3. Пожежі.

Пожежа – це стихійне поширення горіння, яке виявляється в нищівній дії вогню, що вийшов з-під контролю людини. Пожежі виникають від світлового випрмінювання ядерного вибуху,

від звичайних засобів ураження, спеціальних (терміт, білий фосфор), від розряду блискавки, самозапалювання сіна й торфу, іскри, недопалка, механічного нагрівання. Горіння включає три необхідні інградієнти: паливо, тепло і кисень. Достатньо видалити один із них – і пожежа погасне. Це досягається двома способами: охолодженням вогню (видалення тепла), як правило за допомогою води і позбавленням вогню палива (припинення доступу кисню).

Є два види горіння: гомогенне і гетерогенне. Зовнішні ознаки гомогенного – полум’я, гнтерогенного – розжарення. При гомогенному горюча речовина перебуває в газоподібному стані, а гетерогенне виникає тоді, коли реакція проходить між рідиною і твердою горючою речовиною і газоподібним окислювачем.

Особливо небезпечним є горючий пил, який утворюється у технологічному процесі і знаходиться у повітрі і є вибухонебезпечним. Полум’я швидко поширюється через хмару пилу, гарячі гази розширюються і утворюють хвилі підвищеного тиску, які рухаються перед полум’ям, стискають пил в замкнутому об’ємі і виникає вибух великої сили.

Горючі рідини також виділяють пари, які спалахують ( бензин виділяє пари при 40 градусах Цельсія, які загораються від невеликої іскри).

У районі пожежі відбуваються суттєві зміни атмосфери:

• підвищується вміст токсичних газів, особливо окису вуглецю і зменшується кількість кисню, що веде до отруєння і задухи. Саме тому токсичні гази є причиною ураження близько 50% людей. Від газів і диму люди легко втрачають свідоиість і настає смерть від вдихання токсичних газів ще до того, як вогонь їх досягне. Дим обмежує видимість, затемнює рятувальні заходи, негативно діє на слизові оболонки очей, носа, горла.

Більшість горючих матеріалів містять вуглець, який при горінні з’єднується з киснем, утворюючи окис вуглецю при нестачі кисню, а при повноиу згоранні – вуглекислий газ, лвоокис вуглецю. Окис вуглецю – це безколірний газ, без запаху, густина його- як і густина повітря, тому може швидко поширюватись по всій будівлі. При вдиханні цей газ з’єднується з молекулами гемоглобіну крові, внаслідок чого гемоглобін втрачає властивість переносити кисень до тканин організму і настає задуха (асфіксія), навіть при вдиханні чмстого кисню. Через те, що газ не відчувається органами чуттів, його присутність не помічається до появи слабкості. Перші прояви отруєння людини окислом вуглецю подібні до симптомів інтоксикації алкоголем: погіршується пам’ять, втрачається свідоиість. Вміст у повітрі 1,3 % окису вуглецю призводить до втрати свідомості після 2-3 вдихів, а при концентрації 0,32% настає смерть через 30 хв. Віглекислий газ (со-2) також не має запаху і кольору, слаботоксичний, при пожежі швидко розповсюджується по будівлі Зі збільшенням його кількості у повітрі зменшується вміст кисню, що веде до кисневого голодання і асфіксії. Вміст у повітрі СО-2 >3 % призводить до частого глибокого дихання, що збільшує надходження в організм інших токсичних газів; якщо СО-2 - 5 %-- утруднення дихання, при 9 % - можлива втрата свідомості протягом кількох хвилин, а при концентрації 20 % -смерть настає через 20-30 хв.

Отже, основні уражаючі фактори пожеж: висока температура, задимлення великих районів, обмеження видимості, негативний вплив на психіку людей.