- •Тема 1.1 Вступ. Предмет і зміст ґрунтознавства. Зв'язок його з іншими науками
- •Тема 1.2 Історія виникнення і розвитку ґрунтознавства
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.3. Поняття про ґрунт, місце, роль та функції його в біосфері
- •Тема 1.4. Поняття фактори ґрунтоутворення, їх взаємозв’язок
- •Тема 1.5 Класифікація ґрунтоутворюючих порід та їх вплив на типологічний характер формування ґрунтів
- •Тема 1.6 Ґрунтоутворювальний процес, загальні та специфічні риси
- •Тема 1.7 Процеси ґрунтоутворення
- •Тема 1.8 Процеси формування ґрунтового профілю
- •Тема 1.9 Ґрунтовий профіль, ґрунтові горизонти та їх індексація
- •Тема 2.1 Морфологічні ознаки ґрунтів
- •Тема 2.2 Хімічний склад ґрунтів
- •Тема 2.3 Органічна речовина ґрунту. Гумус
- •Тема 2.5 Водні, теплові та повітряні властивості ґрунту
- •3. Водні властивості та водний режим ґрунту
- •3.1 Стан і форми води в ґрунті
- •3.2 Водні властивості ґрунту
- •3.3 Водний баланс і типи водного режимуґрунту
- •4. Повітряні властивості ґрунту
- •4.1 Склад ґрунтового повітря та його рольу ґрунтоутворенні
- •5. Теплові властивості та тепловий режимґрунту
- •Тема 2.6 Родючість ґрунтів
- •Тема 2.7 Поняття ерозії та дефляції ґрунтів, їх фактори.
- •1. Поняття про ерозію ґрунту та її види
- •2. Чинники та умови виникнення і розвитку ерозійних процесів
- •3 Фактори дефляції ґрунтів
- •Тема 2.8 Види ерозії
- •Тема 2.9 Протиерозійні заходи та їх ефективність
- •1 Організаиійно-господарські заходи
- •2 Агромеліоративні заходи
- •3 Лісомеліоративні заходи
- •4 Гідромеліоративні заходи
- •5 Ефективність протиерозійних заходів
- •Тема 2.10 Діагностика ступеню еродованості ґрунту
- •Тема 3.1 Поняття про структуру ґрунтового покриву, мета і задачі його дослідження
- •1 Общие сведения
- •2 Причины неоднородности почвенного покрова
- •3 Элементарный почвенный ареал
- •Тема 3.2 Районування України
- •Тема 3.3 Характеристика земельних ресурсів України
- •Тема 3.4 Сільськогосподарське використання та підвищення родючості ґрунтів
- •Тема 3.5 Меліорація ґрунтів
- •1 Загальны поняття
- •2 Позитивні наслідки меліорації
- •3 Негативні наслідки меліорації
Тема 1.1 Вступ. Предмет і зміст ґрунтознавства. Зв'язок його з іншими науками
Ґрунтознавство - наука про грунт, його утворення, будову, склад, властивості, закономірності географічного поширення як природного тіла і засобу виробництва.
Як наука ґрунтознавство поділяється на загальне і спеціальне. Загальне грунтознавство вивчає загальну схему утворення і розвитку ґрунту та його родючості, склад (мінералогічний, гранулометричний, хімічний). Спеціальне ґрунтознавство вивчає генезис (походження) ґрунтів, природу окремих процесів ґрунтоутворення, класифікацію і діагностику грунтів, загальні та регіональні географічні закономірності їх поширення, склад і властивості конкретних ґрунтів, а також заходи щодо їх найраціональнішого використання та підвищення родючості.
Ґрунтознавство як наука тісно пов’язана з іншими природними науками і використовує їх методичні заходи та досягнення. Наприклад, вивчення геологічної будови земної поверхні дозволяє правильно зрозуміти генезис ґрунтів і ґрунтового покриву, просторову диференціацію ґрунтів. Петрографія, мінералогія, кристалографія є методичною основою вивчення мінералогічного складу ґрунту та закономірностей його формування і трансформації. Гідрологія допомагає вирішувати питання формування та функціонування водного режиму ґрунту. Для пізнання генезису й еволюції (розвитку) ґрунтів необхідні дані та методи динамічної геології, зокрема таких її розділів, як тектоніка, вулканологія, сейсмологія.
Ґрунтознавство тісно пов'язане з геохімією, зокрема біогеохімією і гідрохімією, у питаннях вивчення процесів і закономірностей міграції та трансформації речовини на поверхні Землі.
Кліматологія і метеорологія допомагають ґрунтознавцям оцінити роль клімату у ґрунтоутворенні, у створенні й підтриманні ґрунтових режимів, зокрема водного і теплового, а також в географічному поширенні ґрунтів на земній поверхні.
Науки біологічного циклу дуже важливі для вивчення походження ґрунту, його родючості, питань грунтового живлення рослин. Так, ґрунтознавство широко використовує методи мікробіології, біохімії, фізіології рослин, тісно пов'язане з ботанікою, зоологією, екологією.
Хімія ґрунтів тісно пов’язана з використанням методів наук хімічного циклу: аналітичною хімією, органічною хімією, фізичною хімією, колоїдною хімією, а вивчення фізики ґрунтів базується на законах загальної фізики.
Існує тісний зв’язок ґрунтознавства з математикою. З одного боку, це широке використання статистичних підходів для оцінки ґрунтової неоднорідності та родючості фунту (бонітування ґрунтів), з другого - математичний опис тих чи інших фізичних чи хімічних процесів у ґрунтах, з третього - імітаційне математичне моделювання ґрунтових процесів тощо.
Таке широке використання методів і підходів різних наук у ґрунтознавстві пов’язане з особливостями ґрунту як природного тіла, його формування та існування на межі взаємодії геосфер Землі, які вивчаються різними циклами наук.
У свою чергу теорія і методологія генетичного ґрунтознавства є основою формування таких дисциплін, як ландшафтознавство, біогеохімія, лісівництво, агролісомеліорація, геохімія ландшафтів, геоботаніка, біогеоценологія та ін.