Внутрішня і зовнішня політика гетьманату

Внутрішня політика

Зміст

Політика державного будівництва

• УНР перейменована в Українську державу

• ЦР розпущено

• Органи місцевого самоуправління ліквідовувалися

• Державний уряд повинен був затвердити новий парламент – сейм

• Вибори до парламенту відкладалися до стабілізації становища в Україні

• Старих міністрів звільнено

• Гетьману належала законодавча (видавав закони), виконавча (формував і контролював уряд – Раду міністрів), судова (призначав Генерального суддю) влада

• П.Скоропадський призначав отамана (голову) Ради міністрів

• Був сформований Кабінет міністрів із помірковано-консервативних урядовців, воєнних та громадських діячів. Главою Кабінету міністрів став Ф.Лизогуб

• Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат (старости, земські урядники, професійні урядовці, поліція та т.і.), однак зміцнення цього апарату русифікованими представниками старого чиновництва несло загрозу Українській Державі

• Гетьман мав право призначати або розпускати уряд

• Гетьман контролював зовнішньополітичну діяльність держави

• Гетьман міг проголошувати воєнне або особливе становище

• Гетьман міг проводити амністію

• Була організована гетьманська варта (поліція)

• Була можливість промислових і торгівельних кіл суттєво впливати на економічну політику влади

• Побудувати державну владу на основі рівноправної участі всіх громадський класів в політичному житті не вдалося

• На відміну від демократичного ладу Центральної Ради гетьманський режим був помірковано-консервативним

Демократичні права та свободи

• Заборонено випуск соціалістичних газет

• Проводилася політика переслідувань більшовиків, анархістів і представників інших лівих партій

• Під жорстку цензуру потрапили газети

• Заборонено проведення зібрань, мітингів, маніфестацій

Національна політика

• Затвердження законів про поширення громадянських прав на всіх, хто на даний момент проживав в Україні за умов прийняття клятви на вірність Українській Державі

Аграрна політика

• Поновлювалася приватна власність на землю, яку тепер можна було продавати і купувати

• Майно і земля поверталися поміщикам

• Передбачалася передача землі крупних землевласників малоземельним хліборобам, але за викуп

• Поміщики мали право використовувати примусову працю селян та їх знаряддя праці під час збирання урожаю

• організаторів страйків на полях могли піддати тюремному ув’язненню

В промисловості

• Власники підприємств отримали право збільшувати робочий день до 12 годин, знижувати та нерегулярно видавати зарплатню, не виконувати умови трудових договорів, проводити локаути (звільнення працівників без попередження й новий набір працівників при меншій зарплаті)

• Функції профспілок обмежувалися

• Страйки заборонялися

Фінансова реформа

• Введена українська національно валюта – гривня

• Формується своя банківська система

• Розміщення українських капіталів в німецьких банках

• Формування держбюджету

• З'являються біржі

Торгівля та підприємництво

• Вдалося на деякий час відновити свободу торгівлі і підприємницької ініціативи

• Збут товарів за кордон (в основному до Австро-Угорщини та Німеччини) збагатив промисловців та торговців

• З'являються акціонерні кампанії, нові промислові підприємства

• Київ охопила спекулятивна лихоманка

Шляхи сполучення

• Поновився залізничний рух

• Відновлені залізничні колії та мости

• Проведено ремонт локомотивів

Воєнна реформа

• Створення національної армії в 300 тис. чол. (на 150 тис. менше, ніж окупаційні війська)

• Реформування військових частин Запорізької та Сердючської дивізій, полку січових стрільців

• Відновлено як окремий стан козацтво (його скасувала Катерина II)

• Реорганізовано й укріплено державний флот

• Створити багатотисячну армію, як і флот, не вдалося

Зовнішня політика

• Союз з Німеччиною

• Встановлення дипломатичних відносин з іншими країнами. В період Гетьманату Україну визнали 30 країн, а 10 із них мали свої представництва в Києві. Україна мала своїх представників в 23-х країнах

• Підписання мирного договору із радянською Росією 12 червня 1918 р.

• Дипломатична боротьба із Австро-Угорщиною, яка намагалася анексувати (захопити) східно галицькі землі й Холмщину

• Підтримка контактів із білоказацьким Доном

• В умовах державно-політичної кризи 14 листопада 1918 р. гетьман оголосив федерацію із небільшовицькою Росією, що остаточно скомпрометувало його уряд

• Підляшшя та Холмщина продовжували входити в склад Польщі

Культурна політика та духовна сфера

• Була спроба «українізації» державного апарату та системи освіти

• Разом з російськими гімназіями започатковувалися українські гімназії, яких восени 1918 р. налічувалося 150

• Вийшло декілька мільйонів примірників українських підручників

• Прийнято закон про обов'язкове навчання українській мові та літературі, історії та географії України

• Відкрилися нові українські університети в Києві та Кам’янець-Подільську

• В російськомовних університетах – Київському, Харківському, Одеському – почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права

• 24 листопада 1918 р. було відкрито Українську Академію Наук, першими академіками якої сталі відомі вчені: Д.Багалій, А.Кримський, В.Вернадський, В.Косинський та ін. Президентом УАН був обраний В.Вернадський

• Організовано Національну бібліотеку, Національний Архів, Національну галерею мистецтв, Національний історичний музей, Український національний театр під керівництвом П.Саксаганського, «Молодий театр» Л.Курбаса, Українську державну капелу, Державний симфонічний оркестр

• Створення влітку 1918 р. Української автокефальної православної церкви

• Православна віра проголошувалася державною, УПЦ очолив митрополит В.Липківський

• Всі, не належні до православної віри Громадяни Української Держави, а також мешканці на території України користуються кожний повсемісно свобідним відправленням їх віри і богослужіння по відповідному обряду