Зразки типових вправ і завдань практичної роботи №1

Завдання №1.

Складіть діалог на 20 реплік на тему інтерв’ю-співбесіда з провідним фахівцем енергетичної компанії при влаштуванні на роботу, використовуючи 5 фахових терміна з словника СР№2 та 5 етикетних формул з СР№1.

Вправа 2. Складіть речення з поданими словами, поясніть особливості їх вживання у професійному мовленні.

Реклама — рекламація, зайняти — посісти, положення — становище, пригода — нагода, дилема — проблема.

Вправа 3. Визначте стиль поданого уривку. Які мовні зворо­ти та вирази

характеризують його? Випишіть терміни.

Електрична енергія — універсальний, технічно й економічно найефективніший вид енергії. Її широко використовують у промисловому виробництві, будівництві, забезпечуючи в такий спосіб роботу різних механізмів і агрегатів, на електротранспорті (трамваї, тролейбуси, електропотяги), а також в усіх інших видах господарської діяльності, у побуті (освітлення, використання радіо- й телеапаратури, побутових приладів, комп'ютерів). Питома частка електроенергетики у промисловому виробництві становить зараз близько 12 %.

Перша електростанція загального користування розпочала роботу на території України 1880 р. в Києві. На початку XX ст. струм виробляли невеликі теплові електростанції. Великі ТЕС і ГЕС почали ставати до ладу у 20-30-х роках XX ст. У 1990 р. електростанції України виробили 298,5 млрд кВт год електроенергії, що майже у 25 разів більше, ніж у 1940 р. Після доволі помітного спаду обсягів виробництва електроенергії зараз вони знову зростають і, за підсумками 2008 р., становили 191,8 млрд кВт год.

Вправа 4. Подані словосполучення замініть на офіційно-діловий стиль.

Дрібненька деталь, височенна вежа, самий чистий, точнісінько туди, щонайліпше виконане завдання, день для відпочинку, тато робе на автобусі, глибочезна прірва.

Тема заняття: Багатозначні слова і контекст. Синонімічний вибір слова. Пароніми та омоніми у професійному мовленні.

Мета:

Знати: визначення понять синоніми, пароніми, омоніми навчити студентів доречно використовувати їх у професійному мовленні.

Вміти: користуватися різними видами словників для з’ясування лексичного значення слова, розвивати комунікативні здібності, логічне мислення, виховувати повагу до рідної мови.

План вивчення

1. Поняття про багатозначність слів та контекст.

2. Синоніми у професійному мовленні, синонімічний вибір слова.

3. Омоніми у професійному спілкуванні.

4. Пароніми у професійних текстах.

Теоретичний матеріал

Однозначні і багатозначні слова

Слова бувають однозначні й ба­гатозначні, мають пряме й переносне значення і можуть вживатися в переносному значенні.

Слово, що має одне значення, називається однозначним. Одне значення мають переважно назви людей за різними оз­наками {українець, киянин, слюсар, лікар, директор, родич, уді­вець), назви тварин {олень, леопард, нутрія, дельфін, окунь, краб, стриж, горобець, комар), назви рослин {сосна, тополя, вишня, шородина, пшениця, буряк, жоржина, ромашка, чистотіл), на­зви конкретних предметів {споруда, шафа, стілець, долото, лопата, торба, піджак, паркан), назви місяців і днів {січень, лютий, понеділок, вівторок), більшість відносних прикметників {міський, латунний, кленовий, морський, тутешній, вчо­рашній, перелітний, подвійний, дев'ятиповерховий), числівники (два, три, десять) тощо. Також однозначними є терміни {банкнот, вексель, інструк­ція, катет, аорта, меридіан, тонна, метр).

Слово, що має два і більше значень, називається багато­значним. Здатність слова виступати з різними значеннями на­зивається багатозначністю, або полісемією.

  Слово може бути багатозначним тому, що в його назві враховується лише одна якась ознака предмета. А таку саму ознаку можуть мати й інші, відмінні предмети. Наприклад, основне пряме значення слова стіна — «вертикальна міцна частина будівлі» (матеріал, з якого вона виготовлена, тут не вказується), тому цим словом ще називають і «прямовисну бічну поверхню чого-небудь» (стіна урвища), і «муровану ого­рожу» (стіна замку), і переносно «щільний ряд людей» (люд­ська стіна), і так само переносно «моральну перепону між людьми» (стіна непорозуміння) тощо. Наприклад, слово лінія означає «вузька смужка, що тягнеться на якій-небудь поверхні», і саме з ос­новним значенням «смужка, що має протяжність» пов'язуються всі його побічні значення: «уявна смужка» (лінія горизонту), «межа» (оборонна лінія), «шлях» (трамвайна лінія), «послідов­ний ряд кровно споріднених осіб» (по материній лінії), «по­слідовний розвиток подій у художньому творі» (сюжетна лі­нія), «спосіб дії» (лінія поведінки).

Кожне конкретне значення багатозначного слова реалі­зується в контексті, у ситуації: важка колода (має велику вагу), важка будівля (велика, масивна), важкі кроки (по­вільні, втомлені), важка робота (вимагає значних зусиль), важкий день (сповнений труднощів), важкий удар (сильний), важкий настрій (гнітючий), важкий біль (нестерпний), важ­кий характер (незлагідний), важкий погляд (суворий, по­хмурий).

Більшість загальновживаних слів української мови — багатозначні. Наприклад, у «Словнику української мови» зафіксовано тридцять значень дієслова іти: «ступати ногами», «рухатися в якомусь напрямку» (про транспорт), «вирушати куди-небудь», «ставати кудись на роботу», «діяти певним чи­ном», «брати шлюб», «знаходити збут» (про товари), «виділя­тися з чого-небудь», «наставати» і т. д. Слово крило має де­сять значень: «літальний орган птахів», «несуча поверхня літака», «лопать вітряка», «дашок над колесом автомашини», «бічна частина будівлі», «угруповання в політичній організації» тощо.

Багатозначність дає змогу за відносно обмеженої кількості слів називати ними практично необмежену кількість предметів та явищ.