4. Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам

Ці пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 1 грудня 1998 р. Одним із суб’єктів пенсійного забезпечення є наукові працівники. Такими, зокрема, вважаються особи, які за ос­новним місцем роботи професійно займаються науковою, на­уково-технічною, науково-організаційною або науково-педа­гогічною діяльністю та мають відповідну кваліфікацію неза­лежно від наявності наукового ступеня чи вченого звання, що підтверджене результатами атестації і працюють на поса­дах наукових працівників.

Науково-педагогічними працівниками, які теж мають право на пенсію за цим Законом, є особи, які за основним місцем роботи займаються професійно-педагогічною та науковою або науково-технічною діяльністю у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти 111—IV рівнів акредитації і працюють на посадах науково-пе­дагогічних працівників відповідно до ст. 48 Закону України «Про вищу освіту».

Особливістю пенсій наукових (науково-педагогічних) пра­цівників є джерела їх фінансування, а також порядок обчис­лення заробітку, з якого нараховується пенсія.

Законом України «Про наукову і науково-технічну діяль­ність» визначені декілька джерел фінансування цих пенсій. Зокрема, сума пенсій у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р., фінансується за раху­нок коштів Пенсійного фонду України.

Різниця між розміром призначеної пенсії за Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до Закону України «Про загально­обов'язкове державне пенсійне страхування», для бюджет­них установ фінансується за рахунок коштів Державного бюджету, для небюджетних державних установ — 50 % різ­ниці покриваються коштами Державного бюджету, а решта різниці — за рахунок коштів цих установ.

Науковим (науково-педагогічним) працівникам недер­жавних установ різниця пенсії фінансується за рахунок коштів цих установ.

На відміну від інших видів спеціальних пенсій при їх на­рахуванні заробітна плата визначається у порядку, визначе­ному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому розмір заробітної плати для обчислення пенсії визначається із врахуванням серед­ньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях еко­номіки України за календарний рік, що передує року звер­нення за призначенням пенсії, суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць наукового стажу, а також кількості місяців наукового стажу, за які розраховано коефіцієнти за­робітної плати наукового працівника.

Коефіцієнт заробітної плати вираховується з огляду на оплату праці наукового (науково-педагогічного) працівника, з якої сплачено страхові внески, а також середню заробітну

плату працівників, зайнятих у галузях економіки, за той місяць, за який розраховується коефіцієнт.

Розмір заробітної плати для обчислення пенсії не може пе­ревищувати грошову суму заробітку, з якої справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. При об­численні розміру пенсії враховується лише заробітна плата за основним місцем роботи наукового, науково-педагогічного працівника.

Для наукових і науково-педагогічних працівників вста­новлені такі самі види пенсій, як і для багатьох інших осіб.

Умовами призначення пенсії за віком є досягнення особою пенсійного віку, наявність поряд із загальним страховим ста­жем також і спеціального стажу наукової роботи. Останній визначається за правилами ст. 22 Закону України «Про на­укову і науково-педагогічну діяльність», відповідно до пере­ліку посад наукових працівників, ухваленого Кабінетом Міністрів України.

Для наукових (науково-педагогічних) працівників, які пе­рейшли на роботу до органів державної влади на посади, які згідно з чинним законодавством належать до посад держав­ного службовця, стаж наукової роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях зараховується до стажу роботи державного службовця, а для наукових (науково-педагогічних) працівників, які перейшли з органів дер­жавної влади (з посад, які згідно з чинним законодавством належать до посад державних службовців) на посади наукового (науково-педагогічного) працівника, стаж роботи на державній службі зараховується до стажу наукової (науково-педагогічної) роботи, незалежно від перерв і дати, коли такі переходи здійснювалися.

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівникові призначається з досягненням пенсійного віку: чоловікам — 60 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років, у тому числі спеціального стажу наукової роботи не менше 20 років, а жінкам, відповідно, — 55 років, 20 років та 15 років.

Законом передбачено, що розмір пенсії становить 80 % заробітної плати наукового (науково-педагогічного) праців­ника, обчисленої відповідно до законодавства про страхові пенсії. За кожний повний рік роботи понад стаж наукової ро­боти пенсія збільшується на 1 % заробітної плати, але не мо­же становити понад 90 % середньомісячної заробітної плати. При цьому граничний розмір пенсії не обмежується.

Обов'язковою умовою для призначення пенсії за віком науковим (науково-педагогічним) працівникам є їх звільнен­ня з роботи.

Пенсіонерам, які після призначення пенсії наукового (на­уково-педагогічного) працівника влаштувалися працювати за строковим трудовим договором чи контрактом на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників і відпрацюва­ли не менше двох років та отримували більш високий за­робіток, ніж той, з якого було обчислено пенсію, за їх заявою може бути проведений перерахунок розміру пенсії, керуючись більш високим заробітком за два роки підряд після призначення пенсії.

Науковим і науково-педагогічним працівникам у разі ви­знання їх інвалідами може призначатися пенсія по інвалід­ності. Пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання науковому (науково-педа­гогічному) працівникові призначається: інвалідам І групи — 80 %, інвалідам II групи — 60 % та інвалідам III групи — 40 % заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника.

Науковим (науково-педагогічним) працівникам, які стали інвалідами І, II, III групи внаслідок загального захворюван­ня, пенсія по інвалідності призначається у розмірі пенсії

наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно під віку: чоловікам — за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 ро­ків; жінкам — за наявності стажу роботи не менше 20 років, V тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

У зв'язку із втратою годувальника пенсія призначається непрацездатним членам сім'ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника (годувальника), які були на його утриманні. При цьому дітям пенсія призначається незалеж­но від того, чи перебували вони на утриманні годувальника. Розмір цієї пенсії становить 80 % пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника на трьох непрацездатних членів сім'ї, 60 % — на двох непрацездатних членів сім'ї і 40 % — па одного непрацездатного члена сім'ї.

Після призначення пенсії наукові (науково-педагогічні) працівники можуть працювати за строковим трудовим дого­вором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та займатися підприємницькою діяльністю, що не впливає на факт одержання ним пенсії. Вона виплачується їм повністю незалежно від доходів, одер­жуваних після виходу на пенсію.