Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІДПОВІДІ ДО ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.08 Mб
Скачать

Наступ на шістдесятників

  • 8 березня 1963 р. - зустріч М.Хрущова з творчою інтелігенцією, на якій він піддав брутальній критиці митців.

  • Розпочалася чергова ідеологічна кампанія проти шістдесятників.

  • Критика доповнювалася адміністративними заходами:

  • Заборона друкувати твори;

  • Заборона влаштовувати творчі вечори;

  • Заборона клубів.

  • Частина інтелігенції відійшла від активної громадської діяльності, зосередилась на професійній діяльності, не йдучи на конфронтацію з владою і висловлюючи свої ідеї в завуальованій формі.

  • Частина інтелігенції залишилась на своїх позиціях, стала в опозицію до влади, тобто – дисидентами (незгодними, інакомислячими).

Антицерковна кампанія

Етапи

Характеристика етапу

I етап

(1954-1958 рр.) –

лібералізація, послаблення тиску на церкву

  • Постанова ЦК КПРС «Про помилки у проведенні науково-атеістичної пропаганди серед населення».

  • Наголошувалися недопустимими будь-які образи віруючих і церковнослужителів, а також адміністративні втручання в діяльність церкви.

  • За 1955-1956 рр. збільшилася кількість православних церков і молитовень.

  • 1955-1957 рр. – відчутно зросла чисельність православного духовенства.

  • Збільшився набір до релігійних навчальних закладів.

  • Зросли пожертви громадян на храми.

  • Посилено проводилися ремонтні роботи.

  • Зросла кількість обслуги храмів.

  • З 1955 р. почалося повернення із заслання священників Греко-католицької церкви, звільнено митрополита Й.Сліпого, 286 із 344 репресованих.

  • В деяких закритих греко-католицьких (уніатських) храмах самовільно розпочалися богослужіння.

  • 1957 р. – повторні арешти декількох єпископів УГКЦ, посилилися адміністративні переслідування Й.Сліпого.

  • На кінець 1957 р. будь-які спроби відродити УГКЦ були придушені – початок нового наступу на церкву.

II етап

(1958-1962 рр.) –

масштабна кампанія наступу на церкву

  • Партія обрала курс на побудову комунізму й форсоване подолання релігійності.

  • Місцевим органам влади дано розпорядження про встановлення жорсткого контролю за священиками, фінансовою і господарською діяльністю церков.

  • Рада в справах РПЦ при Раді Міністрів СРСР фактично контролювала всі найважливіші питання церковного життя і навіть, кадрові.

  • Ухвалено низку актів, які зменшили можливість відкриття храмів, проте істотно полегшили їх закриття. Це питання передано облвиконкомам.

  • З 1959 р. розпочалася кампанія закриття церков і монастирів. За 1959-1963 рр. закрито більше 3000 церков і молитовень (на 1958 р. в УРСР їх було 8537).

  • Припинили існування в Україні майже всі монастирі. Спочатку у них конфіскували землі, потім - збільшили податки, заборонили ставати монахами особам до 30 років.

  • На початку 1960-х рр. посилилося переслідування протестантських церков і сект. Над представниками цих церков відбулася низка судових процесів з порушенням процесуального кодексу.

  • Але це нічого не дало: кількість громад зменшилася, а кількість віруючих зросла.

Виведення: духовне життя в період «хрущовської відлиги» характеризується взаємодією різних тенденцій, непослідовністю, половинчатістю й суперечністю реформ: демократичні прориви в окремих сферах культури фактично блокувалися збереженням позицій сталінізму в інших. З одного боку, це - невдалі спроби реформування освіти, русифікація, адміністративно нав'язаний атеїзм, а з іншого - ослаблення натиску системи на культуру, розширення меж для творчої та наукової самореалізації, поява перших паростків громадянського пробудження і національного відродження, на літературному і суспільному терені з'являється творча молодь.

Національно-визвольний рух в Україні

в післявоєнні роки (1945 – 1965 рр.)

Форми національно-визвольного руху

  • Збройна боротьба ОУН-УПА на Західній Україні за створення незалежної Української держави.

  • Дисидентський рух (незгодних) – дії громадян, не згодних з панівною ідеологією державної влади.

Дисидентстський рух в Україні

Причини виникнення дисидентстського руху в Україні

  • Тоталітарний характер радянської системи.

  • Проведення політики десталінізації.

  • Період хрущовської «відлиги».

  • Діяльність ОУН і УПА.

  • Антикомуністичні виступи в країнах Східної Європи.

Виникнення дисидентстського руху в Україні

Дата

Назва

Форми діяльності

Представники

1953 р.

Об'єднана партія визволення України

(м. Станіслав)

  • Пропаганда ідеї незалежності України.

  • Критика радянської системи, методів керівництва країною.

  • Критика політики русифікації.

  • Організація конференцій, мітингів, видання книг, брошур. Випуск в 1965 р. роботи відомого літературного критика, дисидента І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?».

  • Офіційні звернення до влади через листи-протести.

  • Випуск програми УНК:

  • Повна національна незалежність;

  • Українські суверенні кордони;

  • Ліквідація колгоспної системи, проведення нової аграрної земельної реформи;

  • Запровадження нового законодавства;

  • Виселення за межі держави всіх інших націй;

  • Українська національна армія;

  • Розробка нової Конституції;

  • Свобода слова і друку.

  • Організація мирних демонстрацій, мітингів:

    • На честь Т.Шевченка;

    • На захист національних прав і культури;

    • В підтримку кримських татар;

    • Проти введення радянських військ до Чехословаччини;

    • Проти арештів дисидентів.

  • Зв’язок із міжнародними правозахисними організаціями.

Л.Лук’яненко

Г.Гайовий

П.Григоренко

Г.Дзюба

А.Горська

І.Світличний

Н.Світлична

В.Стус

В.Чорновіл

Є.Сверстюк

М.Руденко

П.Вінс

Г.Вінс

Б.Грицин

І.Коваль

1959 р.

Український робітничо-селянський союз (УРКС)

(Львівщина)

1960 р.

Український національний комітет (УНК)

(м. Львів)

1960 р.

Український національний фронт (УНФ)