Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІДПОВІДІ ДО ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.08 Mб
Скачать

Політика суцільної колективізації та розселянювання в Україні, її соціально-економічні наслідки

Колективізація – репресивна політика сталінського режиму в 30-ті рр., яка полягала в насильницькому об'єднанні селян в колективні господарства і ліквідації самостійних селянських господарств.

На XV з'їзді ВКП(б) в 1927 р. було узято курс на кооперацію сільського господарства.

В 1928 р. Й.Сталін став ініціатором проведення суцільної колективізації.

1929 р. Й.Сталін оголосив «роком великого переламу» - «рішучого наступу соціалізму на капіталістичні елементи міста й села».

В країні розпочалася суцільна колективізація.

Причини проведення та задачі колективізації

  • Колективізація повинна була створити умови для прискореного завершення індустріалізації, оскільки колгоспи та радгоспи мусили забезпечити країну дешевим хлібом

  • Необхідність забезпечення промисловості дешевою робочою силою

  • Вихід з продовольчої кризи

  • Керівництво країни намагалося привести село до соціалізму

  • За уявленнями того часу дрібнотоварний селянський устрій в селі постійно породжував капіталізм (шляхом розорення одних і збагачення інших)

  • Ліквідувати заможне селянство, яке не підтримувало радвладу і підкорити українське село для запобігання селянських повстань і розвитку національно-визвольного руху

  • Націоналізація землі позбавила державу необхідності сплачувати селянам компенсацію за землю при вступі до колгоспу

  • Колгоспами було легше управляти, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств

  • 1927-1928 рр. – черговий етап мілітаризації в країні. З початку 30-х рр. відбувається реалізація військово-промислової програми, яка потребувала великої кількості коштів

    • План здачі хліба державі опинився під загрозою зриву. Для виконання плану хлібозаготівлі була направлена комісія на чолі з В’ячеславом Молотовим

Рішення комісії

Підсумки виконання рішень комісії

  • В грудні 1932 р. введено закон про внутрішню паспортну систему (селяни на руки паспорт не одержували, тому не мали права вільного пересування і можливості виїхати з голодуючого краю)

  • 7 серпня 1932 р. вийшла Постанова «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів, кооперативів», яка прозветься в народі «законом про п'ять колосків». Він передбачав за крадіжку колгоспної власності розстріл, або позбавлення волі на термін не менше 10 років із конфіскацією майна

  • Провести додатковий збір хліба з селянських господарств в листопаді 1932 – грудні 1933 рр.

  • Накласти на ті колгоспи, які не здали зерно, штрафи м'ясом та іншими продуктами

  • Ввести блокадне становище в Україні – не дозволяти ввозити і вивозити продовольство

  • Не організовувати допомогу голодуючим, не залучати до сприяння в подоланні голоду міжнародні організації

  • Проводилися масові репресії проти противників колективізації

  • У селян забрали майже все зерно, чим прирекли їх на вірну смерть

  • Села-боржники заносилися на «чорні дошки»

  • Колгоспи виплачували штрафи за рахунок селян, відбираючи в них всі продукти харчування

  • Не маючи права привезти продукти з інших районів, виїхати з села, селяни, які залишилися без запасів продовольства, помирали з голоду

  • Припинялися поставки товарів

  • Села оточувалися загонами НКВС

  • Голодомор став національною катастрофою (люди помирали цілими селами, живі не мали нагоди поховати померлих, часто зустрічалися випадки людоїдства і трупоїдства, а в цей час на сусідніх залізничних станціях під військовою охороною знаходилися тисячі пудів зерна, призначеного для вивозу, у тому числі за кордон)

  • Батьки, намагаючись врятувати дітей, везли їх в міста й залишали там в лікарнях, в магазинах або прямо на вулиці

  • Дослідники називають цифри померлих від 6 - 9 млн. чол.

27