1. Мета та завдання навчальної дисципліни :

Мета викладання навчальної дисципліни «Методи наукових досліджень» -  формування у студентів цілісного, у контексті засвоєння понять наука і наукова творчість,  уявлення про наукову теоретичну і практичну дослідницьку діяльність магістрів як важливу складову частину змісту вищої освіти  у галузі образотворчого мистецтва, станкової і книжкової графіки.

Завдання :

- засвоєння  загальних відомостей про науку як систему знань та про наукове дослідження;

 - вивчення категоріального апарату, структури та етапів  наукового дослідження у вищій школі;

- формування загальних понять про методологію і методи наукового дослідження;

 - вивчення методологічних основ і практичне засвоєння методики мистецтвознавчого дослідження  у вищій школі;

  - вивчення  основних видів і форм наукових досліджень у вищій школі;

  - опанування  мовностилістичними основами  підготовки наукового тексту;

  - засвоєння основних принципів наукової етики.

 

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

 

а) знати :

- основні поняття і визначення науки як системи знань, її соціальні функції, структуру та основні елементи процесу наукового пізнання;

-  категорії та основні етапи наукового пошуку;

- загальнонаукові і мистецтвознавчі методи наукового дослідження;

- види і форми наукових досліджень, жанри наукових праць у вищій школі;

- сучасні вимоги щодо мови і стилістики наукового тексту;

- методи пошуку, опрацювання, систематизації джерел дослідження;

- основні принципи дотримання вимог етики науковця-дослідника;

- міждисциплінарний характер наукових досліджень та принципи їх взаємозв’язку зі  змістом інших  навчальних дисциплін.

 

б) вміти :

- використовувати  набуті  науково-теоретичні знання у процесі підготовки і проведення наукових досліджень;

- здійснювати вибір, формулювання та обґрунтування актуальності теми і наукової проблематики дослідження;

- застосовувати у науковому дослідженні загальнонаукові та конкретні  дослідницькі методи;

- проводити мистецтвознавчі  дослідження  із застосуванням класичної і формальної  методик мистецтвознавчого аналізу;

- готувати, згідно сучасних мовностилістичних вимог, текст теоретичної, емпіричної і науково-допоміжної частин дослідницької роботи;

- здійснювати пошук, відбір і систематизацію (класифікацію) джерел дослідження з урахуванням вимог державної і міжнародної стандартизації в галузі науки;

-  підготувати текст наукової магістерської роботи;

- дотримуватися  у процесі дослідження принципів і вимог наукової етики.

 

3. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни:

Змістовий модуль 1 :  Основні види та особливості  наукових праць у вищій школі

Тема 1 : Основні види досліджень і наукових праць у вищій школі.

Тема 2 : Планування наукового дослідження.

Тема 3 : Пошук наукової інформації та робота з джерелами.

Тема 4 : Структура і зміст магістерської науково-дослідної  праці у вищій школі.

 

Змістовий модуль 2 :  Методи магістерського наукового дослідження у вищій школі

Тема 5 : Методологія і методи наукового дослідження.

Тема 6 : Теоретичні методи наукового дослідження.

Тема 7 : Емпіричні методи наукового дослідження.

Тема 8 : Додатки до основної частини магістерської наукової роботи.

Тема 9 : Джерела інформації у науковій роботі. Питання стандартизації наукових праць.

 

 

Змістовий модуль 1

Основні види та особливості  наукових праць у вищій школі

 

Основні види досліджень і наукових праць у вищій школі.  Види науково-педагогічної продукції: монографія, підручник, навчальний посібник, методичні рекомендації, збірник наукових праць. Види науково-дослідної продукції у змісті навчання студентів (наукова стаття, доповідь, тези, реферат, рецензія, курсова  робота, дипломна робота, магістерська дисертація).  Жанрово-видові особливості, мета і завдання, мовно-літературний стиль наукових праць. Питання стандартизації  науково-дослідної продукції вищої школи.

Монографія. Грунтовна наукова праця, в якій досліджується одне питання (тема, наукова проблема), підготовлена одним або кількома авторами. Монографічні дослідження: історичні, теоретичні, дослідно-інформативні, конструктивно-пошукові.

Підручник. Грунтовна науково-педагогічна праця, що містить систематизований виклад  матеріалу навчальної дисципліни, рекомендований для  використання у навчальному процесі у вищих навчальних закладах.

Навчальний посібник. Науково-педагогічна праця, що містить матеріал, відповідний окремим розділам програми навчальної дисципліни  і придатний для часткового доповнення підручника.

Наукова стаття. Наукова праця оперативного характеру, що містить інформацію про проведене дослідження, його результати і вірогідні напрями подальшої розробки теми. Змістова структура  статті: постановка наукової проблеми, аналіз останніх досліджень і публікацій подібної пролематики, визначення невирішених аспектів, формулювання мети і завдань, висновки і прогнозування можливостей подальшого розвитку досліджуваної теми, анотація, перелік літературних посилань, додатки (за потребою).

 Доповідь. Письмовий виклад розгорнутої усної форми  виступу на наукову тему, який має містити постановку наукової проблеми (проблем), розкриття провідної, теоретично обгрунтованої,  наукової ідеї, висновки та рекомендації. Тези.  Стислий попередній  виклад основних результатів проведеного дослідження з метою ознайомлення з ними учасників конкретного наукового форуму, або ширшого  кола науковців (збірник наукових тез). Рецензія. Науково-критичний твір аналітико-оціночного характеру, підготовлений на підставі грунтовного вивчення теоретичної наукової праці або практичних результатів дослідження.

Реферат. Наукова праця, яка містить стислий, на основі опрацювання літературних джерел, письмовий виклад питання або наукової проблеми, пов’язаних у процесі здобуття вищої освіти зі змістом  матеріалу певної навчальної дисципліни. Використання тексту реферату для виголошення доповіді, написання статті або тез. Взаємозв’язок структури реферату зі специфікою опрацьованої літератури.

 Автореферат  як різновид науково-навчальних праць, базований на матеріалах і результатах власного наукового пошуку автора.

Курсова робота. Навчальна науково-дослідна робота, що містить самостійний виклад матеріалу з елементами набутих упродовж  навчального курсу  знань і умінь.  Вибір теми,   структурні  особливості курсової роботи. Зв’язок курсової наукової роботи з  теоретично-практичним матеріалом дисциплін навчального плану.

Дипломна робота. Наукова дослідницька праця,  яку студент виконує на метеріалі та за результатами усього процесу навчання, відіграє  важливу роль у процесі визначення набутого рівня професійної підготовки, відображає рівень засвоєння теоретичних знань і набуття практичних умінь, а також відображає  процес формування його дослідницьких якостей. Навчально-наукова, професійно-орієнтуюча, прогностична функції дипломної роботи.  Структура дипломої роботи (теоретична й емпірична частини). Особливості підготовки  дипломної роботи в галузі мистецтвознавства.

Магістерська дисертація.  Підсумкова  науково-дослідна робота студента, підготовлена ним самостійно для здобуття магістерського освітнього рівня і відповідної професійної кваліфікації у формі публічного захисту результатів проведеного дослідження..  Структура і науково-категоріальний апарат. Самостійність виконання студентом магістерської дисертації, поняття «особистого внеску автора». Науково-допоміжний апарат дисертації, система посилань на джерела дослідження, додатки. Стандартизація вимог щодо форми і загальних параметрів дисертаційного тексту. Наукова новизна результатів дослідження. Магістерська дисертація у європейській системі наукових ступенів.

Планування наукового дослідження. Процес підготовки  науково-дослідної роботи .  Вибір теми дослідження.  Стан дослідженості теми, критерій невивченості або недостатньої вивченості  проблематики  дослідження. Підготовчий етап у процесі вибору теми, критичний аналіз  існуючих джерел, їх систематизація і відбір. Формулювання теми (проблематики) дослідження, визначення її актуальності у контектсті найновіших наукових досягнень. Прогнозування  наукової новизни планованих результатів наукової роботи.

 Формування плану-проспекту дослідження.  Роль планування наукового дослідження. Структура плану-проспекту: тема, наукова проблематика, назви  розділів роботи в їх логічній послідовності, додатки (за потребою), короткі пояснення (анотації) майбутнього змісту розділлів і підрозділів. Прогностичний характер попереднього плану науково-дослідної роботи.

Пошук наукової інформації та робота з джерелами.  Науковий факт як  джерело дослідження. Літературні науковоі джерела. Конспект як традиційна  форма накопичення інформації. Види інформації: первинна (джерела, що містять наукову інформацію) і вторинна (засоби пошуку наукової інформації). Пошук інформації в наукових бібліотеках: каталоги (систематичний, абетковий, предметний або тематичний) як система накопичення та збереження даних про наявну літературу, картотека  як перелік джерел з певної тематики. Системи класифікації літературних джерел: універсальна десяткова класифікація (УДК) і  бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК). «Бібліографія»  як галузь знань про книги.  Бібліографічний покажчик літературних джерел у процесі пошуку  наукової інформації. Електронні джерела наукової інформації. Електоронні каталоги сучасних бібліотек. Пошук та особливості інформації у мережі «Internet».

Структура і зміст науково-дослідних  праць у вищій школі. Підготовка тексту наукової роботи. Концептуально-змістові особливості підготовки вступної частини наукової роботи ( формулювання актуальності теми у контексті наукової проблематики дослідження, визначення мети і завдінь, об’єкту і предмету дослідження, його територіальних і хронологічних параметрів, обгрунтування наукової новизни, теоретичного і практичного значення  результатів) . Основна  текстова частина, як відображення теоретичного та емпіричного (аналітичного і експериментального) етапів дослідження. Наукові висновки  як еквівалент результатів дослідження, взаємозв’язок висновків з метою з завданнями роботи. Сиситематизація (список, перелік) наукових літературних джерел. Додатки до науково-дослідної роботи, їх логічний  зв’язок з аналітично-експериментальною частиною  дослідження.  Особливості формування додатків до наукової роботи в галузі мистецтвознавства. Візуалізація об’єктів дослідження (фотографії, рисунки), іменні і предметні покажчики, словники, каталоги художніх творів тощо.

Мова і стиль наукової роботи. Формально-логічний аспект викладу матеріалу. Наукова термінологія.  Об’єктивність як основна змістова і стилістична умова формівання тексту наукової роботи, його ясність, лаконічність, чіткість. Мовні конструкції наукового тексту.

Наукова етика. Етика дослідника і принципові засади наукового дослідження. Принциповість і тактовність критичної думки. Достовірність інформації, цитування джерел у контексті проблеми наукового плагіату. Відповідальність дослідника щодо  визначення наукової новизни  результатів дослідження та особистого внеску  в розробку теми. Критерії визначення  «традицій» і «новацій» наукового дослідження.  Фактор критичної самооцінки.

 Мистецтвознавчі дослідження.  Напрями і форми мистецтвознавчих досліджень.  Жанри літератури про мистецтво.  Мистецтвознавче дослідження як інтелектуально-творчий процес (етапи, завдання). Каталогізація художніх пам’ятників. Особливості історичного і теоретичного дослідження мистецтва. Дискурс мистецтвознавства, мистецтвознавчий текст як об’єкт і метод  дослідження. Мистецтвознавчі праці (монографії, дисертації, наукові статті, бібліографічні (анотовані) покажчики, термінологічні словники, довідники персоналій, художні каталоги).

 

 

Змістовий модуль 2

Методи магістерського наукового дослідження у вищій школі

 

Методологія наукового пізнання.   Методологія, методика, методи, принципи  наукового дослідження. Наукові підходи. Єдність теорії і практики, об’єктивність, конкретність, динамічність, закономірність наукового пізнання. Особливості методологічних принципів. Принципи цілеспрямованості, планомірності, наступності знань, відповідності   методу і засобів дослідження. Наукові підходи: системний, комплекснийі, діяльнісний.

Методологічні рівні наукового дослідження. Динамічний рівень: світоглядна інтерпретація результатів наукового пошуку, аналіз загальних форм і методів наукового мислення.  Статичний рівень: принципи, підходи, напрями і форми дослідження. Аналітично-синтетичний рівень: конкретно-наукова методологія або сукупність методів і принциппів дослідження, що застосоовуються в тій чи іншій галузі  науки. Предметний рівень:  конкретно-дисциплінарна методологія або  сукупність методів і принциппів дослідження, що застосоовуються в тій чи іншій науковій дисципліні конкретної галузі науки. Міждисциплінарний рівень: методологія взаємодії різних наук, міждисциплінарного комплексного дослідження, наукових систем і підсистем з метою одержання комплексного знання про предмет наукової уваги.

 Методика  як система дослідження на основі одного або кількох методів, яка застосовується  для отримання фактичного матеріалу, його опрацювання та одержання наукових результатів. Методологія мистецтвознавства. Методологія мистецтвознавства як сукупність методичних концепцій. Процес становлення методогії мистецтвознавства у ХІХ-ХХ ст. Основні методологічні проблеми: структура наукових знань у галузі мистецтвознавства, порівняння і відбір конкуруючих теорій, гіпотези, природа мистецтвознавчого наукового факту, мистецькі та мистецтвознавчі поняття і терміни,  методологічні правила, норми, стандарти, моделювання наукових знань у мистецтвознавтсві.

Методи наукового дослідження.  Поняття  «методу» як  способу, прийому, засобу теоретичного дослідження  або практичної реалізації  його процесу. Детермінованість методу наукового дослідження. Взаємозв’язок методу і мети дослідження. Результативність та ефективність наукового методу. Різновиди методів наукового пізнання: емпіричний, експериментально-теоретичний, метатеоретичний.

Метод науки як  засіб організації пізнавального процесу і конкретний науковий пошук ( формулювання наукової проблеми, висунення гіпотези, її теоретична та експериментальна апробація, висновки і наукова прогностика). Світоглядна, дослідницька, рефлексивна функції методолгічних знань у змісті вищої освіти.

Класифікація методів наукового дослідження. Класифікація методів за: способом організації  наукового пошуку, характером пізнавальної діяльності, теоретичним та емпіричним  рівнями  дослідження. Загальнонаукові методи:  аналітичний, синтетичний, системний, структурний, функціоальний, логічний, фактологічний, соціологічний, культурологічний. 

Конкретно-наукові методи: діахронний, синхронний, порівняльни (порівняльно-історичний).  Метод  типологізації та його різновиди (описовий, історичний, нормативний, структурний, псилогічний, генетичний). Наукові методи  засвоєння змісту вищої освіти (педагогіка вищої школи): пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемно-пошуковий. Класифікація методів за характером науково-пізнавальної діяльності: дослідницькі, проблемні, евристичні, креативні, репродуктивні, ілюстративні, ігрові, імітаційно-моделювальні, тренінгові, інтенсивні. Класифікація методів за способом організації  дослідження:  комплексний, кількісний, якісної обробки даних, емпіричний, теоретичий, прогностичний (інформаційний і морфологічний), експертної оцінки (узагальнюючий, комісійний, інтелектуально-генеруючий, евристично-прогностичний). 

Теоретичні методи наукового дослідження. Індукція (від конкретного до загального). Дедукція (від загального до конкретного). Аналіз (розкладання цілого на частини). Синтез (реконструкція цілого з частин). Абстрагування (пізнання шляхом виокремлення ознак  наукового об’єкта). Конкретизація (від абстрактного до конкретного шляхом виявлення функцій  наукового об’єкту). Естраполяція (графічне відтворення кількісних характеристик наукового об’єкту).  Моделювання (ситуаційне дослідження моделі або моделей наукового об'єкту). Порівняння (виявлення подібних і відмінних рис досліджуваних об'єктів і предметів).  Класифікація (дослідження об'єктів і предметів з метою їх впорядкування за певними критеріями).

Емпіричні методи наукового дослідження. Спостереження (цілеспрямовае і систематизоване сприйняття наукового об’єкту у контексті мети і завдань дослідження).  Експеримент (виявлення раніше не встановлених характеристик  об’єкту або перевірка достовірності існуючих суджень і оцінок). Експертиза (дослідження з метою прогнозування, підтвердження  або перевірки існуючих експертних характеристик об’єкту та предмету). Аналіз результатів (диференційоване дослідження висновків і результатів дослідження). Інтерв'ю ( соціологічне дослідження шляхом  вільного або формалізованого опитування).  Рейтинг (виявлення  і систематизація індивідуальних показників  досліджуваних об’єкту та предмету). Самооцінка (критичний аналіз дослідником власної ролі у проведеному науковому пошуку, або визначення особистого наукового внеску).

3. Рекомендована література

1. Чкалова О.Н. Основы научных исследований. – К.: Вища школа, 1978. – 120 с.

2. Грушко И.М., Сиденко В.М. Основы научных исследований. – Харьков: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1983. – 224 с.

3. Запаско Я.П. Основи науково-дослідної роботи студентів: Конспект лекцій.- Л.:ЛДІПДМ, 1992. – 68 с.

4. Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень. – К.: ВД "Професіонал", 2005. – 240 с.

5. П’ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник. К., 2003. – 116 с.

6. Сабитов Р.А. Основы научных исследований. – Челябинск: Изд. ЧГУ, 2002. – 138 с.

7. Справочник научного работника / А.Р.Мацюк, З.К.Симорот, Я.Н.Шевченко и др. – К.: Наукова думка, 1989. – 328с.

8. Советы молодому ученому / Под ред. Е.Л.Воробейчик. – Екатеринбург: ИЭРиЖ УРО РАН, 2004. – 62 с.

9. В защиту науки / Отв. ред. Э.П.Кругляков. Комис. по борьбе с лженаукой и фальсификацией науч. исслед. РАН – М.: Наука, 2006. – Бюл. № 1. – 182 с.

10. Як правильно оформити дисертацію та документи атестаційної справи. Збірник нормативних документів з питань атестації наукових кадрів вищої кваліфікації. Довідкове видання / Упорядкував Ю.І.Цеков. – К.: Редакція "Бюлетеня вищої атестаційної комісії України", Видавництво "Толока", 2006. –  80 с.

11. Кара-Мурза С.Г. Проблемы интенсификации науки: технология научных исследований. – М.: Наука, 1989. – 248 с.

12. Основы научных исследований / Под ред. проф. В.И. Крутова, доц. Попова В.В. – М.: Высшая школа, 1989. – 400 с.

13. Аканов Б.А., Карамзин Н.А. Основы научных исследований. – Алма-Ата: Мектеп, 1989. – 136 с.

14. Бaлуха М.Т. Основи наукових досліджень. – К.: Вища шк., 1997. – 271 с.

15. Крутов В.И., Грушко И.М., Попов В.В. и др. Основы научных исследований. – М.: Высшая школа, 1989. – 399 с.