- •3. П’ятницька-Позднякова і.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник. К., 2003. – 116 с.
- •2. Теми наукових рефератів :
- •3. Рекомендована література:
- •5. П’ятницька-Позднякова і.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник. К., 2003. – 116 с.
- •4. Вимоги до оформлення реферату
- •1. Мета та завдання навчальної дисципліни :
- •3. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни:
- •16. Лудченко а.А., Лудченко я.А., Примак т.А. Основы научных исследований: Учебное пособие / Под ред. А.А. Лудченко. – 2-е изд. – к.: о-во "Знание", коо, 2001. – 113 с.
- •4. Засоби діагностики успішності навчання: Поточне опитування, письмове тестування, реферат, контрольна робота, підсумковий залік.
- •5. Інформаційні електронні ресурси:
- •Тема 1.
- •Тема 2.
- •Тема 3. Вступна частина магістерської наукової роботи
- •Тема 4.
- •Тема 5.
- •Тема 6.
- •Тема 7.
- •Тема 8.
- •Тема 9.
- •Тема 10.
- •1. Критерії оцінювання знань і практичних умінь студентів
- •2. Методи оцінювання знань і практичних умінь студентів:
- •3. Форми поточного і підсумкового контролю якості знань і практичних умінь студентів:
- •3.2. Орієнтовні завдання поточної контрольної роботи:
- •3.3. Орієнтовні питання підсумкового заліку:
- •4. Методичне забезпечення:
- •4.1. Види методичного забезпечення:
- •4.2. Рекомендована література:
1. Критерії оцінювання знань і практичних умінь студентів
з навчальної дисципліни «Методи наукових досліджень»:
1.1. При розробці критеріїв оцінки результатів вивчення навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень» за основу беруться фактори повноти засвоєння теоретичних знань і практичних умінь студентів, написання наукових рефератів і правильності виконання контрольних завдань.
Повноту виконання завдань контрольних заходів (поточних і підсумкових контрольних модулів) формують змістові чинники мети вивчення дисципліни і теоретичних знань, які мають набути студенти, відповідно навчальній та робочій програмі навчальної дисципліни. Правильність виконання завдань зумовлена рівнем виконання програмних завдань, набутих практичних умінь, а також досвідом виконання поточних заходів модульного контролю.
1.2. Відповідно, основними критеріями оцінки повноти результатів вивчення навчальної дисципліни «Методи наукових досліджень» є знання студентами :
- основних понять науки як системи знань, її функцій, структури та процесу наукового пізнання;
- категорій та основних етапів наукового пошуку;
- загальнонаукових і конкретно наукових методів дослідження;
- видів і жанрів наукових праць у вищій школі;
- способів пошуку і систематизації джерел дослідження;
- міждисциплінарного підходу до ведення досліджень у контексті їх взаємозв’язку зі змістом навчальних дисциплін навчального плану підготовки фахівців зі спеціальності 8.02020501 «Образотворче мистецтво».
1.3. Основними критеріями оцінки правильності виконання контрольних завдань є вміння студентами:
- застосовувати набуті теоретичні знання та професійно-практичні вміння у процесі підготовки і ведення наукових досліджень;
- формувати тему і наукову проблематику дослідження;
- застосовувати у науковому дослідженні загальні та конкретні дослідницькі методи;
- самостійно готувати, згідно чинних мовностилістичних вимог, текст наукової роботи;
- здійснювати пошук, відбір і систематизацію джерел дослідження з урахуванням вимог ДСТУ в галузі науки і науково-технічної діяльності;
- дотримуватися у процесі дослідження принципів наукової етики.
2. Методи оцінювання знань і практичних умінь студентів:
2.1. Поточне оцінювання знань-умінь і результатів самостійної роботи студентів здійснюється згідно з національною оціночною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») і стобальною шкалою ЕСТS. Максимальна кількість є 50 балів, які сумарно може одержати студент за результатами засвоєння змістових модулів (ЗМ) і виконання завдань контрольних модулів (КМ):
-
Поточне тестування та самостійна робота
Змістовий модуль 1
Змістовий модуль 2
Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
Т6
Т7
Т8
Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
Т6
Т7
Т8
Поточна кількість балів
2
2
4
2
4
4
2
5
4
2
4
2
5
2
4
2
2.2. Оцінювання результатів виконання контрольних завдань здійснюється згідно з національною оціночною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») і стобальною шкалою ЕСТS:
Кількість балів за виконанняконтрольних завдань (за шкалою ECTS) |
Підсумкова оцінка |
|
за національною шкалою
|
за шкалою ЕСТS |
|
90 – 100 |
відмінно |
А |
82 – 89 |
добре |
В |
74 – 81 |
С |
|
64 - 73 |
задовільно |
D |
60 – 63 |
E |
|
35 – 59 |
незадовільно |
FX |
0 – 34 |
F |
|
2.3. Сумарна кількість балів за результатами підсумкового контролю з урахуванням критеріїв повноти і правильності виконання поточних контрольних завдань, формується наступним чином:
Сумарна кількість балів (за шкалою ECTS) |
Кількість балів за |
Підсумкова оцінка |
||
повнотувиконання |
правильністьвиконання |
за національною шкалою |
за шкалою ЕСТS |
|
90 – 100 |
45 – 50 |
45 – 50 |
відмінно |
відмінно |
82 – 89 |
40 – 44 |
41 – 45 |
добре |
дуже добре |
74 – 81 |
37 – 40 |
37 – 41 |
добре |
|
64 – 73 |
32 – 36 |
32 – 37 |
задовільно |
задовільно |
60 – 63 |
30 – 31 |
30 – 32 |
посередньо |
|
35 – 59 |
17 – 29 |
18 – 30 |
незадовільно |
незадовільно |
0 – 34 |
0 – 17 |
0 – 17 |
||
2.3. Вищою сумарною кількістю балів є 100 балів (відповідно, за повноту виконання завдань поточного контрольного модуля – 50 балів, за правильність – 50 балів), що відповідає вищому рівню оцінки «відмінно». Нижчою (граничною) сумарною кількістю є 34 бали (відповідно, за повноту виконання завдань контрольного модуля – 17 балів, за правильність – 17 балів), що відповідає нижчому рівню оцінки «незадовільно».
