Тема: потреби та інтереси – рушійні сили економічного розвитку
1. Економічні потреби суспільства, їхня суть і структура
Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки економічних суб’єктів є однією з фундаментальних категорій економічної науки.
Потреба – це потреба в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності.
Потреба – це об’єктивна умова існування людини.
Класифікація потреб:
1) за характером виникнення:
біологічні – потреби у повітрі, воді, їжі, теплі, безпеці тощо. Виникають із необхідності підтримання життя людини як біологічної істоти.
соціальні – зумовлені соціальною природою людини (спілкування, суспільне визнання, самореалізація тощо).
духовні потреби (творчість, самовдосконалення, самовираження тощо).
за способом задоволення:
Індивідуальні – людина задовольняє потреби відособлено від інших людей (в одязі, житлі, продуктах харчування тощо).
Суспільні – потреби задовольняються спільно (у громадському порядку, безпеці, чистому довкіллі тощо).
Колективні – в освіті, транспорті, харчуванні.
за нагальністю задоволення:
Елементарні – задовольняються предметами першої необхідності ( їжа, одяг, житло, медична допомога);
Вишукані – задовольняються предметами розкоші (парфуми, коштовні прикраси тощо).
На сучасному етапі найбільш популярною класифікацією потреб є теорія Абрахама Маслоу. Ця теорія називається Ієрархією потреб Маслоу
Абрахам Маслоу визначив 2 типи потреб:
Первинні – це потреби, які виникають із народженням, без задоволення яких людина взагалі не може нормально функціонувати. До таких потреб можна віднести потреби фізіологічні та потреби в захисті.
Вторинні – це потреби, що виникають як продовження і розвиток первинних потреб. До них відносять соціальні потреби, потреби в самореалізації та творчості. Виникнення таких потреб зумовлено розвитком цивілізації. !!! Вторинні потреби не можуть бути задоволені без задоволення первинних потреб.
Рис - Ієрархія потреб Маслоу
Згідно з наведеною ієрархією потреб вищі запити людини не виступають на перший план доти, доки не будуть задоволені найнагальніші. Задоволення первинних потреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потреби, що стають рушійною силою свідомої діяльності.
Засоби задоволення людських потреб називаються благами.
Розрізняють такі блага:
- неуречевлені (сонячне світло, здоров'я, спілкування, знання) і уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло тощо);
- неекономічні (необмежені, їхні обсяги перевищують наявні людські потреби) й економічні (обмежені, обсяги яких менші за існуючі потреби).
Економічні потреби – це потреби в економічних благах.
Економічні потреби – потреби в економічних благах з бажанням володіти ними. Таким чином, потреби мають об’єктивно-суб’єктивний характер.
Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально-економічних відносин.
Носіями економічних благ виступають найрізноманітніші товари й послуги. В їхній сукупності розрізняють:
- споживчі блага (товари і послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб) і виробничі блага (товари і послуги призначені для виробництва споживчих благ);
- матеріальні блага (товари і послуги сфери матеріального виробництва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва);
- теперішні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічних суб’єктів) і майбутні блага (товари і послуги, якими економічні суб’єкти зможуть скористатися в майбутньому) тощо.
Всебічне комплексне вивчення систем економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації.