Можливі шляхи виходу із кризи - радикальні реформи

• Створення в економіці різних видів власності:

  • державної

  • приватної

  • акціонерної

  • кооперативної й т.і.

    • Розвиток ринкових відносин, заснованих на чесній конкуренції виробників товарів

    • Демократизація політичної системи, створення багатопартійної політичної системи

    • Демократизація суспільства й методів керівництва

    • Зміна ролі КПРС у суспільстві, ліквідація контролю КПРС над органами влади й управління

    • Передача частини функцій центральної влади республіканській, обласній, міській владі

    • Відмова від класового підходу при проведенні соціальної політики. Створення таких соціально-економічних умов, при яких місце людини в суспільстві, його матеріальний статок повинні визначати не приналежність до класу (при соціалізмі - приналежність до робітничого класу й номенклатури), а якість, кількість, складність її трудового внеску)

• У вересні 1965 р. На Пленумі ЦК КПРС було проголошено проведення економічної реформи суть якої була в:

  • розширенні самостійності підприємств

  • посиленні прямих договірних зв'язків між підприємствами

  • встановленні економічно обґрунтованих цін

  • матеріальному стимулюванні трудових колективів залежно від результатів праці

  • оцінці діяльності підприємств за такими показниками, як

• рентабельність і прибуток

• не по валовий, а по реалізованій продукції

• переведенні підприємств на госпрозрахунок

• підвищенні закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію

• встановленні твердих планів закупівлі сільськогосподарської продукції (за здану продукцію понад планом встановлювалася надбавка 50% закупівельної ціни)

• перерозподілі національного доходу на користь сільського господарства

• заходах, що сприяють розвиткові соціальної сфери села

• Але, за офіційною статистикою, середньорічні темпи приросту основних показників економічного розвитку України в порівнянні з 1961-1965 рр. не зростають, а знижуються, тому що:

• Зростають тільки капітальні вкладення, що на тлі зниження продуктивності праці свідчить не про поліпшення, а погіршенні керування господарством, тобто реформа скоріше розхитала старий господарський механізм, а не створила новий

• Основне протиріччя реформи 1965 р. складається в прагненні керівних структур одночасно прискорити два взаємовиключних процеси:

• підсилити централізм в економіці

• впровадити регулятори ринкової економіки (рентабельність, прибуток)

• Розширення прав підприємств, введення госпрозрахунку відбувалося в умовах неринкової економіки. Права міністерств, інших органів управління економікою не були звужені, економіка залишилася командною

  • Це протиріччя відображало певні розбіжності між консервативною лінією Брежнєва й реформаційною - Косигіна

• Партійно-державний апарат швидко усвідомив, що «ринковий» соціалізм обмежує їхнє всевладдя, швидко призведе до радикальних політичних реформ, в ході яких буде ліквідовано монополію КПРС на владу (після «Празької весни» ринкові реформи стали оцінюватися як політично небезпечні)

• Поновлення централізму одразу ж після проголошення реформи призвело до створення 40 союзних міністерств і відомств, які знову взяли під свій контроль 90% підприємств УРСР

• Якщо посилення централізму органічно сприймалася системою, то ринкові ідеї не вписувалися в господарський механізм, суттю якого було збереження всієї влади в руках держави

• Реформа перетворилася в «численні розмови про реформу», а в процесі реалізації її було вихолощено, а на початку 70-х - згорнуто

• Реформа не торкнулася основ адміністративно-командної системи, не носила комплексний характер, не вносила змін у структурну, інвестиційну політику

• Партійно-державний апарат не міг і не бажав відмовитися від звичних методів управління економікою, втручався в економіку, не відповідаючи за свої рішення у випадку невдач

• В промисловості не знайшлося достатньої кількості людей, здатних реалізувати економічні реформи, незважаючи на опір чиновників

• В економіці один варіант - адміністративного, поза ринкового керівництва й, безумовно, директивного, змінився іншим - узгоджено-бюрократичним (директиви зберігалися, але зростаючі розміри господарства вимагали численних угод у різних установах і на численних нарадах управлінського апарату)

• Логіка розвитку командно-адміністративної системи диктувала необхідність позбавитися на всіх рівнях перших керівників які претендують на культ, заміняючи їх кадрами середніх можливостей, готовими у всьому підкорятися апарату самої системи

• Централізоване управління гальмувало розвиток важкої індустрії, її ефективність

• Ситуація особливо загострилася, коли в 60-ті рр. у світі розгорнулася НТР, тоді в науково-технічній галузі почалося те саме відставання, для подолання якого у свій час й запровадили адміністрування як метод управління.

• Фарс був саме в цьому: створена для швидкого подолання технічної відсталості система сама стала причиною зростаючого відставання країни від високорозвинених держав

• Командно-адміністративна система не змогла пристосуватися до вимог і змін, продиктованих НТР, що, поряд з іншими факторами, стало однією з головних причин диспропорції економічного розвитку

• «Народні маси» «мовчали», що давало керівництву СРСР й України впевненість у безкарності за погіршення стану країни, а, отже, й у прийнятті проведеної внутрішньої політики

Прояви кризи

Кризові явища

Основні заходи КПРС щодо усунення кризових явищ

• Зниження приросту промислового виробництва

• Неефективне використання виробничих фондів

• Висока собівартість товарів, погіршення якості продукції

• Технічне відставання від розвинених країн, низька продуктивність праці

• Падіння виробництва в сільському господарстві, масовий виїзд сільського населення в міста, що викликало дефіцит робочої сили в сільському господарстві

• Відсталі агротехнічні методи ведення сільського господарства, виснаження земель

• Гострий дефіцит якісних товарів народного споживання, продовольства й послуг. Черги стали ганебною прикметою життя народу

• Безгосподарність, розбазарювання, розкрадання матеріальних цінностей і коштів

• Поява й розростання тіньової економіки

• Недбайливе ставлення до своєї праці, державної власності. Пияцтво на виробництві, масовий випуск бракованої продукції

• Нафтовий «бум» 70-х пройшов, а в бюджеті СРСР почали з'являтися багатомільярдні дефіцити

• «Алкогольні гроші» допомогли уникнути бюджетного дефіциту, але розпочата алкоголізація населення поступово набула таких масштабів, що створила загрозу генофонду

• Ліквідуються раднархози, підприємства підпорядковують союзним і союзно-республіканським міністерствам

• Підвищено науковий рівень планування, розширено сферу госпрозрахункових відносин

• Створюються спеціальні фонди для матеріального заохочення робітників та службовців

• Введено гарантовану оплату праці колгоспникам

• Підвищуються закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію. Держава визначила тверді плани закупівель на кілька років

• Передбачається зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів і радгоспів

• Прийнято Продовольчу програму (1982-1990 рр.), її виконання мало забезпечити країну в повному обсязі продовольством

• Проголошується боротьба із тіньовою економікою й розкраданням матеріальних цінностей за допомогою правоохоронних органів й громадськості

• Посилюється виховна робота в трудових колективах.

• Впроваджується система матеріального й морального заохочення за сумлінну працю, покарань - за погану

• Посилюється контроль за якістю продукції

• Щоб зрівняти дохідну й видаткову частину держбюджету, керівництво країни приймає соціально небезпечне рішення: розширити виробництво й продаж алкогольних напоїв, насамперед - горілки

• В ході світової енергетичної кризи ціни на енергоносії значно зросли, й радянське керівництво організувало збільшення його виробництва, будівництво нафтопроводів та газопроводів від Західного Сибіру до кордонів країн Європи.

• Отримана за енергоносії валюта («нафтодоллари») була використана на закупівлю нової техніки, продовольства, промислових виробів, товарів побутового призначення