2. Державні пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звіль­нених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квіт­ня 1992 р. з наступними змінами і доповненнями¹ визначено дві основні групи суб'єктів пенсійних прав:

1. військовослужбовці та особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;

2. особи, які мають право на пенсію нарівні з військовос­лужбовцями.

До першої групи належать:

а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом;

б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу по­даткової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту;

в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;

г) особи начальницького і рядового складу державної по­жежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформа­ції України;

ґ) громадяни інших держав із числа військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно про­живають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Ук­раїни, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із зако­нодавством держави, на території якої вони проживають;

д) особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і міч­манів, військовослужбовців надстрокової служби і військо­вої служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, у передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» випадках.

Нарівні з військовослужбовцями строкової служби та чле­нами їхніх сімей, право на пенсію також мають (друга група суб'єктів):

а) партизани і підпільники, визнані такими законодав­ством України, які не займали командні посади, та члени їх сімей;

б) робітники і службовці відповідних категорій, що визна­чаються Кабінетом Міністрів України, які стали інвалідами у зв'язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворю­вання, пов'язаного з перебуванням на військовій службі в період Великої Вітчизняної війни чи на роботі у районах воєнних дій (на прифронтових ділянках залізниць, спору­дженні оборонних рубежів, військово-морських баз, аеро­дромів тощо), і члени їх сімей;

в) громадяни, які стали інвалідами у зв'язку з поранен­ням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням у винищувальних батальйонах, взводах і заго­нах захисту народу, та члени їх сімей;

г) військовозобов'язані, призвані на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок пора­нення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при вико­нанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та члени їх сімей;

ґ) працівники воєнізованої охорони, які не підлягають державному соціальному страхуванню, та члени їх сімей.

Пенсійне забезпечення осіб, які займали командні посади, що відповідають посадам офіцерського складу, у парти­занських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуван­ням Л. Свободи та членів їхніх сімей здійснюється на підста­вах, встановлених законом для осіб офіцерського складу та членів їхніх сімей.

Пенсійне забезпечення жінок, які були у добровільному порядку зараховані на дійсну військову службу на посади солдатів, матросів, сержантів і старшин, та членів їхніх сімей здійснюється на підставах, встановлених законом для військовослужбовців надстрокової служби і військової служ­би за контрактом та членів їхніх сімей.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільне­них з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає, що залежно від соціального ризику можуть призначатися такі види пенсій: а) довічні пенсії за вислугу років за наяв­ності визначеної законом вислуги років; б) пенсії по інвалідності; в) пенсії у зв'язку з втратою годувальника чле­нам сім'ї померлого військовослужбовця.

Пенсійне забезпечення військовослужбовців строкової служби та членів їхніх сімей здійснюється органами Пенсійного фонду України. Натомість особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей пенсійне забезпечен­ня здійснюється Міністерством оборони України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у ( правах охорони державного кордону України, Управлінням державної охорони, органами управління інших військових формувань, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інфор­мації України, Державною податковою адміністрацією Ук­риши, Державним департаментом України з питань виконання покарань, Міністерством України з питань надзвичай­них ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством транспорту та зв'язку України. З 2007 р. пенсійне забезпечення вказаних категорій осіб здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Стаття 12 Закону закріплює два самостійні юридичні склади, що є підставою для призначення цієї спеціальної пенсії. Перший стосується пенсії за вислугу років осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військово­службовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, та інших осіб, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше незалежно від віку і підстав звільнення із військової служби.

Другий юридичний склад має значення для призначення пенсії особам, які на день звільнення із військової служби не мають 20 років вислуги незалежно від підстав та часу звільнення. У цьому випадку пенсія призначається за наяв­ності наступних умов:

а) досягнення військовослужбовцем віку 45 років. Ця умо­ва не стосується інвалідів війни, які мають право на пенсію незалежно від віку;

б) наявність загального страхового стажу 25 календарних років і більше;

в) наявність вислуги військової служби або служби в орга­нах внутрішніх справ не менше 12 календарних років і 6 місяців.

Окремий юридичний склад встановлений як гарантія для осіб, які звільнені з військової служби відповідно до Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 р. У цьому випадку пенсійний вік встановлено 45 років і вислуга років не менше 15 років.

Не мають права на пенсію особи, звільнені зі служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з вико­ристанням свого посадового становища, чи вчиненням корупційного діяння, а також особи, які були позбавлені військових або спеціальних звань.

Вислуга років необхідна для призначення пенсії, обчис­люється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розмір пенсії за вислугу років залежить від підстав її призначення, а також від тривалості самої вислуги. Зокрема пенсії за вислугу років призначаються:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служ­би за контрактом, особам начальницького і рядового складу ор­ганів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років — 50 %, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я — 55 % відповідних сум грошового забезпе­чення; за кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується на 3 % відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ: за загальний трудовий стаж 25 років — 50 % і за кожний рік стажу понад 25 років, пенсія підвищується на 1 % відповідних сум грошового забезпечення;

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціально­го захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів

їхніх сімей»: за вислугу 15 років — 40 % відповідних сум грошового забезпечення зі збільшенням цього розміру на 2 % за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 % відповідних сум грошового забезпечення.

Мінімальний розмір пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не повинен бути нижчим за мінімальний розмір страхової пенсії за віком.

Загальний розмір пенсії за вислугу років військовослуж­бовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ не повинен перевищувати 90 % відпо­відних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, — 100 %, до категорій 2 — 95 % .

До пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військо­вослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Зако­ном (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховуються надбавки:

а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утри­манні непрацездатних членів сім'ї — у розмірі 50 % прожит­кового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на кожного непрацездатного утриманця;

б) державна соціальна допомога на догляд інвалідам І гру­пи внаслідок причин, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, або внаслідок трудового каліцтва, про­фесійного чи загального захворювання, або одиноким пенсіонерам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують догляду, у порядку і на умовах, передба­чених Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»;

в) надбавка особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у порядку і на умовах, передбачених ст. 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а особам, які мають особливі трудові вислуги перед Батьківщиною, — у порядку і на умовах, пе­редбачених ст. 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян по­чилого віку в Україні».

У тому випадку, коли розмір пенсії з урахуванням усіх надбавок, доплат і підвищень перевищує 90 % максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, з яких справляються внески до страхових соціальних фондів, то пенсія виплачується у сумі, що не перевищує цей розмір, встановлений на відповідний рік.

Ще одним видом пенсій для військовослужбовців, осіб на­чальницького і рядового складу органів внутрішніх справ є пенсії по інвалідності.

Пенсія по інвалідності може бути призначена, якщо інвалідність настала: в період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в по­лоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заруч­ником не було добровільним і особа, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Група, причини, а також час настання інвалідності вста­новлюються медико-соціальними експертними комісіями.

Особи з числа військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію по інвалідності, залежно від причини інвалідності поділяються на дві категорії:

а) інваліди війни. Для цих осіб причиною інвалідності можуть бути поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'яз­ків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних м перебуванням на фронті, у партизанських загонах і зєднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю у бойових діях у мирний час;

б) інші інваліди з числа військовослужбовців. Причиною інвалідності для них є каліцтво, одержане в результаті не­щасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або захворюван­ня, що пов'язане з проходженням служби.

Розміри пенсій по інвалідності залежать від групи, а та­кож причин інвалідності.

Пенсії по інвалідності призначаються в таких розмірах:

а) інвалідам війни І групи — 100 %, II групи — 80 %, III групи — 60 % відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим інвалідам І групи — 70 %, II групи — 60 %, III групи — 40 % відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлені диференційовано залежно від причин та групи інвалідності. Зо­крема, інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби І групи — у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, II групи — трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, III групи — двох мінімальних пенсій за віком, іншим інвалідам із числа солдатів і матросів строкової служби І гру­пи — 200 %, II групи — 100 % і III групи — 50 % мінімаль­ного розміру пенсії за віком; інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби — у розмірі 110 %, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого началь­ницького і рядового складу органів внутрішніх справ і дер­жавної пожежної охорони — 120 %, а з числа осіб офіцер­ського складу та осіб начальницького складу (крім молодшо­го) органів внутрішніх справ і державної пожежної охоро­ни — 130 % відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених цією статтею для інвалідів з числа солдатів і мат­росів строкової служби.

До пенсій по інвалідності, що призначаються згідно з За­коном України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», нараховуються надбавки. При цьому вони нараховуються тільки на тих чле­нів сім'ї, які не одержують страхову пенсію.

Надбавки і підвищення до пенсій по інвалідності внаслі­док Чорнобильської катастрофи нараховуються в порядку, встановленому Законом України «Про статус і соціальний за­хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскільки підставою для призначення вказаних пенсій є визнання особи інвалідом, то і пенсія по інвалідності призна­чається на час інвалідності, а інвалідам — чоловікам старше 60 років, жінкам 55 років пенсії по інвалідності признача­ються довічно.

Якщо пенсіонер, який не досяг пенсійного віку, визнаний працездатним, то виплата йому пенсії по інвалідності припи­няється. При зміні групи інвалідності проводиться перераху­нок розміру пенсії.

У разі порушення інвалідом з числа військовослужбовців, строку повторного огляду у медико-соціальних експертних комісіях виплата йому пенсії зупиняється, а при визнанні його знову інвалідом — поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць до дня повторного огляду.

У разі порушення інвалідом строку повторного огляду з поважної причини виплата йому пенсії поновлюється з дня зупинення, але не більш як за 3 роки до дня повторного огля­ду, якщо медико-соціальна експертна комісія визнає його за цей період інвалідом. Якщо за цих умов при повторному огляді встановлено іншу групу інвалідності, пенсія за зазна­чений час виплачується за попередньою групою інвалідності.

Наступним видом пенсій, які призначаються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільне­них з військової служби, та деяких інших осіб», є пенсії в разі втрати годувальника. Вони призначаються за умови, що годувальник помер у період проходження служби чи не пізніше 3 місяців після звільнення з неї, незалежно від при­чин смерті, або ж смерть наступила пізніше 3 місяців після звільнення зі служби, однак її причиною були поранення, контузія, каліцтво чи захворювання, одержане під час про­ходження служби.

Сім'ї пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб на­чальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та інших осіб мають право на пенсію по втраті годувальника, якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Право на пенсію у разі втрати годувальника мають непра­цездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, які перебували на їх утриманні, тобто одержували від них допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездат­ним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранен­ня, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок по­ранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захво­рювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтер­національного обов'язку, мають право на призначення до­строкової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до до­сягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону Ук­раїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страху­вання», за наявності страхового стажу не менше 25 років — для чоловіків і не менше 20 років — для жінок.

Непрацездатними членами сім'ї відповідно до Закону вва­жаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнен­ня 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку або є інвалідами;

в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, які загинули, померли чи про­пали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення з неї внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні військових обов'язків, захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи вико­нання інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію після досягнення чоловіками 55 років, жінками — 50 років або якщо вони є інвалідами;

г) дід і бабуся — за відсутності осіб, які за законом зо­бов'язані їх утримувати;

ґ) дружина (чоловік) або один із батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Нарівні з рідними батьками право на пенсію також мають і усиновителі, а усиновлені мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми.

Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім студентів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.

Вітчим і мачуха мають право на пенсію нарівні з батьком і матір'ю за умови, якщо виховували або утримували помер­лого пасинка чи падчерку не менш як 5 років.

Пасинок і падчерка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми.

Розмір пенсії по втраті годувальника залежить від причи­ни його смерті.

Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в на­ступних розмірах:

а) членам сімей військовослужбовців, осіб начальницько­го і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служ­би (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських заго­нах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визна­них такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мир­ний час — 40 % заробітку годувальника на кожного непра­цездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії чле­нам сімей померлих пенсіонерів з числа інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;

б) сім'ям військовослужбовців, осіб начальницького і ря­дового складу органів внутрішніх справ, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного ви­падку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, — ЗО % заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.

Пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, та інших осіб, які мають право на пенсію, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім'ї не можуть бути нижчими:

а) для членів сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, які померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час: для членів сімей сержантів і старшин, єфрейторів (старших солдатів) і старших матросів строкової служби — 165 %, членів сімей прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони — 180 %, а для членів сімей офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони — 195 % мінімального розміру за віком;

б) сім'ям військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби пенсії підвищуються на 75 % мінімального розміру пенсії для членів сімей відповідних категорій військовослужбовців.

Законом також визначені категорії осіб, яким пенсія по втраті годувальника виплачується у підвищеному розмірі.

Дітям, які втратили обох батьків, пенсія обчислюється на підставі заробітку обох батьків.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, впродовж якого вони вважаються непраце­здатними.