Дайте характеристику політиці гласності в срср та Україні в період Перебудови Політична реформа

• Відновлення історичних фактів і подій, які навмисно приховувалися:

• про масштаби репресій

• вождях революції

• страту царської родини

• твори, документи, матеріали, пов'язані з Українською революцією 1917-1921 рр., діячами Центральної Ради й Директорії, подіями Громадянської війни в Україні

• голодомор 1932-1933 рр.

• з'явилося неупереджене висвітлення діяльності ОУН-УПА в роки Другої світової війни

• зовнішню політику СРСР у різні роки

• секретний протокол Пакту Молотова-Ріббентропа

• доповідь М.Хрущова на ХХ з’їзді КПРС

• Обнародування фактів та подій сучасності, які раніше також приховувалися

  • екологічна катастрофа в ряді регіонів СРСР (Чорнобильська катастрофа, екологічні проблеми)

  • про економічне становище розвинених капіталістичних країн

  • реальне становище в економіці країни

  • привілеях номенклатури

  • війна в Афганістані

• Публікація раніше заборонених творів письменників радянської епохи, закордонних письменників

  • Глядачі змогли побачити заборонені фільми: «Тіні забутих предків», «Покаяння», «Холодне літо 53-го»

  • З'являються документальні фільми, що розповідають про сувору дійсність минулих років

  • Починають виходити твори Й.Бродського, В.Войновича, О.Солженіцина, Є.Замятіна, Дж. Оруела й ін.

  • Повернуто із забуття романи В.Винниченко, драми М.Куліша, оповідання М.Хвильового, віршів М.Зерова, новел Г.Косинки

  • З'являються твори сучасників - В.Симоненка, Л.Костенко, Е.Сверстюка, И.Дзюби, И.Драча

  • С.Плачинда, Ю.Щербак поклали початок екологічній тематиці

  • Н.Жулинський розгорнув публікацію забутої спадщини, ліквідацію «білих плям» в українській літературі

• Публікація праць філософів, соціологів, економістів, психологів й ін., які раніше вважалися антимарксистськими й на цій підставі не розповсюджувалися

• Більш широке знайомство радянської громадськості з масовою культурою Заходу

• Ослаблення цензури (а потім її скасування), свобода слова (трохи обмежена)

  • важливу роль у розвитку гласності зіграли журнали: «Новий мир», «Огонек», «Дружба народів», «Український історичний журнал»

• Були створені можливості для підвищення ролі української мови в житті республіки

• Відомі письменники - Ю.Мушкетик, Б.Олійник, Д.Павличко виступили за обов'язкове вивчення української мови в школах, проти «духовного Чорнобиля»

• Відмова в засобах масової інформації від нав'язування класових і партійних оцінок суспільних явищ як єдино вірних на користь загальнолюдських. Створення умов для розвитку свободи інформації, можливостей відобразити в засобах інформації різні точки зору

• нові телевізійні передачі будили інтерес до української історії

• Припинення всіх видів переслідувань за переконання й висловлені думки та судження

• Виникнення організацій і суспільних неформальних об'єднань

• В 1987 р. у Києві створено Український культурологічний клуб (УКК). Учасники клубу проводили дискусії про закриті сторінки радянської історії. Обговорювалися проблеми української культури й мови. Зазнаючи утиску з боку влади через опозиційність режиму, УКК само розпустився

• Восени 1987 р. у Львові виникло «Товариство Лева» - молодіжна організація, яка поєднувала людей різних політичних поглядів, що займаються питаннями культури, політології тощо

• В 1988 р. в Україні масово створюються нові громадські неформальні об'єднання: студентська організація «Громада» у Київському університеті, «Товариство української мови ім. Т.Шевченка» у Львові, «Спадщина», Союз незалежної української молоді, Демократичний союз студентів, Студентське братерство

• Навесні 1989 р. у Києві виникло товариство «Меморіал». У нього входили письменники, митці, кінематографісти, театральні діячі. Товариство виступило за ввічнення жертв сталінських репресій. Філії «Меморіалу» діяли в багатьох містах України

• Соціальний склад неформальних об'єднань був строкатим: від колишніх дисидентів і шестидесятників до комсомольців. Переважала молодь

• Практичне значення неформальних організацій було в пожвавленні ними суспільно-політичного життя: вони випускали газети («Вибір», «Вільна Україна», «Прогрес»), проводили масові мітинги в Києві, Львові, Вінниці, Харкові, Хмельницькому

• Під впливом неформальних організацій було прийнято закон «Про мови в Українській РСР»

Не створювалися перешкоди під час прийому передач закордонних радіостанцій «Воля», «Голос Америки», «Бі - Бі - Сі» й ін., телевізійних передач з-за кордону