2.3. Принципи місцевого самоврядування

В Європейській хартії місцевого самоврядування, Конституції та інші законодавчих актах України, в юридичній літературі широко застосовуються терміни «принципи місцевого самоврядування».

Принципи місцевого самоврядування — це визначені Конституцією України та відповідними законами вихідні засади, що покладені в основу його організації і функціонування і визначають властивості та ознаки місцевого самоврядування.

Зокрема, в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» наведено такі принципи місцевого самоврядування: 1) народовладдя; 2) законності; 3) гласності; 4) колегіальності; 5) поєднання місцевих і державних інтересів; 6) виборності; 7) правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; 8) підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; 9) державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; 10) судового захисту прав місцевого самоврядування [5].

Принцип народовладдя передбачає демократичний характер, природу, сутність розбудови цієї системи Насамперед, виборність представницьких органів ти головних посадових осіб місцевого самоврядування, підзвітність і підконтрольність їх територіальній громаді; можливість самої територіальної громади безпосереднього вирішення питань місцевого значення».

Принцип законності полягає в тому, що всі органи та посадові особи місцевого самоврядування миють діяти, приймати відповідні рішення в межах Конституції і законів України, дотримуватись положень чинного законодавства, впроваджувати їх у життя, забезпечувати реалізацію прав і свобод громадян, інтереси територіальної громади.

Принцип гласності виходить з того, що органи і Посадові особи місцевого самоврядування повинні Здійснювати свою діяльність відкрито, у взаємодії із засобами масової інформації. Вони мають своєчасно надавати об’єктивну, достовірну інформацію про сном діяльність громадянам, публікувати або доводити до відома громадян прийняті рішення.

Принцип колегіальності стосується діяльності представницьких органів місцевого самоврядування ні (ч виконавчих колегіальних органів загальної компетенції (виконкомів), а також органів самоорганізації населення. Ці органи мають обговорювати питання, приймати рішення, які належать до їх компетенції колегіально, враховуючи різні думки, погляди, точки зору, права меншості.

Поєднання місцевих і державних інтересів означає, що при вирішенні питань місцевого значення територіальною громадою або органами та посадовими особами місцевого самоврядування мають враховуватись як місцеві, так і загальнодержавні інтереси. Цей принцип запобігає проявам так званого містечкового егоїзму, застерігає проти небезпеки сепаратизму. Він слугує розвиткові процесів консолідації суспільства, становленню атмосфери партнерських відносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Принцип виборності, відповідно до ст. 71 Конституції, означає, що вибори органів та головних посадових осіб місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Принцип правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених цим та іншими законами, є базовим для функціонування всіх складових елементів, суб’єктів системи місцевого самоврядування. Відсутність подібної самостійності може спричинити фіктивність та реальність місцевого самоврядування як такого. Цей принцип повністю відповідає положенням, які розкриваються у статтях 4, 6, 7, 9, 11 Європейської хартії місцевого самоврядування.

Принцип підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб полягає в тому, що лише територіальна громада як головний суб’єкт місцевого самоврядування може здійснювати в повному обсязі контроль за діяльністю органів та посадових осіб, яких вона формує. Органи та посадові особи місцевого самоврядування повинні періодично звітувати перед територіальною громадою за свою діяльність. Так, згідно з ст. 42 Закону, сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. У певних випадках, згідно з статтями 78, 79 Закону, може наступити така форма державно-правової відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою, як дострокове припинення їх повноважень.

Принцип державної підтримки та гарантій місцевого самоврядування означає, що держава з метою розвитку демократичних засад організації суспільства, підвищення ефективності державного управління і вирішення питань місцевого і державного значення має організаційними, правовими, матеріально-фінансовими засобами сприяти становленню та розвиткові місцевого самоврядування, створювати відповідні гарантії для такої підтримки. Закон №280 визначає їх у положеннях ст. 16, а також у розділі IV.

Принцип судового захисту прав місцевого самоврядування передбачений у ст. 145 Конституції, а також у ст. 71 Закону №280. Він, зокрема, означає, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незамінними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування [8].

Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено основні принципи служби в органах місцевого самоврядування:

1) служіння територіальній громаді;

2) поєднання місцевих і державних інтересів;

3) верховенства права, демократизму і законності;

4) гуманізму і соціальної справедливості;

5) гласності;

6) пріоритету прав та свобод людини і громадянина;

7) рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та

професійної підготовки;

8) професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

9) підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових

обов’язків;

10) дотримання прав місцевого самоврядування;

11) правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування;

12) захисту інтересів відповідної територіальної громади;

13) фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету;

14) самостійності кадрової політики в територіальній громаді [7].