3. Гідросферні стихійні лиха

1. Повені

Повінь — це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають великої матеріальної шкоди і призводять до людських жертв. Значні повені зазвичай пов’язані з циклонами, штормами, землетрусами, вулканічною діяльністю. Вони призводять до катастрофічних наслідків.

За даними ЮНЕСКО, від повеней у XX ст. загинуло ______ осіб. Повені завдають і великих матеріальних збитків — у деяких країнах до 50% їх національного прибутку.

Залежно від причин повені природного характеру поділяють на:

- Повені, зумовлені випаданням сильних опадів або інтенсивним таненням снігу (льодовиків) у її басейні річки.

- Повені, що виникають внаслідок поєднання паводкових вод з льодоходом. Льодохід часто супроводжується заторами (нагромадження льоду в руслі ріки) або зажерами (скупчення внутрішньоводного льоду, який утворює льодяну пробку), що зумовлюють додатковий підйом води і затоплення нових територій. У разі прориву водою перешкоди може утворитися навальна хвиля, що створює небезпеку затоплення території, розташованої нижче за течією.

- Повені, що виникають під дією нагонного вітру. Вони спостерігаються на морських узбережжях і на гирлових ділянках рік, що впадають у море. Нагонне повітря затримує воду в гирлі, внаслідок чого підвищується її рівень у річці. Повені такого типу спостерігались у дельті Неви, в Голландії, Англії, Німеччині та в інших регіонах земної кулі. Класичним прикладом такого типу повеней є повені в Санкт-Петербурзі (за час існування міста їх було понад 300). Найбільші повені на Неві були зафіксовані у 1824 і 1924 рр. За своїми наслідками вони наближалися до найбільших паводкових повеней і цунамі.

- Підтоплення. Причинами підтоплення є підвищення рівня ґрунтових вод унаслідок сильних опадів і несправності дренажних систем. Однією з причин підтоплення земель є гідротехнічне будівництво, що може призвести до перерозподілу річкового стоку та перекриття природних шляхів дренування ґрунтових вод.

- Гідрологічне стихійне лихо викликане цунамі теж розглядається як різновид повеней, хоч і має причини тектонічного характеру.

Найбільші повені 20 століття:

1. Абсолютними рекордсменами за масштабами повеней є китайські річки Хуанхе і Янцзи. У 20-му столітті там сталося принаймні два мега-потопи. Так повінь 1931-го, яку спричинив розлив річок після танення снігу, за найскромнішими підрахунками забрала життя одного мільйона людей. Саме ця катастрофа вважається найбільшим природним лихом в історії. А за 7 років - 1938-го - від розливу "Жовтої річки" Хуанхе загинуло півмільйона. Винуватцями того паводка стали китайські вояки. Вони намагалися зупинити наступ японської армії, і не вигадали нічого кращого, ніж зруйнувати дамбу.

Аступна повінь тут відбулася у серпні 1950 р. зруйнувала 890 000 будинків. 490 людей загинуло і 10 мільйонів лишилися без житла. Водою було вкрито 2 млн га землі, внаслідок чого 1,4 млн га стали не придатними для обробітку.

2. 1970 рік: повінь на річці Ганг. 10-метрова морська хвиля, яку здійняв циклон, повернула води ріки. За лічені хвилини Ганг затопив величезні території в Індії та Бангладеш і стер з обличчя землі сотні населених пунктів. За різними оцінками, тоді загинуло півмільйона людей

3. Одна з найтриваліших повеней XX століття на території Європи розпочалася 20 січня 1910 року в Парижі. Протягом майже місяця (до 18 лютого), в столиці Франції невпинно падав дощ, який загрожував не тільки мешканцям міста, але також декільком з числа найцінніших пам'ятників світу. Вода Сени серйозно ушкодила фундаменти Лувру, а також змінили вулиці Парижу в бурхливі потоки, якими, згідно з тимчасовим правом, можна було рухатися човнами.

В Україні найкатастрофічнішими за своїми наслідками вважаються повені у Закарпатській області. Перша відбулася у листопаді 1998 року. Після сильних дощів з берегів вийшли річки Тиса, Теребля, Тересва, Боржава та інші. Вони підтопили більше 120 населених пунктів, у зоні стихійного лиха опинилася третина населення області – приблизно 350 тисяч людей. Загинуло 17 осіб, зруйновано більше 2,5 тисяч будинків, підтоплено більше 40 тисяч помешкань, знищено більше 10 мостів, пошкоджено більше 700 км доріг. Завдано збитків у 800 млн гривень.

Паводок, щоправда менших масштабів, повторився у березні 2001 року. Тоді через сильні дощі в басейні річок випало більше 300 мм опадів. В результаті повені загинуло 9 осіб. Було підтоплено 255 населених пунктів, більше 33 тисяч будинків, знеструмлено 98 населених пунктів, через що майже 14 тисяч осіб було евакуйовано. Було зруйновано майже 2 тисячі помешкань. Знищено 6 та пошкоджено 17 мостів.

Також однією з найбільших за історію Західної України повеней вважають повінь у липні 2008 року. Після сильних дощів річки регіону вийшли з берегів, підтопили більше 40 тисяч будинків, затопили більше 800 га сільськогосподарських угідь, пошкодили 561 міст. Зонами надзвичайної екологічної ситуації було оголошено території 6 областей України: Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Закарпатської і Вінницької, також постраждали південні райони Хмельницької області. Загинуло 30 осіб, з них шестеро діти. Збитки від стихії оцінювали у 3-4 млрд гривень.

Для забезпечення захисту під час повені здійснюється підготовка сил цивільної оборони та населення.

Особиста безпека. Почувши попередження про загрозу повені відключіть газ, електроенергію і негайно виходьте у безпечне місце - на підвищення. Якщо повінь розливається повільно і ви маєте час, вживайте заходів щодо рятування майна та матеріальних цінностей: перенесіть їх у безпечне місце, а самі займіть верхні поверхи (горище), дахи будівель. Зробіть запас продуктів харчування та питної води. Використовуйте наявні плавальні засоби або зробіть їх із колод, дощок, автомобільних камер та інших предметів.

Опинившись у воді, скиньте з себе важкий одяг (шерстяний одяг здатний зберігати тепло у воді, тому у холодній воді його скидати не рекомендується) та взуття, скористуйтесь плаваючими поблизу або піднятими над водою предметами та чекайте допомоги.

Дії під час повені на підприємствах. Коли є загроза повені, на підприємствах при необхідності зупиняється робота деяких підрозділів, цехів, відділів, а в окремих випадках і всього підприємства. У навчальних закладах та дитячих установах припиняються заняття. У підрозділах, які тимчасово припинили роботу, виключають електроенергію, припиняють подачу пари, газу, води.

На об'єктах організовують цілодобове чергування відповідальних посадових осіб, спеціалістів аварійно-технічної служби.

Для захисту від затоплення населених пунктів, господарських будівель, виробничих приміщень споруджують найпростіші захисні гідротехнічні споруди: земляні насипи, загати, греблі. Крім цього, потрібно організувати спостереження за такими спорудами. Поблизу них, на випадок просочування води, розміщують аварійні матеріали для закривання проривів і для нарощування дамб.

Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набагато легше, ніж передбачити момент її початку. Точність прогнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість та інтенсивність опадів, рівні води в річці, запаси води в сніговому покриві, зміни температури повітря, довгострокові прогнози погоди тощо.

Основний напрям боротьби з повенями полягає в зменшенні максимальних витрат води в річці завдяки перерозподілу стоку в часі (насадження лісозахисних смуг, оранка ґрунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів тощо). Для середніх та великих річок досить дійовим засобом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Крім того, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб — влаштування дамб. Для ліквідації небезпеки утворення заторів проводяться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування криги вибухами за 10-15 днів до початку льодоходу.

2. Снігові лавини.

Снігові лавини виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас уздовж схилу.

Великі лавини виникають на схилах 25-60° через перевантаження схилу після значного випадіння снігу, частіше під час відлиги, внаслідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту розрихлення.

Найбільш лавинонебезпечною країною вважається Швейцарія, де протягом року сходить приблизно до 10 тис. лавин. На території України снігові лавини поширені в гірських районах Карпат і Криму.

Причинами снігових лавин можуть бути:

• перенапруження снігового покриву;

• різкий порив вітру;

• звукова хвиля;

• різка зміна метеорологічних умов.

Рухаючись зі швидкістю майже 200 км/год, лавина, яка несе в собі сотні тисяч тонн снігової маси, спустошує все на своєму шляху. Повітряна ударна хвиля більш небезпечна, ніж удар снігової маси, — вона перевертає будинки, ламає дерева, контузить і душить людей. Така хвиля повітря мало чим відрізняється від викликаної вибухом великої бомби.

Лавини володіють величезною руйнівною силою, викликаючи значні катастрофи та перешкоджають нормальній експлуатації доріг, промислових споруд та спортивних комплексів. Засобами захисту від лавин є:

• профілактичні: гірськолавинна служба та гірськотехнічний нагляд; прогнозування часу сходження лавин, штучний скид лавин за допомогою артилерійського обстрілу та вибухів;

інженерні: попередження сковзання снігу в лавинозборах шляхом облисіння, забудови схилів та укріплення їх опорними спорудами; відведення лавин від захисних об'єктів направленими дамбами, лавинорізами; пропуск лавин над об'єктом за допомогою навісів та галерей.

Для територій, які мають небезпеку лавиноутворення, складаються спеціальні мапи, на яких виділяються райони із значною, середньою чи слабкою лавинною небезпекою, а також райони з потенційною небезпекою — безпечні, але які можуть стати лавинонебезпечними при вирубці лісу чи вимиванні ґрунту на схилах.

Для попередження лавин або їхніх серйозних наслідків проводяться різні комплекси заходів, серед яких найбільшого значення на сьогодні набули бомбардування лавинонебезпечних місць вибухівкою або обстріл із артилерійської зброї гірських схилів.