Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІДПОВІДІ ДО ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.08 Mб
Скачать

Своєрідність культурного процесу

  • Проявлялася боротьба двох напрямків в культурі – національної культури, заснованої на традиціях XIX ст., і нової, пролетарської, що була створена в період революції та громадянської війни за сприянням радвлади.

  • Приток у всі сфери культури представників робочих та селян, які часто не мали достатньої освіти.

  • Перетворення культури в об'єкт ідеологічної боротьби, а потім - і в засіб нових, соціалістичних відносин.

Підкорення культурно-просвітницької діяльності політичним інтересам радянської влади (1919 -1920 рр.)

В чому виразилося

Наслідки

  • Жорсткий контроль державних органів за діяльністю установ культури та освіти.

  • Втрата творчої самостійності, пристосовництво.

  • Нав'язування установам культури більшовицької ідеології та запровадження реформ, необхідних для зміцнення державної влади.

  • Проведення реформи загальноосвітньої школи з метою перетворення шкіл в школи-комуни.

  • Введення посади комісара Вузу, обмеження самоуправління Вузів.

  • Введення непродуманих новацій, які погіршували стан культури (наприклад, знищення дореволюційних пам'ятників).

  • Реорганізація всіх видів шкіл в державні загальноосвітні.

  • Закриття «ідейно ворожих» установ культури, репресії проти діячів культури (з кінця 1920 р.).

  • Закриття «Просвіт».

  • Вимушена еміграція Української республіканської капели.

  • Ліквідація університетів (на їх базі створювалися інститути народної освіти).

  • Закрито деякі театри.

  • Підтримка діячів пролетарської культури за класовими мотивами, а не за талант.

  • Зниження рівня культури.

  • Загибель досягнень попередніх поколінь.

21

Неп і особливості його впровадження в Україні Економічний курс більшовиків в Україні в 1919 р.

  • Насильницька ламка існуючої економічної системи України

  • Одержавлення фінансів, транспорту, систем зв’язку, промисловості

  • Утворення для управління господарським життям Української Ради народного господарства (УРНГ)

  • Конфіскація поміщицьких, удільних, монастирських, церковних земель

  • Господарства, які мали цінність, залишились у підпорядкуванні державних органів. Земля цукрових, винокурних, кінних господарств надавалася радгоспам

  • Невелику частину землі передано селянам

  • Всіляке затягування рішення питання про передачу землі селянам. Нав'язування колективних форм господарювання на землі – колгоспів, радгоспів, комун. Націоналізація землі

  • Введення продрозкладки на селі

  • Заперечення товарно-грошових відносин як основи функціонування економіки, введення прямого продуктообміну, здійснення якого покладалося на державних чиновників

  • Оголошення державної монополії на найважливіші продовольчі товари, введення замість грошей карток на продовольство та інші товари для працюючих

  • Розподіл продовольчих товарів відбувався за класовим принципом

  • Зрівняльна система оплати праці (через карточки)

  • Безкоштовність деяких послуг

  • Жорсткий контроль держави над виробництвом, націоналізація промисловості.

  • Мілітаризація праці (запровадження загальної трудової повинності населення від 16 до 60 років, трудова мобілізація, робота по трудоднях)

  • Провідниками цієї політики були урядовці неукраїнського походження, внаслідок чого радянізація носила антинаціональний характер

  • Проти політичного курсу більшовиків майже відразу розпочалися масові виступи не лише буржуазії, але й того самого народу, заради якого більшовики нібито прагнули побудувати соціалістичне суспільство, де всі рівні, вільні, немає приватної власності, експлуатації. Навесні 1921 р., виправдовуючи жорстокість властей при проведенні соціалістичної економічної політики, В.Ленін назвав її «воєнним комунізмом» - явищем тимчасовим, породженим війною.

    • Воєнний комунізм – це модель державного регулювання економіки, яка мала подвійне дно. З одного боку, він був реакцією на критичне становище та був набором вимушених, тимчасових заходів. З іншого – його реалізація на практиці стала спробою переходу до нового суспільного устрою

  • Особливо наполегливий опір викликала аграрна політика більшовиків, яка зводилася до продовольчої диктатури, що, з одного боку - забезпечувало державу хлібом внаслідок пограбування селян, а з другого - зміцнювала владу держави.