2. Джерела, походження, способи творення термінологічної лексики

Термінологія утворюється із активної лексики (діловодство, справочинство); запозичується із інших мов (бланк, бюджет); утворюється за допомогою власних слів та іншомовних або із запозичених складників (фотокамера, фототелеграф, фототелетайп) тощо.

3. Професіоналізми виникають, коли та чи інша спеціальність чи фах, або вид занять не мають розвиненої термінології (мова мисливців, рибалок). Їхній зміст прихований, зрозумілі вони лише певній групі людей. Друга група професіоналізмів – це загальнозрозумілі слова, які , проте, не є літературними.До професіоналізмів належать слова, які вжиті в особливому, специфічному значенні із якоїсь професійної сфери.У межах одного колективу може народжуватися безліч нових професіоналізмів.Нові слова виникають за рахунок словоскладання, нових префіксів та суфіксів.Серед преф.найпоширенішими є :до-, недо-, за-, над-,(доукомплектувати, недовнесок, за процентувати); серед суфіксів-ість, ат-, -ація. Що вища мовна культура, то менше беде можливостей для появи професіоналізмів, особливо в діловому мовленні.

Зміст і послідовність виконання практичного завдання

Завдання 1. Запишіть іншомовні терміни вашого майбутнього фаху (15штук).

Завдання 2. Доберіть синоніми до поданих слів.

Абсолютний, авторитетний, безкоштовний, витрата, громада, етикет, закон, заява, контракт, ліцензія, нелегальний, офіційний, партнер, плата, рецензія, фінанси, хибити, конвенція, координувати, прерогатива, пріоритет, реєструвати, фіксувати.

Завдання 3. Виправте і запишіть правильні відповідники поданих слів. З п’ятьма складіть речення.

Співставляти, таможня, виступаючий, всезагальний, багаточисленний, казна, повістка дня, предложено, груз, підписка, получка, бувший, слідуючий, государство, прийомна, початкуючий, оточуюче середовище.

Завдання 4. Доберіть українські відповідники до слів іншомовного походження.

Анархія, апеляція, баланс, бартер, дебати, домінувати, електорат, ідентичний, компенсація, лаконічний, лімітувати, репродукувати.

Завдання 5. Ввести у речення звороти: взяти до уваги, заслухавши і обговоривши, покласти обов’язки, накласти резолюцію, поставити запитання, зняти питання з порядку денного.

Рекомендована література:

1. Зубков М.Г. Українська мова: Універсальний довідник.-Х.:ВД «ШКОЛА», 2009ю – С. 330, 338-345.

Практичне заняття № 6

Тема 3.4. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів

Мета заняття: ознайомитися із особливостями вживання багатозначних слів, паронімів та омонімів у професійному мовленні; із правилами написання та введення у текст складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень.

Обладнання : інструктивна картка, словник омонімів української мови, словник синонімів української мови, Універсальний словник. Українська мова та література / Уклад. Полякова Л.О., ПаращичВ.В.-Харків: «Торсінг плюс», 2008

План та хід заняття

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

1. Багатозначні слова

Слова бувають однозначні й багатозначні, мають пряме й переносне значення.

Слово, що має одне значення, називається однозначним.

Одне значення мають:

- переважно назви людей за різними ознаками (українець, киянин, слюсар, лікар, директор, родич, удівець),

- назви тварин (олень, леопард, нутрія, дельфін, окунь, краб, стриж, горобець, комар),

- назви рослин (сосна, тополя, вишня, шородина, пшениця, буряк, жоржина, ромашка, чистотіл),

- назви конкретних предметів (споруда, шафа, стілець, долото, лопата, торба, піджак, паркан),

- назви місяців і днів (січень, лютий, понеділок, вівторок),

- більшість відносних прикметників (міський, латунний, кленовий, морський, тутешній, вчорашній, перелітний, подвійний, дев'ятиповерховий),

- числівники (два, три, десять) тощо.

Також однозначними є терміни (банкнот, вексель, інструкція, катет, аорта, меридіан, тонна, метр).

Слово, що має два і більше значень, називається багатозначним. Здатність слова виступати з різними значеннями називається багатозначністю або полісемією.

Слово може бути багатозначним тому, що в його назві враховується лише одна якась ознака предмета. А таку саму ознаку можуть мати й інші, відмінні предмети. Наприклад, основне пряме значення слова стіна — «вертикальна міцна частина будівлі» (матеріал, з якого вона виготовлена, тут не вказується), тому цим словом ще називають і «прямовисну бічну поверхню чого-небудь» (стіна урвища), і «муровану огорожу» (стіна замку), і переносно «щільний ряд людей» (людська стіна), і так само переносно «моральну перепону між людьми» (стіна непорозуміння) тощо.

У такому разі слово у свідомості мовців поєднується за його спільною визначальною ознакою не з одним, а з кількома сигніфікатами. Наприклад, слово лінія означає «вузька смужка, що тягнеться на якій-небудь поверхні», і саме з основним значенням «смужка, що має протяжність» пов'язуються всі його побічні значення: «уявна смужка» (лінія горизонту), «межа» (оборонна лінія), «шлях» (трамвайна лінія), «послідовний ряд кровно споріднених осіб» (по материній лінії), «послідовний розвиток подій у художньому творі» (сюжетна лінія), «спосіб дії» (лінія поведінки).

Основне й побічні значення слова

У багатозначному слові одне значення основне, інші — побічні. У слові голова основним є значення «частина тіла», побічними — «розум», «керівник», «передні ряди», «основна річ» тощо.

Іноді в слові буває два й більше основних значень. Наприклад, слово грубий має три основні значення: «товстий»; «необроблений»; «брутальний». Часом основним для слова є не первинне його значення, а похідне, як це сталося, наприклад, з іменником колія, основним значенням для якого тепер є не «наїжджене заглиблення від коліс на дорозі», а «лінія з двох паралельно прокладених рейок, призначена для руху поїздів трамваїв тощо».

Кожне конкретне значення багатозначного слова реалізується в контексті, у ситуації: важка колода (має велику вагу), важка будівля (велика, масивна), важкі кроки (повільні, втомлені), важка робота (вимагає значних зусиль), важкий день (сповнений труднощів), важкий удар (сильний), важкий настрій (гнітючий), важкий біль (нестерпний), важкий характер (нелагідний), важкий погляд (суворий, похмурий).

Більшість загальновживаних слів української мови — багатозначні. Наприклад, у «Словнику української мови» зафіксовано тридцять значень дієслова іти: «ступати ногами», «рухатися в якомусь напрямку» (про транспорт), «вирушати куди-небудь», «ставати кудись на роботу», «діяти певним чином», «брати шлюб», «знаходити збут» (про товари), «виділятися з чого-небудь», «наставати» і т. д. Слово крило має десять значень: «літальний орган птахів», «несуча поверхня літака», «лопать вітряка», «дашок над колесом автомашини», «бічна частина будівлі», «угруповання в політичній організації» тощо.

Багатозначність дає змогу за відносно обмеженої кількості слів називати ними практично необмежену кількість предметів та явищ.