Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІДПОВІДІ ДО ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.08 Mб
Скачать

Внутрішня і зовнішня політика гетьманату

Внутрішня політика

Зміст

Політика державного будівництва

  • УНР перейменована в Українську державу

  • ЦР розпущено

  • Органи місцевого самоуправління ліквідовувалися

  • Державний уряд повинен був затвердити новий парламент – сейм

  • Вибори до парламенту відкладалися до стабілізації становища в Україні

  • Старих міністрів звільнено

  • Гетьману належала законодавча (видавав закони), виконавча (формував і контролював уряд – Раду міністрів), судова (призначав Генерального суддю) влада

  • П.Скоропадський призначав отамана (голову) Ради міністрів

  • Був сформований Кабінет міністрів із помірковано-консервативних урядовців, воєнних та громадських діячів. Главою Кабінету міністрів став Ф.Лизогуб

  • Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат (старости, земські урядники, професійні урядовці, поліція та т.і.), однак зміцнення цього апарату русифікованими представниками старого чиновництва несло загрозу Українській Державі

  • Гетьман мав право призначати або розпускати уряд

  • Гетьман контролював зовнішньополітичну діяльність держави

  • Гетьман міг проголошувати воєнне або особливе становище

  • Гетьман міг проводити амністію

  • Була організована гетьманська варта (поліція)

  • Була можливість промислових і торгівельних кіл суттєво впливати на економічну політику влади

  • Побудувати державну владу на основі рівноправної участі всіх громадський класів в політичному житті не вдалося

  • На відміну від демократичного ладу Центральної Ради гетьманський режим був помірковано-консервативним

Демократичні права та свободи

  • Заборонено випуск соціалістичних газет

  • Проводилася політика переслідувань більшовиків, анархістів і представників інших лівих партій

  • Під жорстку цензуру потрапили газети

  • Заборонено проведення зібрань, мітингів, маніфестацій

Національна політика

  • Затвердження законів про поширення громадянських прав на всіх, хто на даний момент проживав в Україні за умов прийняття клятви на вірність Українській Державі

Аграрна політика

  • Поновлювалася приватна власність на землю, яку тепер можна було продавати і купувати

  • Майно і земля поверталися поміщикам

  • Передбачалася передача землі крупних землевласників малоземельним хліборобам, але за викуп

  • Поміщики мали право використовувати примусову працю селян та їх знаряддя праці під час збирання урожаю

  • організаторів страйків на полях могли піддати тюремному ув’язненню

В промисловості

  • Власники підприємств отримали право збільшувати робочий день до 12 годин, знижувати та нерегулярно видавати зарплатню, не виконувати умови трудових договорів, проводити локаути (звільнення працівників без попередження й новий набір працівників при меншій зарплаті)

  • Функції профспілок обмежувалися

  • Страйки заборонялися

Фінансова реформа

  • Введена українська національно валюта – гривня

  • Формується своя банківська система

  • Розміщення українських капіталів в німецьких банках

  • Формування держбюджету

  • З'являються біржі

Торгівля та підприємництво

        • Вдалося на деякий час відновити свободу торгівлі і підприємницької ініціативи

        • Збут товарів за кордон (в основному до Австро-Угорщини та Німеччини) збагатив промисловців та торговців

        • З'являються акціонерні кампанії, нові промислові підприємства

  • Київ охопила спекулятивна лихоманка

Шляхи сполучення

  • Поновився залізничний рух

  • Відновлені залізничні колії та мости

  • Проведено ремонт локомотивів

Воєнна реформа

  • Створення національної армії в 300 тис. чол. (на 150 тис. менше, ніж окупаційні війська)

  • Реформування військових частин Запорізької та Сердючської дивізій, полку січових стрільців

  • Відновлено як окремий стан козацтво (його скасувала Катерина II)

  • Реорганізовано й укріплено державний флот

  • Створити багатотисячну армію, як і флот, не вдалося

Зовнішня політика

  • Союз з Німеччиною

  • Встановлення дипломатичних відносин з іншими країнами. В період Гетьманату Україну визнали 30 країн, а 10 із них мали свої представництва в Києві. Україна мала своїх представників в 23-х країнах

  • Підписання мирного договору із радянською Росією 12 червня 1918 р.

  • Дипломатична боротьба із Австро-Угорщиною, яка намагалася анексувати (захопити) східно галицькі землі й Холмщину

  • Підтримка контактів із білоказацьким Доном

  • В умовах державно-політичної кризи 14 листопада 1918 р. гетьман оголосив федерацію із небільшовицькою Росією, що остаточно скомпрометувало його уряд

  • Підляшшя та Холмщина продовжували входити в склад Польщі

Культурна політика та духовна сфера

  • Була спроба «українізації» державного апарату та системи освіти

  • Разом з російськими гімназіями започатковувалися українські гімназії, яких восени 1918 р. налічувалося 150

  • Вийшло декілька мільйонів примірників українських підручників

  • Прийнято закон про обов'язкове навчання українській мові та літературі, історії та географії України

  • Відкрилися нові українські університети в Києві та Кам’янець-Подільську

  • В російськомовних університетах – Київському, Харківському, Одеському – почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права

  • 24 листопада 1918 р. було відкрито Українську Академію Наук, першими академіками якої сталі відомі вчені: Д.Багалій, А.Кримський, В.Вернадський, В.Косинський та ін. Президентом УАН був обраний В.Вернадський

  • Організовано Національну бібліотеку, Національний Архів, Національну галерею мистецтв, Національний історичний музей, Український національний театр під керівництвом П.Саксаганського, «Молодий театр» Л.Курбаса, Українську державну капелу, Державний симфонічний оркестр

  • Створення влітку 1918 р. Української автокефальної православної церкви

  • Православна віра проголошувалася державною, УПЦ очолив митрополит В.Липківський

  • Всі, не належні до православної віри Громадяни Української Держави, а також мешканці на території України користуються кожний повсемісно свобідним відправленням їх віри і богослужіння по відповідному обряду