Нетрадиційні форми і методи роботи за кордоном.

Високого рівня досягла Угорщина у вихованні підростаючого покоління. Основа шкільної системи становить восьмикласна неповна середня школа, по закінченні якої, учні переходять у чотирьохкласну гімназію. На предмет музики у 1 кл. школи відводиться по півгодини два рази на тиждень, у 2-7-му класах по дві години на тиждень.

Велике розповсюдження отримали вокально-музичні неповні середні школи, іншими словами, загальноосвітні школи з музичним нахилом. В них у 1-4 кл. музиці відводиться 6 годин на тиждень.

Досягнення в галузі музичного виховання в Угорщині зв’язано з ім’ям Золтана Кодая (1882-1967) – класика сучасної угорської музики, фольклориста, педагога. У 20-х роках Золтан почав свою діяльність в сфері дитячого музичного виховання. Це стало головною працею його усього життя. Його система будується на принципі всезагальності дитячого музичного виховання. Увесь процес навчання будується на народнопісенному музичному матеріалі. Кодай ввів в масову угорську школу метод „Тоніка соль-фа”. Метод Кодая – це цілий комплекс: пізнання елементів музичної мови починається через доступну дітям систему відносної сольмізації, ручні знаки, угорську народну пісню, загальноосвітні школи з музичним нахилом, хоровий спів.

Кодай поставив мету: музична культура повинна бути надбанням кожного.

У початкових класах з дітьми 6-10 років уроки музики проводить вчитель, який веде всі предмети. З дітьми 11-14 років працює спеціаліст по музиці. Два перші роки навчання будуються тільки на угорському музичному матеріалі. При вивченні основ музичної грамоти широко використовуються ручні рухи (знаки). Велику увагу угорські вчені приділяють розвитку ритмічного слуху (плескання у долоні, вистукування ритму та ін.). Система Золтана Кодая строго ураховує вікові особливості дітей.

Найбільш інтенсивна система Кодая у загальноосвітніх школах з музичним нахилом.

Цікаві методи музичного виховання склались у Болгарії.

Уроки музики проводяться з 1-го по 9-й клас. У 10-12-х класах – уроки музики це факультативні заняття по 2 годи. на тиждень. На урок музики у І кл. відводиться по 1-й годині на тиждень, а в 2-6 класі по 2 години.

У школах Болгарії використовують метод „столбицы” (розроблений Борисом Тричковим) – діти співають по нотам. Цей метод допомагає у масовій роботі з учнями в загальноосвітніх школах.

Зараз використовують також нові методи навчання на уроках музики: імпровізація і гра на музичних інструментах.

Австрійське місто Зальцбург

Великий вклад у музичне виховання вніс Карл Орая (1895-1982). Його методика спирається на широке використання музичного фольклору і розвиток творчої ініціативи учнів. Його видання „Шульверк” (музика для дітей) – 5-ти томне зібрання п’єс для хорового виконання у супроводженні музичних інструментів, вправ, театралізованих сценок.

„Шульверк” побудований на народних піснях, стародавній музиці, вміщує у собі велику кількість фольклорних текстів, хорових пісень, різноманітних загадок, прислів’їв, рахівниць, подражнивок та ін.

Музичне виховання, на думку, Орая, не повинне обмежуватися розвитком слуху, ритму, слуханням музики, навчанням співу або грі на інструментах. Задача музичного виховання – стимулювати і направляти творчу фантазію, вміння імпровізувати, складати у процесі індивідуального і колективного музиціювання.

Японія

У І кл. учні займаються музикою 3 рази на тиждень, з 2-го по 8-ий класи 2 рази, в 9-му – 1 раз на тиждень. Навчання дітей ведеться по єдиній програмі, яка утверджена національним міністерством просвіти. Але конкретну програму складають вчителя і керівництво школи з урахуванням місцевих умов.

На думку японських педагогів, дуже важливо музично освітити дітей у 1-му класі. Тільки тут повинен виховуватись інтерес до музики, серйозне ставлення до предмету, до всіх видів діяльності: співу, слуханню музики, елементарному оволодінню грою на деяких музичних інструментах.

Японські педагоги ставлять перед собою завдання сприяти активній самовиразності дітей в музиці, творчій прояві себе у ній.

Вже у 1-му класі перед вчителем стоїть завдання навчити дітей цілому комплексу вмінь та навичок: учні вчаться правильно сидіти і дихати під час співу, розуміти основні диригентські жести, співати легким ненапруженим звуком, розучування та виконання різноманітних пісень.

Перш ніж навчити дітей грати на музичних інструментах, велику увагу приділяють розвитку в них почуттів ритму. Діти поплескують або відстукують сильну долю, слухаючи і виконуючи пісню.

Навчання співу по нотам проходить на ладовій основі по абсолютній системі: спочатку використовується „сходинка”, потім на нотному стані (без скрипічного ключа) у зв’язку з рухом мелодійної лінії зображаються зірки, всередині яких назви нот, потім зірочки заміняють нотами. Тільки після знайомства з нотами починається робота на музичних інструментах. Вивчання не складних пісень.

Використовується багато техніки відеоматеріалів на уроках.

У початкових класах Великобританії навчаються діти від 5 до 11 років. Всі предмети веде один вчитель. Як і в інших деяких країнах, в англійських школах відсутні єдині учбові плани та програми. Вони складаються директорами шкіл, завідуючими з урахуванням місцевих умов. Рівень музичної праці в школах різний. Різна і методика музичного виховання.

На уроках часто використовуються прийоми, розроблені Дж. Квертеном (1816-1880). У наш час його система відома як релятивна. Значне місце у школі на заняттях займає „електронна музика”. Використання технічних засобів дуже вабить учнів. Багато викладачів бачать шлях творчого розвитку школярів у процесі вільного використання техніки на уроках музики.

Уроки проходили не в стандартних формах. Готуючись до уроку, ми використовували нетрадиційні методи. Нами були проведені комплексний урок (І кл.), інтегровані уроки, атестаційні уроки з музики та один урок у класі з поглибленим вивчанням музики.

Перший проведений урок був комплексний для 1 класу. Мета уроку – за допомогою музичних творів закріпити уявлення дітей про основи культурної поведінки, про ввічливі слова вітання, як чемну форму звертання. Удосконалювати уявлення про те, як цінує український народ ввічливість. Викликати позитивні емоції, пов’язані з музичними образами і їх гуманістичним змістом. Виховувати любов до рiдних, позитивне ставлення до дорослих і однолітків, бажання бути привітним і чемним. Виховувати любов до пісні і слова рідного народу, повагу до його традицій і мудрості.

Урок пройшов на високому рівні, працював весь клас.

На початку уроку ми повторили добрі слова, привітання до дорослих (мовні привітання). Повторили поспівку „Приємні діти”. Познайомили дітей з новою піснею „Добрий вечір, дівчино”. Разом із учнями проаналізували пісню, звернули увагу на те, якими добрими лагідними словами перемовляються хлопці і дівчата, як ввічливо звертаються один до одного.

Велику увагу на уроці приділили народним прислів’ям, провели чіткий аналіз.

Кожен учень мав можливість розповісти вірші про своїх рідних, пісні про них.

Гра „Квіти для дівчаток” сприяла розвитку самостійності, повагу до інших учнів.

Насичений цікавими завданнями та формами роботи був тематичний вид уроку для 1-го класу. Тема якого була: „Веселое лето”. Початок уроку починався із опитування учнів. Клас був добре організований, це сприяло кращій роботі на уроці. Кожен учень мав можливість розгорнути свою точку зору, поміркувати.

Урок музики був поєднаний із уроком читання, ритміки, природи. Різноманітні форми роботи змінювалися іншими: читання вірша учнями перейшло в імпровізацію танцю з парасольками, що дало змогу дітям повторити знайомий танець. Виконуючи завдання з курсу природознавства, ми повторили про рослини, квіти, а потім діти станцювали імпровізацію „Танець квітів”. Після танцю ми знов повторили вивчений матеріал з природознавства про комах нашої планети. Використовуючи метод О. Сухомлинського, ми поєднали природні явища, рослини, комах із слуханням п’єси П.Ч. Чайковського „Июнь” (фрагмент додаток 2).

Після слухання п’єси ми провели бесіду за змістом п’єси, після чого прочитали вірш А. Плещова „Вечір”, прослухали п’єсу „Вечір” С.С. Прокоф’єва (фрагмент додаток 3).

Бесіда за змістом п’єси.

На цьому уроці ми провели різноманітні форми роботи. Велику увагу приділяли естетичному розвитку дитини, розвитку її мовних здібностей. Такий вид уроку дав змогу оцінити учнів по декільком предметам. Через те, що урок був проведений у активному темпі, кожен учень працював на уроці. Більш ніж половина класу брали активну участь на уроці.

У сучасних умовах освіта має стати важливим фактором формування цілісного погляду людини на світ, засобом розвитку сенсорної, емоційної та інтелектуальної сфери особистості учнів. Вирішення цих завдань передбачає викладання шкільних предметів художньо-естетичного циклу. На наш погляд, ефективним засобом є інтеграція, яка набуває значення провідної тенденції. Багато педагогів усвідомлюють, що інтеграція змісту предметів – це не просто поєднання різних частин, а й об’єднання їх в одне ціле на основі загального підходу.

Ми пропонуємо розробку однієї теми (урок проводила із вчителем музики), що виникла під впливом концепції Д. Кабалевського. Вона увібрала досягнення світової музичної педагогіки і відкрита для педагогічних новацій.

Такий урок – це імпровізація, але вона добре продумана та підготовлена. Один учитель починає, другий підхоплює думку, кожний „вплітає” в загальну канву свої пояснення, проводить аналогії та, разом спираючись на можливості своїх предметів, досягаємо головної мети уроку. Так у свідомості учнів формується цілісне уявлення про явище, подію.

На наш погляд, інтегровані уроки дозволяють впроваджувати викладання предметів мистецтва відповідно до природи художньої творчості.

Тема уроку: „Фарби чарівної осені”

Мета уроку: усвідомлення учнями поняття „інтонація”

Завдання: залучити учнів до процесу художнього сприймання – мислення: сприяти збудженню емоційної сфери учнів; створити умови для розвитку здатності цілісно охоплювати образи мистецтва.

Обладнання: платівки (фонохрестоматія, 2-й клас); підручник (Хорошковська О., „Українська мова”, 3(2) кл. – К.: „Освіта”, 1993); кольорові олівці, папір, таблиця з кросвордом.

Тип уроку: комплексний.

Урок ми почали з „маршу” М. Лисенка, під який діти заходили до класу. Ми повідомили дітей про урок-подорож у світ прекрасного, у світ природи, і що в цьому нам допоможе мистецтво. Ми повторили види мистецтва. Прослухали кілька музичних мініатюр у виконанні вчителем музики, змінивши музичні засоби виразності. Після аналізу мініатюр ми прочитали вірш Нінель Приходько. Зробили детальний аналіз висловів. Наприклад:

„ліс горить” (він такого ж яскравого кольору, як і вогонь);

„берізка золота” (листя мають жовтий або золотавий колір) і т.д.

Після цього виду роботи ми звернулися до роботи з підручником, читаючи вірш Нінель Приходько „Жовтень”.

Читаючи учням вірша, ми виправляли мовні помилки учнів, звертали увагу на техніку читання.

Була проведена дуже цікава вокально-хорова робота.

Була впроваджена цікава додаткова література.

Читання вірша Марії Познанської: діти прочитали його, враховуючи інтонаційні позначки. І за допомогою творчого завдання (малювання малюнків до кожного рядка) ми спробували швидко вивчити уривок вірша, чого і досягли.

У підсумку уроку на повторення і закріплення вивченого на уроці матеріалу ми надали учням кросворд, який їм дуже сподобався.

Інтегровані уроки вчать дітей умінню помічати аналогії у творах різних художніх сфер, синтезувати знання про різні види мистецтва: вони спрямовані на розвиток таких якостей учнів, як ініціативність, самостійність, креативність, критичність мислення, створення умов для творчої самореалізації.