Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІДПОВІДІ ДО ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.08 Mб
Скачать

Складіть розгорнутий план відповіді: «Культурні процеси в незалежній Україні. Досягнення та проблеми»

_____________________________________________________

Культурні процеси в незалежній Україні Умови розвитку культури незалежної України

  • Культура вперше більш ніж за 70 років позбулася ідеологічного диктату комуністичної партії.

  • Економічна криза, зменшення можливості держави повною мірою забезпечити розвиток культури поставило її в принизливу залежність від приватного комерційного фінансування.

  • Ситуація в культурному й духовному житті суспільства вимагає вживання термінових заходів щодо створення необхідної матеріальної бази, без якої подальший розвиток і збереження культури України стає неможливим.

Загальні риси розвитку культури

Позитивні

Негативні

  • Подолання само ізольованості культури.

  • Відновлення історичної пам’яті народу.

  • Розкріпачення суспільної свідомості.

  • Відновлення і поширення релігійної культури.

  • Звільнення від догматів, стереотипів радянських часів.

  • Поява нових жанрів, типів, напрямів мистецтва і загалом культури.

  • «Повернення» емігрантської культури на батьківщину, зв'язок з діаспорою.

  • Непродумане руйнування цінностей радянського періоду.

  • Залежність культурного розвитку від примх ринку, комерціалізація культури.

  • Згортання до мінімуму державного фінансування культури.

  • Звуження поля діяльності установ культури.

  • Поширення і засилля масової культури.

  • Криміналізація сфери культури.

  • Агресивність деяких релігійних сект.

  • Поляризація.

Основні фактори, що впливають на розвиток сучасної української культури

Фактори внутрішнього розвитку

  • Економічна модель розвитку, стан економіки.

  • Зміни в соціальній структурі населення.

  • Зміни в державній структурі.

  • Політичний режим.

Історичні фактори

  • Менталітет населення.

  • Особливості розвитку культури в радянський період.

  • Система духовних цінностей, на яких виховувалось сучасне покоління.

Зовнішні фактори

  • Вплив загальносвітових культурних процесів.

  • Вестернізація масової культури.

  • Вплив російської культури.

Нові тенденції в культурному й духовному житті України

Тенденції

Суть

Утвердження принципів плюралізму в культурі

  • Звільнення культури від диктату комуністичної ідеології.

  • Орієнтація на загальнолюдські цінності.

  • Свобода духовного розвитку людини.

  • Розмаїтість художньої творчості, духовного життя суспільства.

  • Визнання новаторських форм у мистецтві, авангардизму.

Національне відродження культури

  • В 1992 р. Верховна Рада України ухвалила «Основи законодавства про культуру», де передбачалося:

  • Програма розвитку культури;

  • Національно-духовне відродження через демократизацію культурного процесу і припинення його денаціоналізації;

  • Створення відповідної матеріальної бази.

  • Ліквідація «білих плям» в українській історії, культурі.

  • Утворено Комітет Національної премії ім.Т.Шевченка.

  • Відкриваються нові музеї, історико-культурні центри (у м. Батурін, Глухів, Збараж).

  • Створено спеціальну урядову комісію, яка займається поверненням вивезених з України цінностей:

  • В Україну повернулися копії документів Державного архіву Швеції, які відображають зв'язки України та Швеції в XVIII ст.;

  • Особисті архіви О.Олеся, О.Ольжиця;

  • Архівні матеріали уряду УНР у вигнанні.

  • Повернення читачам раніше заборонених творів - романів В.Винниченко, М.Хвильового, М.Куліша, Й.Багряного, В.Барки, Є.Воза, С.Гординського, М.Зерова, поезії Є.Плужника, та ін.

  • Виходять журнали: «Київська старовина», «Літературно-науковий вісник».

  • Читачі України змогли познайомитися із творами письменників-дисидентів: В.Стуса, Й.Світличного, Є.Сверстюка та ін.

  • Визнання творчості багатьох майстрів мистецтва: художника Г.Синиці, композиторів Г.Таранова, И.Белзи, та ін.

  • Активізується народна творчість:

  • Проводяться різні фестивалі («Червона Рута»);

  • Конкурси («Сорочинський ярмарок», авторської пісні «Золоті ворота», «Таврійські ігри»);

  • Відроджуються раніше заборонені види народного мистецтва - наприклад, писанкарство (виготовлення писанок).

  • Українізація.

  • Поширення сфери вживання української мови.

  • В 1996 р. за Указом Президента України було створено Всеукраїнський фонд відродження відомих пам'ятників історико-архітектурної спадщини ім.О.Гончара .

  • Відомі пам'ятники були включені в список світової спадщини ЮНЕСКО:

  • Ансамблі Софійського собору і Києво-Печерської лаври;

  • Побудови і пам'ятники м. Львова.

    • Проводиться робота з відродження історичної спадщини в регіонах України.

    • Відновлено Михайлівський Золотоверхий собор, відроджується Успенський собор Києво-Печерської лаври.

  • Розвиток національного театру.

  • Високий рівень творчості багатьох діячів літератури і мистецтва - поетів В.Голобородько, Й.Світличного; письменників І.Чендея, А.Лупий художників А.Антонюка, Ю.Герц та ін.

  • Розвивається новаторський стиль у літературі та мистецтві:

  • Група молодих письменників опублікували свої твори в нових українських журналах «Хортиця», «Степ», «Холодний Яр»;

  • Художник Г.Синиця;

  • Композитори М.Гозенпуд, Г.Таранов, И.Белза та ін.

  • Активно розвиваються міжнародні зв'язки, що сприяє поширенню української культури у світі.

Система освіти

України

  • Рівень економічного, науково-технічного і соціального розвитку держави тісно пов'язаний з розвитком системи освіти. Конституція України гарантує кожному громадянинові право на освіту.

  • Система освіти в Україні включає:

  • Дошкільне виховання;

  • Загальну середню освіту;

  • Професійну освіту;

  • Вищу освіту.

  • Освіту визнано пріоритетною сферою розвитку суспільства, яка має позачергово забезпечуватися відповідними коштами і ресурсами.

  • Головною ланкою середньої освіти є школи різних типів:

  • Ліцеї;

  • Гімназії;

  • Школи із поглибленим вивчанням певних дисциплін;

  • Приватні школи;

  • Відбувається деідеологізація навчального процесу.

    • Професійна освіта:

  • Здійснюють професійно-технічні училища;

  • Крім загальноосвітніх знань вони забезпечують професійну підготовку, надають певної спеціальності.

  • Позашкільні установи:

  • Будинки і Палаци дитячої творчості;

  • Станції юних техніків;

  • Центри туристсько-краєзнавчої й екологічної роботи;

  • Дитячі спортивні школи та ін.

  • Зміни в діяльності Вузів:

  • Вищу освіту одержують у технікумах, коледжах, інститутах, університетах, академіях;

  • Відкриття нових Вузів. Найбільш авторитетний серед них - Києво-Могилянська академія;

  • Відкриття комерційних Вузів;

  • Введення контрактної (платної) форми навчання;

  • Введення системи державного ліцензування Вузів (надання права на освітню діяльність) і акредитації (визначення рівня освітньої діяльності Вузів);

  • Гуманізація освіти - зміни у викладанні суспільних наук за обсягом, формою, змістом із метою освоєння студентами загальнолюдських цінностей.

  • Зв'язок освіти з національною історією, культурою і традиціями.

  • В 1988 р. розпочата й триває реформа системи освіти за принципами демократизації всього навчально-виховного процесу.

  • Дозволено використовувати в навчальному процесі різноманітні підручники й навчальні програми.

  • Освіта в Україні світська. Релігійні дисципліни в державних навчальних закладах поки що не викладаються, але робота в цьому напрямку проводиться.

  • Забезпечення свободи творчості педагогам-новаторам.

  • Поступове утвердження в сфері освіти української мови.

  • Проблеми освіти:

  • Зберігається принцип залишкового фінансування;

  • Невідповідність матеріальної бази освіти оптимальним нормам і потребам суспільства;

  • Падіння соціального престижу педагогічної діяльності;

  • Різке загострення кадрової проблеми.

Розвиток науки

  • Загальна чисельність наукових кадрів у республіці в 1994 р. була вдвічі більшою, ніж у Франції і становила близько 300 тис. чоловік, з яких 80 тис. - доктори і кандидати наук.

  • Найбільш авторитетним науковим центром залишається Академія наук України, яка в 1994 р. одержала статус Національної.

  • Формування Міністерства України з питань науки і технологій, формування низки галузевих академій сприяло активізації наукового пошуку.

  • Більш ніж в 20 разів зросла кількість прямих договорів про співробітництво між закордонними та українськими науковими центрами.

  • В США, Німеччині та інших державах вийшло безліч монографій вчених НАН України.

  • Провідним науковим центром є НАН України, де Президентом - Б.Патон:

  • Тут ведуться дослідження в області математики, матеріалознавства, кібернетики, фізики, астрономії, фізіології, біології, гуманітарних наук.

  • Б.Патон та провідні вчені в листопаді 1998 р. з нагоди 80-річчя НАН були нагороджені орденами та медалями.

  • Разом з НАН України діють й інші наукові установи, академії педагогічних, сільськогосподарських, медичних, юридичних, інженерних та інших наук, науково-дослідницькі інститути, центри, лабораторії.

Негативні тенденції:

  • Постійне зниження витрат на науку у внутрішньому валовому продукті.

  • Недостатня матеріальна база. Безліч наукових установ призупинили свої дослідження через недолік фінансування

  • Обмежений доступ до новітньої наукової інформації.

  • Відсутність достатнього фінансування обумовило відставання українських науково-дослідницьких установ за оснащеністю засобами автоматизації, науковими приладами, матеріалами, літературою від однопрофільних організацій розвинених держав світу щонайменше - на 15 років.

  • Зниження ефективності функціонування наукових установ:

  • Пріоритет прикладних досліджень на шкоду фундаментальним;

  • Понад 90% технологічних розробок не впроваджується у виробництво;

  • Втрата провідних позицій низки фундаментальних досліджень;

  • Відставання від Заходу за рівнем наукових розробок;

  • Відчутно знизився рівень винахідництва;

  • Криза друкарства (зменшення тиражів видань і підвищення цін на навчальну літературу).

  • Як і політики, вчені несуть відповідальність перед народом за катастрофу в Чорнобилі, за створення штучних морів, за стан атмосфери, землі, лісів тощо.

  • «Відтік розумів» - українські вчені їдуть за кордон у пошуках роботи. Це призводить до катастрофічних наслідків для нашої науки та майбутнього країни.

Висновок: освіта і наука мають стати гарантом динамічного розвитку, престижу та безпеки України. Для цього органи державної влади повинні зупинити руйнівні процеси в сферах духовного життя суспільства, надати серйозної допомоги в їхньому реформуванні та перетворити освіту і науку в пріоритетні галузі економіки.

Гуманістична спрямованість культурних досягнень покликана формувати духовність, національну самосвідомість громадян України. При цьому існує чимало проблем, обумовлених, у тому числі економічним становищем у країні, недостатньою увагою держави та відповідних структур.

75