Відносини України з країнами снд
Переламним став 1995 рік
Держава |
Політика |
Білорусія |
|
Туркменістан |
|
Казахстан |
|
Узбекистан |
|
Киргизстан |
|
Кроки до Європейського Союзу
В 2002 р. Україна займала 137-му позицію за індексом економічної свободи
В 2005 р. Україна займала 122 місце за індексом економічної свободи
30 грудня 2005 р. Європейський Союз визнав Україну країною з ринковою економікою
У випадку антидемпінгових розслідувань проти українських виробників Україна тепер може звертатися до Євросуду з вимогою про захист своїх інтересів
Статус України з ринковою економікою у січні 2006 р. надали Україні США. Конгрес США скасував дію дискримінуючої поправки Джексона-Веника і дав згоду на вступ України до Світової організації торгівлі
Після Померанчової революції новий Президент України В.Ющенко заявив про необхідність уважного розгляду Угоди про створення ЄЕП і проведення нових переговорів з Росією
В.Ющенко визначив за мету інтеграцію в усі європейські структури, а ЄЕП розглядається як торгово-економічний, а не геополітичний проект
Інтеграція у Європейський Союз
Непослідовність української зовнішньоекономічної політики
23.02.2003 р. в Москві відбулася неформальна зустріч Президента Росії В.Путіна, Президента України Л.Кучми, Президента Казахстану Н.Назарбаєва і Президента Білорусі О.Лукашенка.
Президенти підписали заяву «Про новий етап економічної інтеграції та про початок переговорного процесу щодо формування Єдиного економічного простору і створення єдиної регулюючої міждержавної комісії з торгівлі і тарифів». Так у повсякденне життя увійшло поняття «єдиний економічний простір» (ЄЕП)
Для реалізації угоди про ЄЕП була створена група «високого рівня», в задачі якої входило формування митного союзу й передача повноважень єдиній регулятивній міждержавній незалежній комісії з торгівлі і тарифів. Від України до неї увійшов перший віце-президент М.Азаров
На першому плані стояло формування митного й передача повноважень у цій сфері єдиній регулятивній міжнародній незалежній комісії з торгівлі і тарифів
Митний союз у разі його укладення робив неможливим самостійний вступ України до СОТ, тому що об’єктом переговорів ставав би не уряд і парламент держави, а наддержавні органи митного союзу. Це закрило б перед Україною перспективу створення зони вільної торгівлі з країнами Євросоюзу з подальшим набуттям статусу асоційованого членства в об’єднаній Європі
Верховна Рада ухвалила ідею ЄЕП та програму діяльності уряду В.Януковича. цей документ починався із заяви про те, що основним завданням уряду на сучасному етапі є створення незалежної бази для набуття Україною повноправного членства в ЄС, вступ до СОТ і формування в суспільстві про європейської більшості
З ініціативи української делегації до кінцевих документів «групи високого рівня» були внесені положення про можливість різношвидкісної інтеграції, що враховувала б особливості національного законодавства кожної країни-учасниці, але документи допускали різне трактування окремих положень. Наприклад, прем’єр-міністр РФ вказував на те, що головною метою ЄЕП має стати не зона вільної торгівлі без винятків та обмежень (на чому наполягали українці), а митний та валютний союз
Комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції відзначив, що підписання Угоди про утворення ЄЕП зупинить процес входження України в СОТ і перекреслить уже узгоджені з 14-ма країнами протоколи з умовами вступу на український внутрішній ринок
В міністерстві економіки вважали неприйнятним механізм ухвалення рішень, згідно з яким значення голосу країни-учасниці залежить від її економічного потенціалу
Низькі внутрішні ціни на енергоносії, на думку міністра економіки В.Хорошковського, гальмують рух країни до Світової організації торгівлі (СОТ), оскільки правила міжнародної торгівлі вимагають створення рівних для всіх конкурентних умов. Ціни, за якими Україна одержувала енергоносії від Росії істотно поступалися європейським. Це збільшувало енергетичну залежність України від РФ, позбавляючи її можливості пошуку альтернативних джерел імпорту палива, законсервовувало б енергомістку українську економіку, яка не мала б потреби підвищувати конкурентоспроможність своїх виробників – за рахунок нових технологій, досконального менеджменту та ін.
За наявності різних цін на енергоресурси в умовах єдиного ринку або цілком відкритих ринків українські теплові та атомні електростанції ставали неконкурентноспроможними, що могло призвести до скорочення виробництва електроенергії і зниження енергетичної безпеки країни
Входження України в ЄЕП вимагало кардинального перегляду планів розвитку вітчизняної вугільної галузі. Донбас, який був виснажений інтенсивним видобутком упродовж більше століття і десятиліттями не мав потрібних капіталовкладень, істотно поступався за собівартістю вугільним басейнам Росії і Казахстану. В умовах відкритих ринків це різко загострювало соціальні проблеми на українському Сході
Якщо ЄЕП розглядати як угоду про вільну торгівлю на всьому пострадянському просторі, то вона мала велике значення для пострадянських народних господарствУкраїни та Білорусі, які могли б безперешкодно користуватися дешевими енергоносіями (нафтою і газом) з РФ і Казахстану
Але більш високий рівень економічної інтеграції (в напрямі утворення митного та валютного союзів) одразу перетворював народні господарства чотирьох держав в єдиний механізм
Для України зникала перспектива європейської інтеграції, тому що РФ не збиралася входити в Європейський Союз, а ЄС, в свою чергу, ніколи не розглядав проблему членства Росії
Виникала перспектива створення в єдиному економічному просторі пострадянських країн конфедеративних або навіть федеративних політичних зв’язків з наступною реставрацією держави, яка вже існувала у вигляді СРСР
Померанчева революція привела до влади політичні сили, які висловлювалися проти утворення ЄЕП
Підготовка до парламентських виборів і тривале формування урядової коаліції після виборів фактично «заморозили» проблему євразійської економічної інтеграції
Натомість російський «Газпром» дав зрозуміти: якщо Україна хоче йти в Європу, вона повинна сплачувати Росії європейську ціну за спожитий газ
№ 74