Тема 3. Вступна частина магістерської наукової роботи

 

«Вступ» – розкриває сутність і стан наукової проблеми, її значущість, підстави і вихідні положення для опрацювання теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Ця частина магістерської роботи має особливо велике значення, оскільки саме тут студент окреслює обрані ним шляхи наукових пошуків, доводить актуальність роботи та обґрунтовує обрану методику дослідження, ставить дослідження у певні хронологічні та територіальні рамки, формулює мету і завдання роботи.

Обов'язкові елементи вступу (у тексті їх назви виділяються жирним шрифтом  та укладаються окремими абзацами):

Актуальність теми наукової роботи — висвітлює сутність проблеми, показують межу між знанням і незнанням з предмета дослідження. Для цього подають короткий огляд літератури, який має приводити до логічного висновку, що тема не розкрита, або розкрита частково, лише в одному аспекті. Такий огляд повинен засвідчити ознайомленість студента зі спеціальною літературою, вміння синтезувати джерела, критично розглядати, виділяти суттєве, оцінювати зроблене попередніми дослідниками. Матеріал повинен бути систематизований у певній   послідовності  (не обов'язково   хронологічній).   Не описувати книги загалом, а дослідження у них обраної тематики. Аналізувати слід і видання, які побічно стосуються тематики дослідження. Не можна робити поспішних заяв, що саме авторові належить першість у дослідженні теми, це можна зробити лише після ретельного і всебічного вивчення літературних джерел і консультацій з фахівцями.

Зв'язок роботи з науковими програмами (темами, планами) — потребує зазначення того, наскільки тема роботи й охоплені дослідженням проблеми пов'язані з тематикою наукової роботи профільної кафедри чи навчального закладу загалом

(*цей пункт необхідний і можливий лише за умови реальної приналежності теми магістерської роботи до наукових програм або планів, наприклад до наукової тематики випускової кафедри).

Мета дослідження і поставлені завдання. Визначення мети є одним із найважливіших основних завдань вступу, оскільки треба в одному-двох реченнях сформулювати провідну ціль усієї праці, тому слід вказати конкретні завдання, які студент ставить перед собою для досягнення цієї мети.

Завдання дослідження формулюються як перерахунок окремих пунктів, що містять конкретні поетапні завдання магістерської роботи. Як правило, кожен пункт слід починати зі слів, що визначають конкретну мету, форму або напрям дослідницької дії – «вивчити...», «описати...», «встановити...», «виявити...», «довести...», «систематизувати...» і т.п.

Не слід визначати завдання за допомогою іменників («вивчення», «дослідження» і т.д.), оскільки вони вказуватимуть на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Формулювання завдань має відповідати змісту основних розділів і підрозділів роботи.

Мета і поставлені завдання повинні логічно випливати з формулювання теми дослідження.

(* Треба пам’ятати, що на поставлені завдання необхідно буде дати відповіді (зазначення результатів виконання завдань) у заключних висновках).  

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт — це процес або явище, що створює проблемну ситуацію і обране для вивчення. В об'єкті обирається частина, яка є предметом дослідження, на неї спрямовується увага дослідника. Саме предмет дослідження визначає тему роботи. Щоб правильно визначити об'єкт і предмет дослідження, не плутаючи їх між собою, слід пам'ятати — об'єкт і предмет дослідження співвідносяться як загальне і часткове.

Об’єкт дослідження – це переважно конкретна (як правило, матеріалізована) частина визначеної проблеми або проблематики дослідження (наприклад, у галузі образотворчого мистецтва – це  мистецькі твори, музейні збірки або приватні колекції, творчий доробок, творчі методи, мистецька спадщина художників або мистецьких колективів, художні явища, події, акції  і  т.п.).

Предмет дослідження – це загальне поле дослідження проблеми чи проблем дослідження, що охоплює як об’єкти наукової уваги, так і фактори, чинники, джерела впливу на них, особливості їх виникнення, розвитку і занепаду, суміжні явища, події і наслідки, які й становлять, власне, предмет наукової уваги.

До нього можуть входити, зокрема, процеси становлення і розвитку окремих видів мистецтва, їх регіональні, етнічні, національні або більш загальні (наприклад, європейський контекст) особливості, творчий шлях митця, окремі періоди його біографії, роки навчання, вплив на його формування вчителів або інших визначних особистостей тощо.    

Змістове наповнення об'єкту і предмету дослідження повинні фігурувати уже в самому формулювання теми магістерської роботи.

(* Такий логічно-змістовий зв’язок формулювання теми, назв розділів і підрозділів, мети і завдань, об’єкту і предмету, а також підсумкових висновків забезпечує послідовність і цільність тексту наукової роботи).

Територіальні межі дослідження — автор мусить подати конкретний перелік територій (країн, регіонів, міст та ін.), які беруться для аналізу. Слід бути дуже уважними у з'ясуванні територіальних меж, радитися з фахівцями, оскільки для різних історичних періодів прийняті свої визначення територій. Треба докладно зазначити території і не обмежуватися загальниками: якщо автор, наприклад, бажає досліджувати певне мистецьке явище на території Західної Європи, то повинен зазначити, які країни він сюди зараховує; слід також пояснювати трактування українських земель — Гуцульщина, Бойківщина, Закарпаття і т.д.

Це не означає, що після чіткого зазначення територіальних меж дослідження автор не може згадати якийсь приклад з мистецького життя найближчих сусідів, це робити можна, але з певним застереженням  – слід це   належним   чином   мотивувати,  зазначивши,  чому   автор порушує задекларовані територіальні межі (це можуть бути лише окремі випадки, зумовлені логікою дослідження).

Хронологічні рамки дослідження — автор повинен чітко вказати, які часові межі охоплює його дослідження. Не можна обмежуватися зазначенням століття, навіть вказівка "кінець XIX — початок XX ст." є недостатньою — треба зазначити хронологічні рамки з точністю до десятиліття (тобто, які саме десятиліття автор вважає "кінцем XIX ст."). Знову ж таки, можна згадати якийсь факт, який виходить за межі задекларованих хронологічних рамок, але це мусить бути належним чином вмотивовано, слід обмежитися саме згадкою, не вдаючись до розлогого аналізу.

Методика дослідження подається не відірвано від роботи, а зі стислим з'ясуванням, що саме досліджується тим чи іншим методом, в якому саме розділі, яка саме проблема. До основних методів наукового дослідження (їх опису присвячено окремий розділ) належать, зокрема, історичний, порівняльний методи, метод художнього аналізу, системний аналіз та ін.

Наукова новизна результатів дослідження. Необхідно вказати відмінності від попередніх досліджень, лаконічно викласти нові наукові положення, запропоновані магістрантом особисто (можна починати формулювання наукової новизни результатів дослідження словами "комплексно досліджено...", "простежено і визначено...", "з'ясовано вплив", "вдосконалено...", "доповнено...", "дістало подальший розвиток...", "введено в науковий обіг", "розроблено метод...", "створена концепція, що узагальнює... і розвиває...", "запропоновано нову систематизацію... з використанням відомого принципу..." та ін.).

Особистий внесок автора — що конкретно автор особисто зробив у процесі дослідження (систематизував, запропонував нове рішення, висунув нову теорію, щось змінив у традиційному трактуванні чи атрибуції того чи іншого мистецького явища, ввів у науковий обіг нові персоналії, нову термінологію, уклав матеріали до словника тощо).

Наукове значення дослідження — на основі отриманих результатів вказати й оцінити, яке значення мають ці результати для розвитку мистецтвознавства, які нові перспективні напрями відкривають для майбутніх досліджень, які лакуни заповнюють.

Практичне значення дослідження — як можна використати результати дослідження, в якому напрямі можна його продовжити, розвинути,   що доповнити (дослідження   може  стати  матеріалом  для підручника, посібника, може стати темою лекційних занять, спецкурсу або й цілого окремого навчального курсу). Якщо робота має більш прикладне    спрямування,       висвітлюють     результати     практичного  використання отриманих результатів — це можуть бути нові методи, пристрої, технології, речовини, які можна використовувати в окремих сферах науки і галузях виробництва.

«Вступ» має завершуватися інформацією про обсяг і структуру роботи. Наприклад, "робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел та блоку ілюстрацій. Основний текст викладено на 88 сторінках і доповнено 56 ілюстраціями."