Методи управління

Методи	Складові
Економічні	техніко-економічний аналіз; техніко-економічне обґрунтування; техніко-економічне планування; економічне стимулювання; фінансування; мотивація трудової діяльності, оплата праці; капіталовкладення; кредитування; ціноутворення; участь у прибутках і капіталі; оподаткування; встановлення економічних норм і нормативів; страхування; встановлення матеріальних санкцій і заохочень
Адміністративно-правові	формування структури органів управління; затвердження адміністративних норм і нормативів; правове регулювання; видання наказів, вказівок і розпоряджень; інструктування; набір, відбір і розставлення кадрів; затвердження методик і рекомендацій; розробка положень, посадових інструкцій, стандартів організації; розробка іншої регламентуючої документації; встановлення адміністративних санкцій і заохочень
Соціально-психологічні	соціально-психологічний аналіз та планування; створення творчої атмосфери; участь працівників в управлінні; соціальна та моральна мотивація; задоволення культурних та моральних потреб; формування колективів, груп; створення нормального-психологічного клімату; розвиток у працівників ініціативи та відповідальності; встановлення соціальних норм поведінки, моральних санкцій та заохочень

Управління підприємством спрямоване на людей, коло їхніх інтересів, передовсім матеріальних. Тому основою класифікації методів управління є внутрішній зміст мотивів, якими керується людина у процесі виробничої чи іншої діяльності.

Основою використання методів управління є закони, закономірності і принципи суспільного виробництва, науково-технічний рівень розвитку фірми, підприємства, соціальні, правові та психологічні відносини між людьми.

2.3. Організаційні структури управління підприємствами.

Типи організаційних структур управління підприємствами представлені на рис. 2.4.

Типи організаційних структур управління

Лінійна структура передбачає лише одноканальні взаємодії, кожен підлеглий має лише одного лінійного керівника, який виконує всі адміністративні та інші функції у відповідному підрозділі

Лінійно-штабна структура передбачає створення при лінійному керівництві спеціальних функціональних служб (штабів), які допомагають йому вирішувати певні виробничі завдання і формувати відповідні управлінські рішення

Функціональна структура передбачає наявність штабів, але їх персонал має не лише дорадчі права, а й право керівництва і прийняття рішень; кожен виробничий підрозділ отримує розпорядження одночасно від декількох керівників функціональних підрозділів підприємства

Дивізіональна структура будується за принципами групування виробничих підрозділів за продуктами, групами споживачів, за місцем розташування; вищі ланки управління займаються лише загальними питаннями (фінансовими, юридичними, кадровими), а решту своїх функцій делегують виробничим підрозділам (відділенням), які мають свою власну структуру управління і можуть автономно функціонувати

Матрична структура передбачає створення поряд з лінійними керівниками та функціональним апаратом управління тимчасових проектних груп, які формуються із спеціалістів функціональних підрозділів і займаються створенням нових видів продукції

Множинна структура використовується сучасними компаніями, які включають ряд підприємств; в її основі лежить поєднання різних організаційних структур управління

Рис. 2.4. Типи організаційних структур управління