Основні функції управління персоналом

Планування потреби в певних категоріях персоналу

Набір та відбір персоналу

Визначення заробітної плати і пільг

Професійна орієнтація і адаптація працівників до конкретних умов роботи

Забезпечення процесу навчання персоналу

Оцінка результатів трудової діяльності

Підвищення або пониження в посаді, переміщення або звільнення

Рис. 4.2. Основні функції управління персоналом

Особлива роль у системі управління персоналом належить набору, підготовці і перепідготовці кадрів.

Здійснюючи набір необхідних підприємству категорій працівників, використовують зовнішні та внутрішні джерела (рис. 4.3).

Джерела набору персоналу

Зовнішні джерела

- регіональні біржі праці та державні бюро з працевлаштування;

- комерційні агентства з працевлаштування;

- система контрактів з навчальними закладами різних рівнів;

- оголошення на телебаченні, радіо, в пресі тощо.

Внутрішні джерела

- підготовка робітників через учнівство на підприємстві;

- просування по службі своїх працівників;

- перепідготовка своїх працівників;

- інформування колективу працівників про наявні вакансії тощо.

Рис. 4.3. Класифікація джерел набору персоналу

Основні форми підготовки і перепідготовки робітників підприємства представлені на рис. 4.4.

Форми підготовки і перепідготовки робітників

- навчальні заклади з підготовки молодших спеціалістів;

- індивідуальне і бригадне навчання робітників безпосередньо на виробництві;

- курси з оволодіння другою і суміжними спеціальностями;

- перепідготовка кадрів за допомогою бірж праці.

Рис. 4.4. Форми підготовки і перепідготовки робітників

Підготовку і підвищення кваліфікації службовців, спеціалістів та керівників здійснюють вищі навчальні заклади різних рівнів, інститути післядипломної освіти, курси підвищення кваліфікації з відривом від виробництва та ін.

4.3. Визначення чисельності окремих категорій працівників.

На рис. 4.5 представлена класифікація чисельності працівників підприємства.

Класифікація чисельності працівників

Спискова (облікова) чисельність

Середньоспискова чисельність

Явочна

чисельність

Рис. 4.5. Класифікація чисельності працівників

До спискової (облікової) чисельності включаються всі постійні, тимчасові і сезонні працівники, які прийняті на роботу на один і більше днів, незалежно від того, чи перебувають вони на роботі, у відпустці, відрядженні, звільнені з роботи у зв’язку з непрацездатністю та ін.

Середньоспискову чисельність працівників за місяць визначають сумуванням спискової чисельності за всі дні місяця і діленням на число календарних днів у місяці.

Середньоспискову чисельність працівників за квартал (рік) визначають як середньоарифметичну величину середньоспискової чисельності за відповідні місяці.

Явочна чисельність включає всіх працівників, які з’явилися на роботу.

Різниця між списковою (обліковою) та явочною чисельністю характеризує резерв (в основному робітників), що має використовуватись для заміни тих, хто не виходять на роботу з поважних причин.

Обчислення планової потреби у працівниках підприємства розпочинається із визначення їх загальної чисельності. Вона складається із чисельності промислово-виробничого і непромислового персоналу.

Розрахунок планової чисельності промислово-виробничого персоналу здійснюється за формулою (4.1):

(4.1)

де, Чпвп.пл. – планова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб;

Чпвп.б. – базова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб;

Іq – індекс росту обсягу виробництва в плановому році;

Іпп – запланований індекс росту продуктивності праці.

Планова чисельність основних робітників (Чор) визначається трьома методами: