3 Взаємозвязок екології з іншими науками

Слід зазначити, що стрімкий розвиток екології зумовлений значними досягненнями інших фундаментальних наук, таких, як фізика, хімія, математика , філософія та ін . Зв'язок з цими науками настільки щільний, що подекуди напрями екології (утилізація, промислова екологія тощо) приймають за екологію в цілому.

Математика. Екологія – точна наука, і тому всі взаємодії та закономірності оцінюються мірою та числом. Всі процеси та закономірності можуть бути представлені у вигляді рівнянь, графіків тощо, що дозволяє встановлювати зв’язки, прогнозувати відповідні процеси. Широко використовується математичне модулювання, прогнозування процесів та явищ.

Хімічні науки. В основі життя лежить обмін речовин між організмами та середовищем, що міститься в асиміляції, метаболізмі та дисиміляції речовини. Все це – хімічні процеси. В наш час сформувалися специфічні області науки про Землю: хімія води, хімія грунту, хімія атмосфери, хімія води, хімія грунту, хімія атмосфери, сформувався новий напрямок – хімія навколишнього середовища.

Фізика. Закономірності біологічних процесів перетворення речовин в харчових ланцюгах, в водному та повітряному середовищах підкоряються фундаментальним законам фізики: закону збереження маси та другому початку термодинаміки.

Біологічні науки. В основі екології лежить фактологічний матеріал багатьох інших галузей біології (морфологія – вчення про будову організмів, що включає анатомію; ембріологію – розвиток зародишу; гістологію – будова тканин; цитологію – вчення про клітку), а також таких наук, як зоологія, ботаніка, мікробіологія.

Медицина. Погіршення якості навколишнього середовища в результаті тих чи інших природних процесів або через антропогенні перетворення природи в загальному випадку означає відхилення конкретних умов від фізіологічних вимог організму.

Філософія: на думку багатьох вчених, екологія не стільки галузь науки, скільки метод мислення, принцип підходу. Філософів цікавили проблеми виникнення життя, його розвитку, впливу навколишнього середовища на людину та вплив людини на природу. Актуальним філософським елементом є екологічна етика, пов’язана з екологічно коректним поводженням людини з природою, усвідомленням того, що всі живі організми мають рівне з людиною право на життя на планеті.

4 Екологія об,єкт предмет і завдання

Екологія як самостійна наука сформувалася наприкінці XIX століття. Термін "екологія" запропонував у 1886р. німецький вчений Геккель (від грецьк. "ойкос" - будинок і "логос" - навчання).

Геккель дав таке визначення екології - це пізнання економіки природи, одночасне дослідження усіх взаємовідносин живого з органічними і неорганічними компонентами навколишнього середовища, включаючи неодмінно антагоністичні і неантагоністичні взаємовідносини тварин і рослин, що контактують один з одним.

Об’єктом вивчення екології є екосистеми різного ієрархічного рівня; предмет вивчення - структура, властивості й закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня

Виходячи із системного підходу, можна дати таке визначення екології:

Екологія – наука про структуру, властивості і закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня.

Завдання екології:

1. Вивчення загального стану сучасної біосфери планети, його формування й особливості розвитку під впливом природних і антропогенних чинників.

2.Прогноз динаміки стану біосфери в часі і просторі, в залежності від впливу різноманітних чинників.

3.Розробка шляхів гармонізації взаємодії суспільства і природи з метою зберігання самого життя на Землі.

5 Методи екології

Згідно з Ю.А. Злобіним (1998), методи екології можна поділити на три основні групи:

Методи збору інформації. Класичні методи дослідження стану екологічних об'єктів (включають у себе всі методи, які застосовують у природничих науках), що спрямовані на накопичення фактичного матеріалу про складові компоненти досліджуваної ділянки екосистеми, біосфери.

Методи опрацювання отриманої інформації. Ця група методів спрямована на узагальнення отриманої інформації шляхом систематизації певних параметрів складових компонентів досліджуваної ділянки екосистеми. Сучасна обчислювальна техніка дає можливість опрацювати велику кількість фактичного матеріалу, що, в свою чергу, робить його більш доступним для узагальнення. Слід відзначити, що при певних екологічних дослідженнях статистична обробка є необхідною умовою для досягнення чи перевірки достовірності отриманих результатів.

Методи інтерпретації отриманих результатів. Методи моделювання. Важливим етапом будь-яких екологічних досліджень є аналізування отриманих результатів, побудова певної моделі стану екосистеми. Такий підхід дає змогу прогнозувати зміни, які можуть відбуватися на досліджуваній ділянці під впливом певних екологічних факторів або під впливом діяльності людини. На основі абстрагування результатів досліджень можна робити словесні описи екосистем (вербальні моделі), побудувати схеми взаємозв'язків компонентів (графічні моделі), описувати екосистеми за допомогою математичних формул (математичні моделі). Беззастережне застосування методів моделювання неможливе через непередбачуваність процесів, які відбуваються в екосистемах, через залежність від "великих" та "малих" циклів, як правило, планетарної природи.