3. Значення лейкоцитів у забезпеченні імунітету

Вміст лімфоцитів у крові становить 0,18-0,37 (1,08-2,22 Г/л). Утворюються лімфоцити в лімфатичних, мигдаликах, пейєрових бляшках, апендиксі, селезінці, загрудинній залозі, кістковому мозку.

В-лімфоцити (0,3-0,5 Г/л) є короткоживучими. Тривалість їх життя від декількох годин до 7 днів.

Т-лімфоцити (0,6-1,8 Г/л) є довгоживучими – живуть приблизно 100-200 днів. Серед них є лімфоцити, які живуть навіть 20 і більше років.

Функції Т-лімфоцитів.

1.Імунологічна пам’ять.

2.Противірусний імунітет завдяки виробленню інтерферона.

3.Протитканинний імунітет завдяки лімфотоксинам (пухлинні, трансплантат).

4.Регулюють фагоцитарну активність, зокрема нейтрофілів.

Функції В-лімфоцитів:

1. Несуть імунологічну пам’ять, тобто не виробляють антитіл до тканин свого організму.

2. Забезпечують специфічний гуморальний імунітет після перетворення в плазмоцити (утворюються антитіла-імуноглобуліни).

3. Здійснюють протитканинний (виробляють лімфотоксини), знищують пухлинні та трансплантовані тканини.

4. Регулюють фагоцитарну активність нейтрофілів.

Система мононуклеарних фагоцитів

Система мононуклеарних фагоцитів – це сукупність клітин, об’єднаних спільним походженням, будови і нирок.

Специфічними функціональними особливостями макрофагів є фагоцитоз, мікроорганізмів, пухлинних клітин, збір і срямування антигенного мейеризму до лімфоцитів, піноцитоз, утворення фактору росту тканин.

Моноцити, їх функції. Вміст їх у крові становить 0,03-0,11 (0,18-0,66 Г/л). Вони утворюються в кістковому мозку, і в кров виходять ще не повністю дозрілі клітини. З крові моноцити виходять у навколишні тканини. Тут вони ростуть, у них зростає вміст лізосом і мітохондрій. У моноцитів високий вміст неспецифічної естерази. У них найбільша здатність до фагоцитозу. Зрілі моноцити перетворюються в нерухомі клітини – гістіоцити або тканинні макрофаги. Гістіоцити утворюють відмежовуючий вал навколо тих чужерідних тіл, які не повністю зруйновані ферментами. Багато гістіоцитів завжди є в лімфатичних вузлах, стінках альвеол (вільні та фіксовані макрофаги), печінці (клітини Купфера), селезінці (вільні та фіксовані макрофаги), кістковому мозку тощо.

Функції моноцитів:

1. Здатність до високоактивного фагоцитозу.

2. Участь у імунних реакціях.

Макрофаги поглинають, перероблюють і представляють антиген імуно-компетентним клітинам (Т- і В-лімфоцитам). Макрофаги приймають участь в коопераціїТ- і В-лімфоцитів.

Лейкоцитарна формула.

1. Загальна характеристика лейкоцитарної формули:

Кількісне співвідношення всіх видів лейкоцитів периферичної крові називають лейкоцитарною формулою.

Їх визначають при підрахунку 100 (або 200) лейкоцитів у пофарбованому мазку крові з наступним вирахуванням їх співвідношення. Ці дані вираховують у відсотковому відношенні.

Лейкоцитарна формула дорослих

Одиниці вимірювання	Нейтрофіли			Базо-філи	Еозино-філи	Лімфо-цити	Моноцити
	Метамієлоцити	Паличко- ядерні	Сегменто- ядерні
а) традиційні одиниці (%)	0-1	1-6	47-72	0-1	0,5-5,0	18-37	3-11
б) одиниці СІ: -умовні	0-0,01	0,01-0,06	0,47-0,72	0-0,01	0,005-0,050	0,18-0,37	0,03-0,11
-абсолютні (Г/л; 109/л)	0-0,06	0,06-0,36	2,82-4,32	0-0,06	0,03-0,30	1,08-2,22	0,18-0,66

У таблицях, які використовуються в клініці для оцінки вмісту різних форм лейкоцитів, клітини (нейтрофіли) незрілі заносять звичайно в ліву половину, в посегментовані вправо. Тому при зростанні перших говорять про "зсув вліво", останніх – "вправо". Крім цього використовують індекс ядерного зсуву нейтрофілів(ІЯЗ). Його розраховують за формулою (М+Ю+П) : С, де М – мієлоцити, Ю – юні, або метамієлоцити, П – паличкоядерні, С – сегментоядерні нейтрофіли. У нормі він становить 0,06-0,09. При збільшенні показника ІЯЗ говорять про "зсув вліво", зменшенні – "вправо". Підвищення незрілих нейтрофілів в периферичній крові називається зсувом вліво. Свідчить про подразнення кісткового мозку. Регераторний зсув >0,09. Зменшення нормальної кількості паличкоядерних нейтрофілів при наявності гіперсегментованих ядер називається зсувом вправо. Пригнічення кривої <0,06.