
- •Загальна частина
- •1.1 Характеристика вузла та деталей, обраних для проектування технологічних процесів
- •1.1.1. Характеристика вузла Устрій кггп
- •Принцип дії кггп
- •Конструктивне виконання кггп
- •1.1.2. Характеристика деталей
- •1.2. Вибір режиму роботи цеху та організація виробництва.
- •1.3 Характеристика виробничої програми
- •1.4.Розрахунок типу виробництва
- •2. Технологічна частина
- •2.1. Аналіз точності і технологічності конструкції деталі.
- •Точність параметрів деталі втулка торсіонна уяиш 713354.201
- •2.2 Базовий технологічний процес і його критичний аналіз
- •Базовий технологічний процес механічної обробки втулка уяиш.713354.010
- •2.3. Вибір заготовок та способу їх виготовлення.
- •2.3.2 Вибір заготовки та способу її виготовлення для деталі гвинт уяиш.716652.201.
- •Вибір та обґрунтування методу отримання заготовки для деталі гвинт уяиш. 716652.201
- •2.4 Вибір методів обробки поверхонь.
- •2.4.1 Вибір методів обробки поверхонь деталі втулка уяиш.713354.201.
- •Технологічні маршрути обробки поверхонь деталі втулка уяиш.713354.201
- •2.4.2 Вибір методів обробки поверхонь деталі гвинт уяиш.716652.201
- •2.5 Розробка маршрутів виготовлення деталей
- •Втулка уяиш.713354.201
- •Гвинт уяиш.716652.201
- •2.6 Вибір технологічних баз
- •2.7 Розробка структури та змісту технологічних операцій, вибір обладнання для їх здійснення.
- •2.8 Вибір металорізального обладнання
- •2.9 Вибір затискних пристроїв
- •Затискні пристрої для обробки деталі втулка уяиш.713352.201.
- •Затискні пристрою для деталі гвинт уяиш.716652.201
- •2.10 Вибір ріжучих інструментів
- •Ріжучий інструмент для обробки деталі втулка уяиш.713354.201
- •Ріжучий інструмент для обробки деталі гвинт уяиш.716652.201
- •2.11 Вибір вимірювальних пристроїв та інструментів
- •Вимірювальний інструмент і контрольні пристрої для втулки уяиш.716652.201
- •Вимірювальний інструмент для контролю деталі гвинт уяиш.716652.201
- •2.12 Визначення припусків та операційних розмірів деталей.
- •Розрахунок припусків і граничних розмірів за технологічними переходами на обробку зовнішньої циліндричної ø25-0,01-0,02
- •Припуски на обробку деталі гвинт уяиш 716652.201
- •2.13 Визначення режимів різання
- •2.13. Технічне нормування
- •3. Конструкторська частина
- •3.1 Розрахунок та розробка затискного пристрою
- •3.1.1. Опис затискного пристрою
- •3.1.2 Будова затискного пристрою
- •3.1.3. Принцип роботи затискного пристрою
- •3.1.4 Розрахунок сил затиску
- •3.1.5 Варіантний вибір силових механізмів та їх приводів з силовим розрахунком
- •3.1.6. Розрахунок міцності осі
- •3.2. Розрахунок та розробка вимірювального пристосування
- •3.2.1. Призначення пристосування та технічна характеристика
- •3.2.2. Пристрій та принцип роботи
- •3.5. Розрахунок та розробка конструкції спеціального ріжучого інструменту.
- •3.6. Контрольно – вимірювальні пристрій для деталі втулки уяиш.713354.010
- •Розробка схеми вимірювання
- •Перевірка працездатності контрольного пристрою
- •4. Дослідна частина
- •4.1 Визначення основник показників процесу хонінгування
- •4.2 Дослідження впливу на різального матеріалу на інтенсивність процесу хонінгування.
- •Режими обробки
- •4.3 Аналіз визначення взаємодії інструмента з оброблюємою поверхнею
- •5. Організаційна частина
- •5.1. Розрахунок програми запуску деталей.
- •5.2.Визначення робочого складу цеху та його чисельності
- •Всього 23
- •Всього 286
- •5.3. Розрахунок кількості устаткування, площ, і працюючих заточного, контрольного та ремонтного відділень
- •5.4. Розрахунок кількості устаткування, площ і працюючих для майстерні по ремонту пристосувань і інструмента, цехових складів, відділень мастильно-охолоджуючої рідини (мор) та переробки стружки.
- •5.5. Визначення площ механічного цеху
- •5.6. Проектування допоміжних приміщень цеха
- •5.7. Розробка компоновочного плана механічного цеха
- •6. Економічна частина
- •6.1. Розрахунок планової цехової собівартості
- •6.3. Аналіз варіантів техпроцесів.
- •6.4. Планування техніко-економічних показників.
- •Розділ 7. Охорона праці
- •7.1. Система управління охороною праці на підприємстві
- •7.2. Створення оптимальних умов праці на робочому місці.
- •7. 3. Охарактеризуйте роботи підвищеної небезпеки
- •7.4. Надання долікарської допомоги при ураженні електричним струмом та інших різновидах уражень. Реанімація постраждалих.
- •Цивільний захист
- •“План реагування”.
- •“План реагування” складається з 7-ми розділів.
- •Структура і зміст “Плану цз” об’єкта (для воєнного часу).
- •Висновок
- •Література
Вступ
Основним напрямком розвитку технологічних процесів в металообробці, є підвищення продуктивності та гнучкості, що пов’язане зі значним ростом номенклатури деталей у серійному виробництві та необхідністю автоматизації виробництва. Цього можна досягнути шляхом широкого використання верстатів з ЧПК, у тому числі багатоцільових і гнучких виробничих систем.
Верстати з ЧПК забезпечують високу автоматизацію процесу обробки, малі витрати часу на переналагодження, навіть при невеликих розмірах партій деталей і високу якість обробки.
При проектуванні технологічних процесів механічної обробки для сучасних умов виробництва доцільно розглядати декілька варіантів технологічних процесів з проведенням детального аналізу доцільності використання того чи іншого обладнання (верстатів напівавтоматів, верстатів з ЧПК, універсальних верстатів).
Верстати з ЧПК у порівнянні з іншими верстатами мають ряд суттєвих переваг, а саме вони оснащуються контурними системами керування. Значно збільшується число керуючих осей координат (до шести), внаслідок чого стало можливо виготовлення складних деталей.
Збільшені потужності головних приводів і приводів подач, підвищена динамічна сталість верстатів. Верстати з ЧПК оснащені пристосуваннями для автоматичної зміни інструментів та заготовок. На токарних верстатах забезпечується контурне програмне керування, впроваджуються верстати з інструментальними головками, що мають індивідуальний привід.
Використання верстатів з ЧПК у поєднанні з промисловими роботами забезпечують повністю автоматизоване виготовлення деталей і дозволяє організовувати їх обробку по „безлюдній” технології без участі оператора.
Дипломний проект присвячений проектуванню механічного цеху по випуску кульково-гвинтових гідропідсилювачів ШВГУ 430 з розробкою
технологічних процесів обробки гвинта УЯИШ 716652.201 та втулки торсіонної УЯИШ.713354.201.
Загальна частина
1.1 Характеристика вузла та деталей, обраних для проектування технологічних процесів
1.1.1. Характеристика вузла Устрій кггп
Для пояснення устрою і принципу дії розглянемо гідро кінематичну схему рис. 1.
Рис. 1. Гідрокінематична схема КГГП
1 – картер; 2 – рейка поршень; 3 – вал–сектор; 4 – кульково – гвинтової передачі; 5 – магістраль зливу; 6 – запобіжний клапан; 7 – магістраль напору; 8 – зворотній клапан; 9 – муфта; 10 – пружній елемент; 11 – зовнішній золотник; 12 – внутрішній золотник; 13, 14 – опозитні порожнини; 15 – гайка кульково–гвинтової передачі.
КГГП складається із декількох елементів розміщених в єдиному катері 1. Тобто:
гідравлічного розподільника утвореного зовнішнім 11 і внутрішнім 12 золотниками, пружних елементів 10, муфти передачі крутного моменту 9;
напірної 5 і зливної 7 магістралей;
запобіжного 6 і зворотнього 8 клапанів;
рейкової передачі утвореної рейкою – поршнем 2 і валом сектором 3;
кульково – гвинтової передачі, утвореної гвинтом 4 і гвинтовим отвором рейки поршня 2;
опозитних порожнин 13, 14 утворених поділкою картера 1 рейкою поршнем 2 на дві герметично ізольовані частини.
Принцип дії кггп
КГГП – відноситься до механізмів подвійної дії. Це обумовлено тим, що переміщення вихідної ланки, якою є вал сектор 3 здійснюється двома паралельними потоками:
механічними передачами, кульково – гвинтовою і рейковою;
гідравлічною передачею, переміщенням рейки поршня 2 в картері 1 за рахунок гідравлічного тиску в порожнинах 13 і 14.
При роботі в штатному режимі навантаження вала сектора 3 долається гідравлічним тиском, а механічні передачі здійснюють лише відслідкуючу дію.
При роботі в нештатному режимі, в разі відмови гідравліки, працюють механічні передачі для подолання навантаження на валу – секторі.
При повертанні внутрішнього золотника 12 відносно зовнішнього 11 на кут обмеженим муфтою 9, в будь яку із сторін, робоча рідина із магістралі напору 7 проходе через відповідні канали обумовлених золотників і заповнює одну із порожнин 13 або 14.
При цьому за рахунок гідравлічного тиску здійснюється прямолінійне переміщення рейки поршень 2 в картері 1, і поворот вал – сектора 3 внаслідок взаємодії його зуб’їв із зуб’ями рейки поршня. Робоча рідина із опозитної порожнини буде витісняться в зливну магістраль 5.
Переміщення рейки поршня 2 супроводжується синхроним обертанням гвинта 4 кульково – гвинтової передачі 4, 15 внаслідок того, що зовнішній золотник 11 з гвинтом 4 утворює єдину ланку.
Обумовлене переміщення буде здійснюватись до моменту припинення повертання внутрішнього золотника 12. При цьому зовнішній золотник 11 під дією пружніх елементів 10 повернеться в нейтральне положення, в якому відповідні канали розподільника з’єднують магістралі зливу і напору, і тиск в порожнинах 13 і 14 вирівнюється до значень тиску холостого ходу.
Запобіжний клапан 6 спрацьовує при перевищені тиску в напорній магістралі 7 внаслідок дії несанкціонованих навантажень на вал – сектора 3.
Точність управління КГГП обумовлена величиною часу між керуючим рухом внутрішнього золотника 12 відносно зовнішнього 11, який є вхідною ланкою і виконавчим коловим рухом вала – сектора 3, який є вихідною ланкою.
Величина часу повернення золотників 11 та 12 у вихідне положення залежить від швидкості переміщення внутрішнього золотника 12 відносно зовнішнього 11.
Ця швидкість залежить від двох факторів:
з одного боку це величина вільного руху золотника 12 відносно золотника 11 в межах, які дозволяє муфта 9;
з іншого боку це жорсткість пружнього елемента 10 від якої залежить швидкість зворотнього руху в нейтральне положення.
Чим більша величина обумовленого часу тим довше буде відбуватись дія попередньої команди, що зменшує точність керування, бо вихідна ланка буде продовжувати рух, який був переданий їй попередньою командою
Підвищення точності керування можливо за рахунок підвищення жорсткості пружнього елемента 10 і зменшення кута муфти 9.
При відмові гідравліки робота КГГП відбувається в нештатному режимі.
При повертанні внутрішнього золотника 12 на кут обмежений муфтою 9 починає обертатись зовнішній золотник 11 з гвинтом 4, внаслідок чого рейка – поршень 2 переміщується обертаючи вал – сектор 3.
При переміщенні рейки поршень 2 в одній із порожнин 13 або 14, яка збільшується в своєму об’ємі, виникає від’ємний тиск.
Обумовлений від’ємний тиск провокує спрацьовування зворотнього клапана 8 при цьому рідина із опозитної порожнини, яка зменшується, витісняється в збільшуючу порожнину.
Наявність клапана 8 дає змогу функціювати КГГП в нештатному режимі.