3. Пенсії особам, які виконують обов'язки

державної служби

Пенсії державним службовцям. Пенсійне забезпечення державних службовців відбувається відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р., яким встановлено пільгові умови набуття права на пенсію цією категорією осіб. Крім того, державним службовцям встановлено пенсії у розмірах вищих, ніж для інших кате­горій пенсіонерів.

Особливістю пенсій, що передбачені Законом України «Про державну службу», є те, що за його нормами пенсії при­значаються не лише державним службовцям, але й деяким іншим категоріям осіб. Це, зокрема, стосується журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, служ­бових осіб Національного банку України, працівників дипломатичної служби, працівників органів судової експер­тизи, посадових осіб митних органів, помічників-консультантів народних депутатів. При цьому необхідно пам'ятати, що особливості умов права на пенсію, а також порядку обчис­лення стажу, що дає право на відповідну пенсію, встанов­люється спеціальним законодавством.

Державними службовцями вважаються особи, які займа­ють посади в державних органах та їх апараті, здійснюють професійну діяльність щодо практичного виконання завдань та функцій держави, наділені для цього відповідними служ­бовими повноваженнями і одержують заробітну плату за ра­хунок державних коштів.

Для набуття права на пенсію державні службовці повинні дотримуватися декількох умов.

Передусім це є досягнення ними загального пенсійного віку, встановленого законодавством (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років).

Важливою умовою є наявність в особи загального страхо­вого стажу, а також спеціального стажу державної служби. Щодо тривалості загального стажу, то він повинен становити для чоловіків 25 років, для жінок — 20 років. Спеціальний стаж перебування на державній службі Закон встановлює тривалістю не менше 10 років.

Ще однією умовою призначення цього виду пенсій є обов'язкове звільнення з посади державного службовця і вихід його на пенсію.

Право на вказану пенсію мають також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, — незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Варто наголосити, що у разі, коли державного службовця було звільнено з державної служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадо­вого становища, або вчиненням корупційного діяння, він позбавляється права на одержання спеціальної пенсії. У та­ких випадках пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах.

Пенсії державним службовцям призначаються у розмірі 80 % суми їх посадового окладу з урахуванням надбавок, без обмеження граничного розміру пенсії.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на дер­жавній службі пенсія збільшується на 1 % заробітку, але не більше 90 % посадового окладу з урахуванням надбавок, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержува­ного після виходу на пенсію.

При одержанні державними службовцями інвалідності під час служби їм призначається і виплачується пенсія по інвалідності. Тим із них, які безпосередньо перед зверненням за призначенням пенсії працювали на посадах державних службовців і в період перебування на державній службі визнані інвалідами І та II груп, незалежно від причини інвалідності, пенсії у зв'язку з інвалідністю призначаються в розмірах, передбачених Законом України «Про державну службу», після припинення ними державної служби.

Необхідною умовою призначення пенсії по інвалідності в цьому разі є наявність стажу державної служби не менше 10 років.

Законом України «Про державну службу» передбачено і пенсії у зв'язку із втратою годувальника. У разі смерті дер­жавного службовця вони призначаються його членам сім'ї за наявності у померлого годувальника стажу державної служ­би не менше 10 років та загального трудового стажу згідно з вимогами пенсійного законодавства.

Право на пенсію мають непрацездатні члени сім'ї померло­го годувальника, які були на його утриманні на момент смерті. Дітям пенсія призначається незалежно від того, були вони на утриманні годувальника чи ні. Коло непрацездатних членів сім'ї визначається відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається у розмірах 70 % заробітної плати померлого годувальника на одного утриманця і 90 % — на двох і більше утриманців.

За такими самими правилами призначаються пенсії жур­налістам державних і комунальних засобів масової інфор­мації, працівникам установ Національного банку України,

помічникам-консультантам народних депутатів України, працівникам дипломатичної служби, службовим особам митних органів, працівникам органів судової експертизи, що як вже було зазначено, прирівняні у пенсійному забезпе­ченні до державних службовців.

Пенсії посадовим особам місцевого самоврядування. По­садовою особою місцевого самоврядування вважається особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відпо­відні посадові повноваження щодо здійснення організа­ційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

При призначенні пенсій за віком виокремлюють дві різні категорії посадових осіб місцевого самоврядування:

1. посадові особи, які призначалися чи затверджувалися відповідною радою або відповідною посадовою особою;

2. посадові особи, які працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування, куди були обрані відпо­відною територіальною громадою чи відповідною радою.

Першій категорії осіб пенсія призначається на умовах, визначених Законом України «Про державну службу».

Щодо другої категорії, то тут законодавством встановлено дещо відмінні умови пенсійного забезпечення. Зокрема, тим посадовим особам місцевого самоврядування, які працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування 8 ро­ків і більше або протягом повних двох і більше скликань, починаючи зі скликання 1990 року, за винятком припинення повноважень з причин, визначених ст. 78, пунктами 2, 3, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в

Україні», пунктами 1, 2, 6 ч. 1 і п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», за наявності загального страхового стажу для чоловіків не менше 25 років і для жінок — не менше 20 років, пенсія призначається незалежно від того, де вони працювали перед призначенням пенсії.

Виборними посадами в органах місцевого самоврядування вважаються посади сільських, селищних, міських голів, голів та заступників голів районних у місті, районних, обласних рад, секретарів сільських, селищних, міських рад та голів постійних комісій з питань бюджету обласних рад, які працюють на постійній основі.

Розмір пенсії за віком посадовим особам місцевого само­врядування встановлюється відповідно до Закону України «Про державну службу».

Пенсія по інвалідності призначається посадовим особам місцевого самоврядування на умовах, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Особи, визнані інвалідами І або II групи, за умови, що інва­лідність настала у період перебування на службі в органах місцевого самоврядування, мають право на таку пенсію за наявності стажу служби в органах місцевого самоврядуван­ня або державної служби не менше 10 років. При цьому не­обхідно враховувати вимоги законодавства про страхові пенсії щодо необхідності загального страхового стажу залеж­но від причини інвалідності.

У зв'язку з втратою годувальника пенсія призначається членам сім'ї померлої посадової особи місцевого самовряду­вання, якщо смерть годувальника настала в період перебу­вання на службі в органах місцевого самоврядування за наявності у померлого стажу служби в органах місцевого са­моврядування або державної служби не менше 10 років.

Пенсії народним депутатам. Пенсійне забезпечення народ­них депутатів України здійснюється відповідно до Закону Ук­раїни «Про статус народного депутата» від 17 листопада 1992 р.

Пенсія за віком призначається народним депутатам у разі досягнення ними встановленого законодавством пенсійного піку: чоловіки — 60 років, жінки — 55 років та наявності трудового стажу для чоловіків — не менше 25 років, для жінок — не менше 20 років.

Після закінчення депутатських повноважень народному депутатові може бути призначена пенсія достроково, але не раніше ніж за 2 роки до встановленого Законом пенсійного піку. При цьому наявність встановленого законодавством за­гального страхового стажу є обов'язковою.

Розмір пенсії за віком народному депутатові становить Н0 % від місячної заробітної плати нині працюючого народ­ного депутата. До заробітної плати депутата включаються та­кож доплати і надбавки до посадового окладу. За кожний повний рік роботи понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія за віком збільшується на 1 % заробітку, але не більше ніж до 90 % без обмеження граничного розміру пен­сії. При зміні розмірів заробітної плати працюючих депу­татів відповідно проводиться перерахунок розміру пенсій.

Пенсія по інвалідності народному депутату призначається у разі встановлення йому інвалідності І або II групи. При цьому загальний страховий стаж та причина інвалідності до уваги не береться. Розмір пенсії по інвалідності визначається за тими самими правилами, що і розмір пенсії за віком.

Пенсії за віком та по інвалідності виплачуються народ­ному депутатові у повному розмірі незалежно від його ні робітку, одержуваного після виходу на пенсію.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в разі смерті народного депутата непрацездатним членам його сім'ї, які перебувають на його утриманні. Дітям така пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утри­манні померлого годувальника. Перелік осіб, які вважаються утриманцями і відповідно мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, визначається законодавством про пенсійне забезпечення. Право на цей вид пенсії не залежить від причини смерті народного депутата, а також від на­явності у нього загального страхового стажу.

Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника залежить від кількості утриманців. На одного утриманця пенсія при­значається у розмірі 70 % заробітної плати працюючого на­родного депутата з урахуванням усіх доплат та надбавок до посадового окладу; на двох і більше утриманців розмір пенсії становить 90 % заробітку працюючого народного депутата.

Пенсії суддям і службовим особам органів прокуратури. Спеціальні пенсії призначаються прокурорам і слідчим неза­лежно від віку, які мають стаж роботи не менше 20 років, у тому числі на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років. Розмір пенсії становить 80 % від суми їх се­редньомісячної зарплати. За кожний повний рік роботи по­над 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 %, але не більше 90 % місячного заробітку.

Тим особам, які не мають обов'язкової 20-річної вислуги, але стаж роботи в органах прокуратури становить не менше 10 років, при досягненні чоловіками 55 років і стажу 25 років, а жінками — 50 років і стажу відповідно 20 років, пенсія призначається пропорційно кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 % місяч­ного заробітку за 20 років вислуги. Право на пенсію мають прокурори та слідчі прокуратур, які перед зверненням за призначенням пенсії працювали в органах прокуратури.

Прокурорам і слідчим, які визнані інвалідами І та II груп, призначається пенсія по інвалідності за наявності стажу ро­боти в органах прокуратури не менше 10 років у розмірі 80 % місячного заробітку.

Права на пенсію не мають особи, які звільнені з роботи за порушення дисципліни з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, або засуджені за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадово­го становища, або вчиненням корупційного діяння.

Особам, які перебували на утриманні померлого прокуро­ра чи слідчого прокуратури, призначається пенсія у зв'язку

і втратою годувальника, якщо стаж їх роботи в органах про­куратури був не менше 10 років. Розмір пенсії становить 60 % від місячного заробітку на одного утриманця і 80 % — на двох та більше утриманців.

Пенсійне забезпечення суддів здійснюється на умовах, визначених законодавством для державних службовців.