Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІДПОВІДІ ДО ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.08 Mб
Скачать

Голокост

Фашизм пропагував антисемітизм – вороже ставлення до єврейського населення, який вилився у взаємодії із тоталітаризмом в умовах найбільш індустріально і технічно розвинутої держави Європи, в прагнення і спробу поголовного фізичного знищення євреїв у всьому світі – Голокост.

За спробу допомоги євреям, або їх укриття – розстріл.

За вбивство євреїв німецькі солдати не несли ніякої відповідальності.

Євреїв примушували носити на рукаві одягу, як відзнаку, жовтий знак – зірку Давида.

В Україні зафіксовано майже 300 місць масових страт населення, діяло 180 таборів смерті, існувало 50 гетто.

Найбільш трагічним прикладом реалізації політики Голокосту був Бабій Яр в Києві, де загинуло понад 100 тисяч чоловік – майже половина загиблих в місті під час окупації.

Але в багатьох крупних містах України був свій Бабій Яр.

42

Антифашистський Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни

_______________________________________________________

Антифашистський Рух Опору в Україні

Течія

Діяльність

Прорадянська

  • Створення партизанських загонів, підпільних організацій

  • Нанесення збитку окупантам (диверсії, знищення окупантів, агітація серед населення)

  • Ведення бойових дій партизанськими загонами, рейди в тил ворога, розвідувальна робота (під керівництвом С.Ковпака, С.Руднєва, А.Сабурова, А.Федорова та ін.)

  • В партизанському русі брало участь 300 тис. чол., в діяльності підпільних організацій – 100 тис. чол.

Партизанський рух в окупованих районах в своєму розвиткові пройшов декілька етапів від зародження до розгортання активного протистояння фашистам.

Стримуючими чинниками цього розвитку були: наступальна воєнна доктрина, дефіцит підготовлених партизанських кадрів, відсутність координаційного центру, погане забезпечення загонів зброєю, боєприпасами, медикаментами, жорстоке придушення окупаційними властями будь-яких виявів опозиції фашистському режиму.

Створення Центрального партизанського штабу (на чолі з Т.Строкачем), координація дій, матеріальна підтримка з Великої землі, застосування партизанами ефективних методів боротьби («рейкова війна», операція «Концерт») і значна підтримка місцевого населення дали можливість партизанському руху перейти на якісно вищий рівень і стати важливим чинником війни, фактично перетворитись на справжній другий фронт – німці змушені були тримати в тилу 10% своїх військ.

Націоналістична

  • Проголошення 30 червня 1941 р. у Львові незалежної української держави Формування уряду на чолі з Я.Стецько – провідним діячем ОУН

  • В результаті розколу в ОУН відбулися значні зміни в методах визвольної боротьби серед лідерів національного руху:

  • Спроба співробітничати із Німеччиною заради перемоги над більшовизмом (частина ОУН на чолі з А.Мельником)

  • Створення підпільних партизанських загонів, що боролися як із окупантами, так і з Червоною Армією (частина ОУН на чолі з С.Бандерою)

  • Створення в 1942 р. УПА (Української повстанської армії, головнокомандуючий – Р.Шухевич /Т.Чупринка/), визначала себе як повстанський рух, метою якого було утворення незалежної української держави:

  • УПА діяла на Волині, Поліссі, Житомирщині, Київщині, Закарпатті, Галіції, Буковині, Вінниччині, Бессарабії, Одеської області

  • УПА проводила рейди, нападала на німецькі гарнізони, склади, обози; мала сутички із радянськими військами, військами НКВД; в 1943 р. роззброїли воєнні формування ОУН-Мельника

  • Основними об'єктами дій УПА були: німці та їх союзники, формування Армії Крайової і польське населення, радянські партизанські загони, підрозділи Червоної армії

    • ОУН – Бендери і УПА, не дивлячись на те, що вони воювали проти німецьких окупантів, сприймалися радвладою як вороги. Дивізії НКВС і прикордонні війська з лютого 1944 р. по липень 1945 р. знищили переважну більшість бійців УПА – 92,8 тис. чол.

Виведення: основною стратегічною метою формувань ОУН – УПА було відродження української державності. Потрапивши в сферу радянсько-німецького протистояння, вона активно намагається зіграти роль «третьої сили», яка представляє і відстоює інтереси українського народу. Така позиція зумовила боротьбу на три фронти - проти німецьких окупантів, радянських партизан і польських формувань Армії Краєвої. З тієї причини, що УПА, на відміну від Руху Опору в Європі, не підтримувала жодна держава, вона вимушена була дотримуватися своєрідної тактики, в основі якої лежали - зберігання і зміцнення власних сил, прагнення розширити свій контроль над якомога більшою територією українських земель, вичікування зручного моменту для рішучого удару.

Розкол в русі Опору в Україні перешкоджав швидкому визволенню України від німецько-фашистських окупантів. І радянські партизани, і ОУН-УПА прагнули максимально зібрати й сконцентрувати реальні українські сили в боротьбі проти загарбників.

Незважаючи на протиріччя, Рух Опору став справжнім другим фронтом Великої Вітчизняної війни.

43