наявності слабо розвинутої інфраструктури.

→ Наслідком такого стану є соціально-економічний застій, бідність і зубожіння основної частини населення. Стійке зростання його чисельності порівняно з низькими темпами економічного розвитку супроводжуються високим рівнем безробіття та низькою продуктивністю праці.

У сучасних умовах країни із значними залишками традиційної економіки розвиваються під значним впливом іноземного капіталу, є постачальниками сировини та матеріалів для світового господарства, слугують ринками збуту готової продукції економічно розвинутих країн світу.

Адміністративно-командна економічна система

Адміністративно-командна система господарювання (яку називають централізовано плановою) характеризується тим, що в ній всі ресурси є власністю держави, яка здійснює централізоване управління економікою на всіх рівнях.

Особливостями цієї системи є те, що ще до початку процесу виробництва перелік і обсяги вироблюваних матеріальних і нематеріальних благ та як, ким і за допомогою яких ресурсів вони будуть вироблятись. Має місце надмірна централізація ресурсів, їх розподіл не на основі попиту і пропозиції, а з єдиного центру. Сфера товарно-грошових відносин обмежена, неповністю задовольняються суспільні потреби внаслідок наявності хронічного дефіциту товарів і послуг.

Головні елементи цієї системи:

• Жорстке директивне планування;

• Контроль держави над економікою;

• Пріоритет адміністративних стимулів виробництва над економічними;

• Монополізм виробників і їх панування над споживачами;

• Переважання державного сектору в народному господарстві.

Командна економіка сформувалася в Радянському Союзі у 20-30-х роках.