Нетрадиційна методика викладання музики л. Шафера

Значний вплив на сучасну методику викладання музики здійснили роботи видатного канадського композитора і педагога М. Шафера. На його думку, розпочинати музичне виховання доцільно з раннього віку. Щоб навчити дитину розуміти музику, необхідно розпочинати з розвитку умінь чітко сприймати і розрізняти звуки навколишнього середовища, навчити створювати музичні звуки, імпровізувати з ними, придумувати музичні мелодії різних настроїв, ритмічних малюнків. Канадський композитор переконаний, що навчити музичного сприймання можна лише паралельно з музичною експресією (вмінням виражати свої думки, почуття, емоції музичною мовою).

Він відзначив новий підхід до викладання музики у школах, який знайшов визнання не тільки в Канаді і за її межами. Традиційна схема: спочатку навчись грати, співати, вивчи ноти, а потім надай своєму виконанню естетичного забарвлення, була відкинута як така, що не виправдала себе, бо багаторазові повторення вправ зводили нанівець у більшості дітей інтерес до музичних занять і зумовлювали низький рівень музичної культури. Тому роботи М. Шафера з ентузіазмом були сприйняті педагогічною громадськістю. На зміну жорстокій системі навчання музики прийшло вільне експериментування із звуками, ритмом, мелодіями. Мета сучасних музичних занять - дати можливість дітям усвідомити радість творчого спілкування з музикою, сформувати позитивне, естетичне ставлення до досвіду музичного пізнання дійсності.

Особливої корекції зазнала методика початкової музичної освіти, яка включає спів, навчання нотної грамоти, сприймання музики, гру на музичних інструментах. Одне з головних завдань інструментального навчання полягає в тому, щоб навчити учнів мистецтва слухового сприймання звуків, навколишнього середовища і звуків, котрі вихованці можуть отримати за допомогою різних музичних інструментів: металофонів, барабанів, кастаньєт, дзвіночків, ксилофонів, дудочок, цимбал, арф. Навчання учнів осмислено сприймати звуки, розглядається як фундаментальне уміння, необхідне дітям у процесі музичної гри. Стимулюючи експерименти школярів з інструментами, педагог повинен забезпечувати поступовий перехід до справжньої музичної діяльності, розвивати глибоке розуміння музики. Атмосфера на заняттях має бути невимушеною, доброзичливою, творчою, бажане широке використання ігрових методів. Проте існують певні жорстокі правила, дотримуватися яких повинен кожен учень:

1. ніхто з дітей не грає, коли пояснює вчитель;

2. за сигналом вчителя, всі учні припиняють гру.

Найбільш простою і широко використовуваною формою організації роботи з музичними інструментами є діяльність у колі.

Методика Івана Плоуда „м’юзикабек”.

Канадський педагог Іван Плоуд розробив спеціальну методику навчання музики під назвою „М’юзикабек”, що в дослівному перекладі означає „музика – це забава”, тобто використання на уроках музики різних технічних засобів, зокрема, магнітофона.

Сутність методики полягає в тому, що вже на перших уроках учень отримує можливість співати, грати під акомпанемент відомих музикантів, він начебто стає рівноправним учасником професійного оркестру, ансамблю, хору. Такий підхід до навчання дає можливість дітям побувати в ролі справжнього артиста, привчає до роботи в групі, є прекрасним засобом розвитку музичного сприймання.

У процесі підготовки учителів до впровадження нових музичних прийомів пропонується досить детальні розробки музичних занять. Декілька прикладів методичних рекомендацій.

Назва заняття: „Про що ми говоримо”.

Мета: навчитися розрізняти короткі та довгу звуки, формувати відтворення голосних, тихих мелодій шляхом придумування музичних розмов.

Обладнання: різноманітні дитячі музичні інструменти.

Хід заняття: діти сидять на стільцях, утворюючи коло. Інструменти тримають у руках. Вибирають дівчинку. Перед нею стоїть ксилофон, який продукує короткі звуки. Дівчина повинна вибрати партнера, на інструменті якого можна отримати протяжні звуки. У руках партнера індійські дзвіночки. Разом вони ведуть музичний діалог. Перша дівчинка запитує за допомогою ксилофону, а друга – відповідає на дзвіночках. Інші учні слухають розмови дівчат. За сигналом педагога, діти припиняються. Учитель задає класу запитання: про що розмовляли дівчата? Як їм вдалося передати слова за допомогою музичних інструментів? Потім можна скласти інший музичний діалог.

Назва заняття: „Відгадай, хто грає і на чому?”

Мета: розвивати музичне сприймання.

Обладнання: музичні інструменти (по одному на кожного).

Хід уроку: Учні сидять на килимі, або стоять у шеренгу. У кожного музичний інструмент. Один учень стоїть у центрі кола або напроти шеренги. По черзі кожен учень демонструє свій музичний інструмент. Обраний хлопець уважно слухає. Потім хлопцю зав’язують очі, обертають навколо себе кілька разів. Ведучий гри показує на Наталку, а потім на Петра. Вони по черзі грають на своїх інструментах. Хлопець повинен відгадати, хто грав, на якому інструменті, в якій послідовності. Інші діти уважно слухають. Потім в центр виходить інший учень, гра продовжується. Важливо, щоб кожна дитина взяла участь у грі.