Основні принципи планування

Принципи планування	Характеристика
Принцип вибору та обґрунтування цілей (цілепокладання), кінцевої мети, результатів діяльності підприємства	Виокремлюють п’ять основних цілей (або груп цілей) підприємства: - господарсько-економічну, зумовлену вимогами забезпечення високої ефективності виробничої системи, випуску суспільне необхідної конкретної продукції; - виробничо-технологічну, що відображає основне функціональне призначення підприємства – випуск певної продукції належної якості; - науково-технічну, тобто постійне прискорення науково-технічного прогресу, що матеріалізується в постійному поліпшенні продукції та оновленні технічної бази виробництва; - соціальну – якомога більш повне забезпечення матеріальних і духовних потреб працівників підприємства; - екологічну – забезпечення вимоги відтворюваності ресурсів та виготовлення екологічно безпечної (чистої) продукції.
Принцип системності	Передбачає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підприємства, усі тенденції, зміни та зворотні зв’язки в його системі.
Принцип забезпечення безперервності планування	Означає підтримування безперервної планової перспективи, формування й періодичну зміну горизонту планування, що залежить від загальних соціально-політичних та економічних передумов, темпів науково-технічного прогресу в галузі, тривалості впливу управлінських рішень, вірогідності передбачення майбутнього; взаємопогодження довго-, середньо- та короткострокових планів; своєчасне коригування перспективних і поточних планів, виходячи із одержаних сигналів щодо зовнішніх (регіон, економіка в цілому) та внутрішніх (усередині самого підприємства) змін умов господарювання.
Принцип забезпечення оптимальності використання застосовуваних ресурсів	Використання ресурсів підприємства має орієнтуватись на потреби, умови та кон’юнктуру ринку, інтенсифікацію виробництва, запровадження досягнень науково-технічного прогресу, максимально повну реалізацію наявних резервів як суто виробничих, так і організаційних тощо.
Принцип збалансованості	Збалансованість – це визначальна умова обґрунтованості планів, реальності їхнього виконання. Головним її проявом є відповідність між потребами в ресурсах та наявністю таких.

3.4. Виробнича програма підприємства.

Основним розділом тактичного або перспективного плану підприємства є планування виробництва і реалізації продукції.

Виробнича програма підприємства (план виробництва і реалізації продукції) – це система планових завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно договорів поставок.

Для того, щоб правильно сформулювати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані необхідно представити таку важливу інформацію, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів.

Основою обґрунтування плану виробництва і збуту продукції в умовах ринку виступає маркетинг, основне завдання якого полягає в тому, що підприємства повинні виробляти те, що потрібно споживачам, а не те, що вони хочуть або можуть виробляти.

Номенклатура – це перелік назв окремих видів продукції.

Асортимент – це різновид виробів в межах даної номенклатури.

Види номенклатури наведені на рис. 3.6.

ВИДИ НОМЕНКЛАТУРИ

Централізована номенклатура

формується шляхом укладання державних контрактів і державних замовлень

формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів із споживачами шляхом укладання договорів поставок

Децентралізована номенклатура

Рис. 3.6. Види номенклатури

Виділяють кількісні та якісні показники виробничої програми (рис. 3.7).

ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ

Натуральні показники характеризують виробничу спеціалізацію підприємства та частку на ринку того чи іншого продукту;

Умовно-натуральні показники;

Вартісні показники необхідні для узагальненої оцінки обсягів діяльності підприємства, яке виробляє широкий асортимент продукції, для співставлення витрат з отриманим прибутком, оцінка ефективності діяльності підприємства;

Трудові показники використовуються у внутрішньовиробничому плануванні для оцінки трудомісткості одиниці продукції та виробничої програми

Кількісні

Сортність, марка, вміст корисного компонента, частка продукції, що відповідає світовим стандартам, частка експортної продукції

Якісні

Рис. 3.7. Показники виробничої програми

Універсальними показниками в системі оцінки обсягів виробництва та реалізації продукції є вартісні показники.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрішньозаводського обороту, обсягу незавершеного виробництва.

Поняття та склад основних вартісних показників виробничої програми наведені на рис. 3.8-3.14.

Товарна продукція (ТП) – характеризує обсяг готової продукції, напівфабрикатів, призначених для реалізації на сторону (іншим підприємствам), а також робіт і послуг промислового характеру, що виконані для інших підприємств

ТП = ГП + ПФ + Пп +Об,

де, ГП – готова продукція;

ПФ –– напівфабрикати, що реалізуються на сторону;

Пп – роботи промислового характеру, що виконуються для інших підприємств, своїх підрозділів;

Об – вартість обробки продукції з давальницької сировини

Рис. 3.8. Поняття та склад товарної продукції

Валова продукція (ВП) – характеризує загальний обсяг виробництва (обсяг виготовленої продукції, робіт, послуг, виконаних на підприємстві) за певний (плановий) період у незмінних (порівнянних) цінах

ВП = ТП ± (НПп – НПк),

де, НПп, НПк – вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

Рис. 3.9. Поняття та склад валової продукції

Реалізована продукція – це товарна продукція, яку фактично відвантажено та оплачено споживачем за певний (плановий) період

РП = ТП + (Гп – Гк) + (Оп – Ок)

де, Гп, Гк – залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.;

Оп, Ок – залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав і продукції на відповідальному зберіганні у покупців на початок і кінець планового періоду, грн.

Рис. 3.10. Поняття та склад реалізованої продукції

Чиста продукція (ЧП) – характеризує додаткову (нову) вартість, що створена на даному підприємстві за певний (плановий) період

ЧП = ТП – (МВ + А),

де, МВ – матеріальні витрати на виробництво продукції;

А – нарахована амортизація основних фондів на їх ремонт і відновлення

Рис. 3.11. Поняття та склад чистої продукції

Умовно-чиста продукція (УЧП) характеризує додаткову вартість, створену на підприємстві, але з урахуванням амортизаційних відрахувань

УЧП = ЧП + А

Рис. 3.12. Поняття та склад умовно-чистої продукції

Нормативно-чиста продукція (НЧП) характеризує частину ціни виробу (робіт, послуг), яка включає основну та додаткову заробітну платню персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи та нормативний прибуток

де, Nt – обсяг випуску і-го виду продукції (послуг), нат. од.;

Нчпt – норматив чистої продукції і-го виду, грн.;

m – кількість різних видів продукції (послуг), що виготовляються, од.

Рис. 3.13. Поняття та склад нормативно-чистої продукції

Валовий оборот (ВО) – характеризує загальний обсяг продукції, робіт, що виготовлені на підприємстві всіма його підрозділами, незалежно від призначення за певний (плановий) період

ВО = ВП + ВЗО,

де, ВЗО – внутрішній заводський оборот кількість продукції підприємства, яка використовується всередині нього для подальшої переробки

Рис. 3.14. Поняття та склад валового обороту

Висновки. Вивчення теми «Регулювання, прогнозування та планування діяльності» передбачає засвоєння матеріалу з питань регулювання, прогнозування та планування підприємницької діяльності. Під час вивчення теми особливу увагу необхідно приділити методам і принципам планування та прогнозування діяльності, базовим стратегіям підприємства, а також складовим елементам та показникам формування виробничої програми.