- •Методичні вказівки щодо підготовки до практичних занять
- •Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять
- •Основними завданнями семінарських занять є:
- •Деякі аспекти роботи на семінарі:
- •Орієнтовний тематичний план базова загальна середня освіта
- •Орієнтовний тематичний план повна загальна середня освіта
- •1. Поняття літературної мови
- •2. Мовна норма, варіанти норм. Ознаки та аспекти культури мовлення
- •4. Причини недостатнього рівня культури мовлення та способи підвищення мовленнєвої культури
- •5. Культура мовлення під час дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Мова і професія
- •2. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу
- •Запитання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 1
- •План та хід проведення Короткі відомості з теоретичної частини роботи
- •1. Поняття спілкування
- •2. Сутність і зміст етики ділового спілкування. Етичні норми і нормативи
- •3. Професійна етика
- •4. Вчинок як першоелемент моральної діяльності
- •Зміст і послідовність виконання практичних завдань
- •1. Форми та функції ділового спілкування
- •Бар'єри в спілкуванні, його рівні
- •3. Сучасні теорії міжособових стосунків
- •4. Мовленнєвий етикет ділового спілкування
- •Рекомендована література:
- •Практичне заняття № 3
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи
- •1. Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця: моральність, повага до інших людей, раціональність, правила критики та самокритики.
- •2. Правила проведення зустрічей, переговорів, прийомів
- •3. Культура телефонного діалогу
- •Рекомендована література:
- •Практичне заняття № 4
- •План та хід проведення
- •1. Лексика за сферою вживання
- •2. Терміни і термінологія
- •3. Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної
- •Запитання для самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття №5
- •Тема 3.2. Спеціальна термінологія і професіоналізми (відповідно до напряму підготовки)
- •План та хід проведення Короткі відомості з теоретичної частини роботи
- •2. Джерела, походження, способи творення термінологічної лексики
- •Зміст і послідовність виконання практичного завдання
- •Рекомендована література:
- •Практичне заняття № 6
- •Тема 3.4. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи
- •1. Багатозначні слова
- •2. Синонімічний вибір слова. Пароніми та омоніми у мові фаху
- •Зміст і послідовність виконання практичного завдання
- •Рекомендована література
2. Терміни і термінологія
Те́рмін (від лат. terminus — межа, кордон) — спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання — науки, культури, техніки, політики, економіки тощо.
На відміну від слів загальної лексики, які часто є багатозначними та мають емоційний відтінок, терміни в межах сфери застосування є однозначними і позбавлені експресії.
Терміноло́гія — це наука, яка вивчає терміни різних галузей знань.
Термінологія - це не хаотична множина слів, а організована на логічному й мовному рівні система спеціальних назв.
Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Ось чому вони (терміни) і повинні вживатися лише в зафіксованому значенні.
Терміни кожної сфери науки потребують особливої уваги, постійної роботи зі словниками й довідниками.
Основні ознаки термінів:
Системність. Кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має термінологічне значення. За межами своєї терміносистеми термін може мати зовсім інше значення, пор: ножиці цін “розбіжність рівнів і динаміка цін у сфері міжнародної торгівлі на окремі групи товарів” і значення загальновживаного слова ножиці.
Точність. Термін повинен якнайповніше й найточніше передавати суть поняття, яке він позначає.
Тенденція до однозначності в межах своєї терміносистеми. Якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, що зумовлено їхнім призначенням.
Нейтральність - відсутність емоційно-експресивного забарвлення.
Відсутність синонімів (розвинена синонімія ускладнює наукове спілкування: профіцит- прибуток - зиск - вигода).
Інтернаціональний характер.
Стислість (дуже зручно користуватися короткими термінами, але не завжди вдається утворити короткий термін, який би при цьому був ще й точним).
Здатність утворювати похідні: зношення - зношування - зношеність - зношуваний.
3. Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної
Термінами називаються слова, що є спеціальними назвами наукових, технічних, сільськогосподарських, суспільних понять. Сукупність термінів певної галузі науки, виробництва становить її термінологію.
Можна виділити такі основні групи термінологічної лексики:
математичну (множення, кут, дільник, квадрат);
фізичну (молекула, електрон, калорія, енергія, вольт);
електротехнічну (контакт, струм, заземлення, ізоляція);
радіотехнічну (антена, радіоцентр, радіоприймач);
літературознавчу (драма, поема, анапест, сюжет, персонаж);
лінгвістичну (фонема, фонологія, афікс, іменник, сполучник, синтаксис, лексикологія, пароніми, діалект, метатеза, гіпотаксис, парадигма);
філософську (метафізика, базис, діалектика);
фінансову (банк, кредит, дебет, баланс, фінансувати);
хімічну (азот, водень, кисень, іонізація, хімічна реакція, оксиди);
біологічну (рецептор, клітина, тичинка);
медичну (хірургія, ін'єкція, пеніцилін, грип, термометр);
музичну (соло, тріо, квінтет, октава, балалайка);
морську (катер, боцман, кубрик, капітан);
залізничну (купе, експрес, провідник, тамбур, начальник тяги);
спортивну (футбол, тайм, гол, аут, шахи, гросмейстер, шах, ферзевий гамбіт)
пожежну (розгалузник, гідрант, газодимозахист, водозабірна сітка)
та ін.
Для термінології не властива багатозначність. Якщо ж термін має кілька значень, кожне із значень належить до різних термінологій. Як приклад можна навести значення термінів стопер та стела стопер — 1) машина для буріння свердловин, спрямованих уверх; 2) захисник у футболі та деяких інших спортивних іграх. Стела — 1) вертикальна кам'яна плита чи стовп з рельєфним зображенням чи написом; 2) центральна частина стебла й кореня вищих рослин, у якій міститься провідна система всіх осьових органів.
У межах конкретної галузевої термінології термін в ідеалі має бути однозначним, щоб забезпечити точність передачі наукового поняття. Однак існують випадки порушення цієї вимоги, наприклад: караул — 1) збройна варта, сторожа; 2) збройний підрозділ для охорони військових об'єктів або для віддання військових почестей; 3) несення охорони; 4) місце, де розташована варта, сторожа.
Наявність багатозначних термінів у межах однієї наукової галузі є виявом невпорядкованості конкретної термінології. До недоліків термінології відносять також синонімію термінів: мовознавство — лінгвістика, алфавіт — абетка, орфографія — правопис, багатозначність — полісемія, значення — семантика. Про досконалість термінології можна говорити у тому випадку, коли дотримується таке правило: кожен термін називає одне поняття, кожне спеціальне поняття позначається одним терміном. Синонімія і багатозначність у термінології порушують вимогу однозначної відповідності між терміном і позначуваним ним поняттям.
Розрізняють терміни загальновідомі: трикутник, діаспора, інтеграція, демократія, прикметник, капрон, плато, арія, стоматолог тощо і вузькоспеціальні, які використовуються лише спеціалістами: сальдо (бухг.), кавернотомія (мед.), діаміни (хім.), субстантивація (лінгв.), сервомотор (техн.), септакорд (муз.), меркаптани (хім.) і т. ін.
У межах спеціальної лексики термінам протистоять професіоналізми — слова і звороти, які використовуються людьми певної професії і є напівофіційними назвами понять цієї професії. Часто професіоналізмами є загальнонародні слова, ужиті у специфічному значенні, наприклад: вікно для викладачів — це час між заняттями, висячим редактори називають рядок, що не вміщується в сторінку, а ляпом — помилку, у водіїв загоряти — сидіти без діла, бублик — руль, гума — автопокришка тощо.
Професіоналізми вживаються, в основному, в усному мовленні працівників.
