Лекцiя № 5.

З теми: «Реанімація та інтенсивна терапія в разі гострої дихальної недостатності».

Конспект змісту теми.

Гостра дихальна недостатність (ГДН) -це патологічний стан, при якому легені не здатні забезпечувати нормальний газовий склад крові при диханні атмосферним повітрям.

Причини гдн

1. Порушення прохідності дихальних шляхів ( ларингоспазм, бронхоспазм).

2. Розлад механізму дихання ( пневмоторакс, плеврит).

3. Погіршання дифузії газів через альвеоло-капилярну мембрану (набряк легенів, пневмосклероз).

4. Погіршання легеневого кровотоку (ТЕЛА, вади серця).

5. Центральні порушення ( черепно- мозкові травми, пухлини мозку).

Гіпоксія-це дефіцит кисню в організмі.

Гіперкапнія-затримка вуглекислого газу в організмі і зростання його вмісту в артеріальній крові. Прояви: арт.гіпертензія, аритмія, підвищена пітливість, салівація, бронхорея, гіперемія шкіри, кровоточивість

Види гіпоксії:

1. Гіпоксична гіпоксія- виникає при недостатному контакті кисню з гемоглобіном, наприклад: при висотних польотах, набряк легенів, захворюваннях органів дихання, порушення дифузії газів через альвеоло-капилярну мембрану .

Клінічні ознаки: блідість шкіри з ціанозом.

2. Гемічна гіпоксія- виникає при його недостатної кількості гемоглобіну в крові, або при його нездатності переносити кисень(отруєння СО). Клінічні ознаки: блідість шкіри при анемії, жовтяниця при гемолізі, яскраво-рожевий при отруєнні СО.

3. Циркуляторна гіпоксія- виникає при порушенні транспорту кисню до тканин у наслідок захворювань серцево-судинної системи (вади серця, недостатність кровообігу). Зміна кольору шкіри: блідість, акроціаноз з сірим або мармуровим відтінком.

4. Тканинна гіпоксія-нездатність клітин сприймати кисень, що транспортується до них. Причини: а) ушкодження цитохромоксидази; б) авітаміноз В;

в) злоякісні пухлини. Ціаноз не виникає.

Розрізняють 4 ступені важкості ГДН.

І ступінь (компенсований): свідомість збережена, легкій ціаноз губ, ЧД до 25 за хвилину, помірна тахікардія( 90-100за хв), АТ та діурез в нормі,

ІІ ступінь (субкомпенсований): свідомість сплутана,ейфорія, з’являється ціаноз, задишка наростає ,ЧД 35-40 за хвилину, пульс 120-140, АТ підвищується,

ІІІ ступінь (декомпенсований): нарастають ознаки ураження ЦНС: загальмованість, оглушення, різкий ціаноз, задишка наростає ЧД 40-45за хвилину, зменшується глибина дихальних рухів, тахікардія, АТ зменшується. Самостійна компенсація неможлива, хворого необхідно переводити на ШВЛ.

ІV ступінь (гіпоксична кома): свідомість відсутня , шкіра ціанотична ЧД 4-8 за хвилину, зменшується глибина дихальних рухів, тахікардія або брадикардія,

АТ =60 мм.рт.ст, термінальний стан.

Загальні принципи лікування хворих з ГДН.

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів.

Це найважливіший захід, інколи єдиний, який дає змогузберегти життя людини.

• у разі обструкції дихальних шляхів потрібно правильно укласти хворого та ввести повітровод.

• під час ГДН, зумовленого аспірацією стороннього тіла використовують наступні прийоми: а) постукування в міжлопатковій ділянці; в) стискання руками грудної клітки на рівні її нижньої третини; с) видалення пальцем стороннього тіла; д) застосування прийома Хеймлика. За можливостю проводять пряму ларингоскопію.

• при обструкції на рівні гортані, верхньої частини трахеї застосовують лікувальну бронхоскопію, а при неможливості-конікотомію.

• у випадках набряку Квінке, парезу голосових зв’язок, судомного синдрому проводять інтубацію трахеї, а при неможливості-конікотомію, паралельно застосовують відовлікаючу терапію, вводять глюкокортикоїди, антигістамінні засоби.

• для профілактики та лікування мікроателектазів широко застосовують режим спонтанного дихання з позитивним тиском в кінці видиху

(СД з ПТКВ). Режим СД з ПТКВ поліпшує газообмін в альвеолах, за рахунок збільшення розтягнення в альвеолах, сприяє розправленню мікроателектазів, що значно поліпшує оксигенацію крові. Показання: респіраторний дистрес-синдром дорослих та новонароджених, набряк легенів, пневмонія, тривала іммобілізація в ліжку. Сеанси СД з ПТКВ проводять 3-4 раза в день по 10-20 хвилин або кожні 2 години тривалістю по10 хвилин.

2. Хворим з ГДН обов язково проводять оксигенотерапію.

3. ШВЛ застосовують у випадках важкої ГДН, коли інші методи лікування неефективні

Найчастіше ГДН виникає при стенозуючому ларингиті, астматичному стані, епілептичному стані.