- •2.1.Класифікація гідравлічних машин та їх загальні властивості.
- •Шестеренний насос з внутрішнім зачепленням шестерень
- •Шестеренний гідромотор з зовнішнім зачепленням шестерень
- •2. Насоси, гідромотори, гідроциліндри та їх параметри: тиск, робочий об’єм, подача, крутний момент, потужність, к.К.Д.
- •2.3. Характеристики гідромашин
- •Завдання для самостійного опрацювання
2. Насоси, гідромотори, гідроциліндри та їх параметри: тиск, робочий об’єм, подача, крутний момент, потужність, к.К.Д.
Коефіцієнт корисної дії гідромашин
Коефіцієнт корисної дії (ККД) гідромашин залежить від величини прийнятих зазорів, сил тертя, величини перепаду тисків, швидкості обертання вала, в'язкості робочої рідини, величини зносу гідромашини та ін.
Втрати потужності в насосі складаються із втрат тиску при проходженні робочої рідини по каналах насоса, втрат від тертя деталей насоса і об'ємних втрат.
Гідравлічний ККД гідромашин ( ηг) визначається рівнянням:
ηг = Рт / Рн ,
де Рн - тиск робочої рідини, створюваний насосом;
Рт - теоретичний тиск, або індикаторний тиск, створюваний в робочій камері насоса.
Об'ємний ККД гідромашини (η0)
η0 = QΉ / Qт
де QΉ - дійсна подача насоса;
Qт- теоретична подача насоса (без врахування втрат)
Механічний ККД гідромашини (ηм)
ηм = Nн / Nт
де Nн - дійсна потужність насоса;
Nт - теоретична потужність насоса.
Таким чином, загальний ККД гідромашини дорівнює добутку трьох ККД - гідравлічного, об'ємного і механічного:
η = ηΓ * ηо * ηм
де η, ηΓ , ηо , ηм - загальний, гідравлічний, об'ємний і механічний ККД гідромашини, відповідно
Робочий об'єм аксіально-поршневого насоса (гідромотора) з похилим диском визначається формулою:
Sп
hz
Робочий об'єм аксіально-поршневого насоса (гідромотора) з похилим блоком визначають за залежністю:
Sп
hz
h = D sin γ – максимальний хід поршня γ - кут нахилу блока циліндрів
Робочий об'єм радіально-поршневої гідромашини одноходової дії визначається за формулою:
Vp = Sп h z K
де d – діаметр поршня;
h – повний хід поршня; h = 2е
e – ексцентриситет;
z - кількість поршнів;
Sп – площа поршня;
K – кількість рядів
Робочий об'єм радіально-поршневої гідромашини багатоходової дії визначається за формулою:
Vp = Sп h1 z K m
де h1 - хід поршня за один цикл;
m – кількість циклів
Робочий об'єм
пластинчастого
насоса одноходової дії визначають за
формулою:
Vp = 2e(2πR – zS)b
де e – ексцентриситет;
S – товщина пластин;
b– ширина пластин;
R – радіус статора;
z - кількість пластин;
На практиці пластинчасті гідродвигуни називають шиберними. Основні параметри поворотних гідродвигунів – це номінальний тиск Рном. , номінальна витрата Qном., крутильний момент Мкр, кутова швидкість ω і кут повороту вала двигуна, град.
Розрахункова величина крутильного моменту Мкр на валу шиберного гідродвигуна з однією пластиною
Мкр = (Рр – Рзл)FR (2.17)
де - Рр і Рзл – відповідно робочий тиск і тиск зливу; F – площа пластини; R – плече прикладання сили R = (D + d)/4 ; D – діаметр статора; d – діаметр ротора
Кути повороту ротора гідродвигуна при одній, двох і трьох пластинах відповідно дорівнюють 280, 140 і 70°.
Поршневим поворотним двигуном називається гідродвигун з робочими ланками у вигляді поршнів. Принцип роботи цього двигуна полягає в наступному. При підведенні рідини під тиском, наприклад, у робочі камери А і В, поршні 2 і 5 переміщаються в різні сторони. Разом з поршнями переміщаються і рейки, що повертають зубчасте колесо 7 з валом 9 за годинниковою стрілкою. Одночасно при цьому робоча рідина поршнями 4 і 10 витискається із камер Б і Г у зливальну лінію гідросистеми. При зміні напрямку потоку робочої рідини вал гідродвигуна повернеться проти годинникової стрілки.
Розрахунковий крутильний момент Мкр визначають за формулою:
,
де d – діаметр поршня; Dk – діаметр ділильного кола зубчастого колеса; Z – число поршнів, що працюють одночасно.
