Симптоми банкрутства

- зменшення обсягів виробництва і спад попиту на продукцію;

- втрата клієнтів і покупців;

- зниження прибутковості виробництва;

- збільшення величини неліквідних оборотних коштів;

- неритмічність виробництва;

- низький рівень використання виробничого потенціалу і зниження рівня продуктивності праці;

- скорочення робочих місць;

- збільшення витрат на виробництво і реалізацію продукції;

- припинення поточних платежів і систематичне порушення термінів погашення зобов’язань;

- зменшення потоку грошових коштів від здійснення операцій;

- падіння ринкової ціни цінних паперів і скорочення виплачуваних дивідендів

Рис. 16.7. Симптоми банкрутства

Види банкрутства

Явне (реальне) банкрутство

Характеризується неспроможністю підприємства сплачувати свої борги; в результаті виникає невідповідність грошових потоків, а також зовнішні конфлікти з партнерами

Проявляється в тому, що керівник підприємства або власник в особистих інтересах або інтересах будь-якої іншої особи робить підприємство неплатоспроможним

Умисне банкрутство

Свідомо неправдиве оголошення підприємства неплатоспроможним для одержання від кредиторів відстрочки платежів або списання частини боргів

Фіктивне банкрутство

Характеризується зовнішньою непомітністю погіршення економічного стану. Обсяг продаж не зменшується, працівників не звільняють, авторитет підприємства начебто зберігається

Приховане банкрутство

Рис. 16.8. Види банкрутства

Прогнозування банкрутства вимагає ретельного фінансового аналізу зокрема показників платоспроможності і кредитоспроможності.

Одним із авторитетних підходів до оцінки платоспроможності є розрахунок індексу Альтмана, що визначає ймовірність банкрутства фірми. Цей індекс називається Z-рахунком Альтмана, який побудований на основі лінійного багатофакторного рівняння, у якому як змінні обрані показники, що відображають фінансовий стан підприємства, а як функцію – коефіцієнт, що служить орієнтиром для віднесення підприємства до групи потенційних банкрутів або до групи успішних підприємств.

Z-рахунок обчислюється за формулою:

(16.1)

де, х1 – характеризує структуру капіталу та визначається як відно­шення власного оборотного капіталу до загальної вартості активів суб’єкта господарювання;

х2 – відображає рівень чистої прибутковості виробництва (діяльності); розраховується діленням обсягу реінвестованого при­бутку (суми резерву, фондів соціального призначення та цільового фінансування, нерозподіленого прибутку) на загальну вартість ак­тивів фірми;

х3 – характеризує прибутковість основного та оборотного ка­піталу; визначається діленням суми балансового прибутку на за­гальну вартість активів; з певною часткою умовності його можна назвати показником рентабельності виробництва;

х4 – визначає структуру капіталу фірми; обчислюється як відно­шення власного капіталу (за ринковою вартістю) до позикового капіталу (суми коротко- і довгострокових пасивів);

х5 – відображає дохідність суб’єкта господарювання і роз­раховується як співвідношення чистої виручки від реалізації про­дукції і загальної вартості активів підприємства (організації).

Вірогідність банкрутства за значенням Z-рахунку:

< 1,8 – дуже висока;

1,8-2,7 – висока;

2,8-2,9 – невисока;

> 3 – дуже низька.

Для оцінки кредитоспроможності використовується метод «шість С кредиту», тобто оцінка шести елементів, які визнані найбільш важливими :

- репутація;

- можливості (здатність);

- капітал;

- забезпечення;

- умови;

- контроль.

Основні причини ліквідації (припинення діяльності) підприємства представлені на рис. 16.9. На рис. 16.10 наведені основні види ліквідації підприємства.